Загальна система здіснення контрольно-перевірочних робіт

ЗМІСТ

Вступ..............................................................................................4

Вступ

Вітчизняна практика, як і практика індустріально розвинених країн, свідчить, що далеко не всі функції, необхідні для динамічного розвитку економіки, й стійкого функціонування і забезпечення повноцінного життя суспільства, реалізуються автоматично за допомогою ринкових відносин. У жод-ній країні реальна ринкова економіка не обходиться без втручання держави. Державне регулювання спостерігається практично у всіх сферах фінансово-господарської діяльності як суб'єктів підприєм-ництва, так і громадян, та охоплює досить широке коло економічних питань.

Методи державного регулювання можна умовно поділити на прямі і непрямі.

Прямі ґрунтуються на владно-розпорядницьких відносинах, а непрямі, до яких належить і політика в сфері оподаткову-вання, передбачають створення економічної зацікавленості або незацікавленості у певних діях. Непря-мі методи регулювання найбільш органічно вписуються в існуючу реальність, і тому в рамках ринко-вої системи вони одержали широке розповсюдження.

Розглядаючи оподатковування в системі державного регулювання, необхідно відзначити деякі йо-го особливості, а саме:

Примусовий, законодавче встановлений характер оподатковування обумовлений самою приро-дою податкових відносин, і являє собою примусове вилучення частини доходів чи інших активів плат-ників податків з метою забезпечення суспільно-необхідних витрат і реалізації політики перерозподілу національного доходу.

Одне з основних завдань державної податкової політики на сучасному етапі полягає в створенні сприятливих умов для активної фінансово-господарської діяльності суб'єктів економіки і стимулюван-ні економічного росту за допомогою досягнення оптимального сполучення особистих і суспільних ін-тересів, тобто оптимального співвідношення між коштами, що залишаються в розпорядженні платни-ка податків, і коштами, що перерозподіляються через податковий і бюджетний механізми.

На практиці податкова політика здійснюється через податковий механізм, що являє собою сукуп-ність організаційно-правових форм і методів управління оподатковуванням. Держава додає цьому ме-ханізму юридичну форму за допомогою податкового законодавства.

Іншим важливим інструментом державного податкового регулювання економіки є податкові санк-ції їхня роль двоїста тому, що, по-перше, вони забезпечують виконання вимог податкового законо-давства (санкції застосовуються за неналежне виконання зобов'язань перед бюджетом чи позабю-джетними фондами), а по-друге, вони орієнтують суб'єкти економічної діяльності на використання ефективніших форм господарювання. Разом з тим не можна не відзначити, що дієвість санкцій зале-жить від ефективної роботи контролюючих і караючих органів.

Таким чином, розглядаючи основні інструменти податкового регулювання, ми можемо сказати, що за своїм характером воно може бути стимулюючим або стримуючим.

При розробці податкової політики необхідно враховувати інтереси всіх сторін податкових відно-син. 3 одного боку, це прагнення суб'єктів економіки до мінімізації податкових платежів, а з іншого боку — інтереси держави, що виходять з необхідності повної реалізації своїх функцій. Для продуманої податкової політики одним з найважливіших моментів є правильне визначення оптимального роз-міру податкового тягаря, що забезпечує зацікавленість суб'єктів господарювання у підвищенні ефек-тивності виробництва.

1. Поняття податкового контролю і його місце в системі фінансово господарського контролю підприємства податкового аудиту

Державний податковий контроль є суттєвим елементом державного регулювання економіки й обов'язковою умовою ефективного функціонування фінансової системи та економіки країни в ціло-му Його основна мета — сприяння реалізації податкової політики держави в процесі формування І використання бюджетів різних рівнів І цільових державних фондів Від його ефективності в значній мірі залежить економічний добробут держави та й безпека.

Усі складні штучні системи, до яких з повним правом відноситься і система оподатковування, зав-жди прагнуть вийти з-під контролю через різні об'єктивні та суб’єктивні причини. Цим тенденціям про-тистоїть сила управління і насамперед такий його елемент як контроль Внаслідок цього ефективність управління багато в чому визначається тим, як налагоджено систему контролю.

З погляду суті цього процесу контроль являє собою визначення і документування фактичних по-казників (параметрів плану), порівняння їх із плановими для оцінки результатів діяльності. Крім того, контроль містить в собі комплекс заходів щодо аналізу причин відхилень від запланованих показни-ків з метою прийняття відповідних рішень щодо проведення коригувальних заходів або зміни первіс-них цільових настанов і планів.

Таким чином, головний зміст контролю полягає в організації систематичної діяльності, спрямова-ної на наближення фактичного виконання до запланованого результату. Слід зазначити, що саме за допомогою контролю реалізується зворотний зв'язок, за яким до органів управління надходить ін-формація про реальний стан керованої системи.

Податки — це одне із проявів суверенітету держави. Цим вони відрізняються від інших державних до-ходів, таких як доходи від позик, використання державного майна та ін. Право стягувати податки завжди було одним із суверенних прав держави, також як і випуск грошей, державних цінних паперів та здійс-нення правосуддя. 3 цього випливає, що перелік податків, методика їх обчислення, порядок сплати та ме-тоди контролю за дотриманням податкового законодавства встановлюються в однобічному порядку. Од-нак, при цьому слід зазначити, що таке становище не суперечить демократичним принципам, встановле-ним Конституцією. Згоду на встановлення податків дає парламент — тобто таке важливе питання вирі-шують народні обранці. Усвідомлюючи необхідність фінансування загальнодержавних потреб, спільнота добровільно бере на себе зобов'язання щодо відчуження частки власних доходів на користь держави.

Особливо слід зауважити, що такий підхід формує насамперед основний принцип податкового контролю як складової державного регулювання Він полягає в тому, що податкові органи не мають дискреційної влади (дискреція - це рішення посадовою особою або державним орга-ном будь-якого питання за власною точкою зору). Це проявляється, наприклад, у тому, що держава має більшу свободу у своїх видатках порівняно з доходами. Коригування статей державних видатків в більшості випадків