Залежно від виду продукції, характеру організації виробництва на промислових підприємствах застосовувалися нормативний (складання нормативної собівартості з часткою відхилень від норм і їхніми зміна-ми, що відносяться до певного виробу), попередільний (підсумування затрат за окремими стадіями) та позамовний (розрахунок затрат за кожним замовленням) методи обліку і калькулювання фактичної собі-вартості продукції.

Порядок ведення операцій, оформлення прибутково-видаткових документів, надходження і видачі грошей, ведення касової книги, облік розрахунків з підзвітними особами були встановлені «Правилами ведення касових операцій у народному господарстві», затвердженими наказом Держбанку СРСР 30 листопада 1987 року. Облік розрахунко-вих операцій здійснювався згідно з «Правилами безготівкових розра-хунків у народному господарстві» від 30 вересня 1987 року.

Таким чином, на кінець 80-х років, була створена зовсім нова система бухгалтерського обліку, відома під загальновживаною назвою «радянський бухгалтерський облік».

Значний внесок в удосконалення бухгалтерського обліку внесла і українська школа бухгалтерів, серед представників якої особливо відзначилися П. П. Немчинов, Н. Г. Чумаченко, А. Н. Кузьмінський, М. В. Кужельний, В. В. Сопко та ін.

З набуттям Україною незалежності стала помітною тенденція до орієнтації на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. Кабінет Міністрів України постановою від 28.10.98 № 1706 затвердив Програму реформування систе-ми бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів як складової частини заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. Для виконання зазначеної Програми Міністерством фінансів України розроблено і затверджено національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку і План рахунків бух-галтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і госпо-дарських операцій підприємств і організацій. Зазначені нор-мативні акти є обов'язковими для всіх підприємств і організацій України (крім банків і бюджетних установ).

Введення національних стандартів і нового Плану ра-хунків внесло докорінні зміни в організацію бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності на підприємствах. Структура Плану рахунків зорієнтована на потреби складання фінансової звітності. Тому в Плані ра-хунків розмежовано балансові рахунки, які об'єднані в класи з розділами активу (1,2 і 3 класи), пасиву балансу (4, 5, 6 класи) і номінальні рахунки, призначені для обліку затрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємства (7,8 і 9 класи). Отже, показники розділів балансу заповню-ються за даними рахунків 1 — 6 класів, а показники Звіту про фінансові результати — за даними рахунків 7 — 9 класів. Крім того, Звіт про фінансові результати і Звіт про рух грошових коштів передбачають їх заповнення в розрізі трьох видів діяльності — операційної, інвестиційної і фінансової. Новий План рахунків містить відповідні ра-хунки і субрахунки для обліку доходів і витрат у розрізі за-значених видів діяльності. Отже кінець 20-го століття характеризується наближенням національних стандартів бухгалтерського обліку до міжнародних.

ВИСНОВКИ

Узагальнюючи вищенаведене, можна зробити висновок про пози-тивні та негативні моменти у розвитку обліку до 1991 року.

До позитивних рис можна віднести такі досягнення у бухгалтерсь-кому обліку як: впровадження нормативного обліку; уніфікація плану рахунків та документації; впровадження нових форм обліку: меморіально-ордерної і жур-нально-ордерної; застосування обчислювальної техніки; визнання вчення про калькуляцію і облік витрат на виробництво;

До недоліків бухобліку у 1917—1985 років можна віднести такі: бухгалтерський облік значною мірою створювався не на еконо-мічних, а на політичних засадах; було репресовано багато видатних бухгалтерів, які зробили вели-кий внесок у розвиток теорії бухгалтерського обліку; бухгалтерська професія, наука про бухгалтерський облік були не-престижними.

З розпадом СРСР Україна стала незалежною країною, продекларувавши перехід від адміністративно-командної системи управління до ринкової. Це означало необхідність зміни системи бухгалтерського обліку і створення нової облікової політики з урахуванням набутого раніше позитивного досвіду.

Ґрунтовна оцінка врахування цього досвіду у новому законодавст-ві — об'єкт подальших наукових досліджень: аналіз проблем реформу-вання бухгалтерського обліку в Україні у 90-х роках XX ст. - на початку XXI ст.; порівняльна характеристика систем бухгалтерського обліку та напрямків їхнього реформування у країнах СНД.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бухарин С. В., Мельников А. В. История бухгалтерского учета: Учебн. пос. — Во-ронеж, 2001. – 676 с.

2. Бухгалтерский учет: Сборник нормативных документов [по состоянию на 1 июня 1987 г.]. - В 3 ч. / Под ред. Безруких П. С. - М.: Финансы и статистика, 1988. – 484 с.

3. Васильчук О. И., Спиридочова Е. Е., Загрязкина Е. Е. История развития и станов-лення бухгалтерского учета и аудита: Учебн. пос. — М.: МГУС, 2001. – 388 с.

4. Валюженич Е. С., Ладутько Н. И. Бухгалтерский учет: Справочнос пос. -Минск: Наука и техника, 1989. – 320 с.

5. Лучко М. Р., Остапюк М. Я. Історія обліку: світ та Україна, погляд крізь роки. -Тернопіль: Зорепад, 1998. – 128 с.

6. Маздоров В. А. История развития бухгалтерского учета в СССР (1917—1972). — М.: Финансы, 1972.- 266 с.

7. Соколов Я. В. Бухгалтерский учет от истоков до наших дней: Учебн. пос. для вузов. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. – 524 с.

8. Соколов Я. В. Очерки по истории бухгалтерского учета. — М.: Финансы и статис-тика, 1991.- 668 с.