Цей перелік є далеко невичерпним і лише показує приклад для збору інформації про бізнес-платника податків.

Нижче наведено перелік питань для розгляду податковим аудитором під час вивчення бізнесу платника податків. Звичайно, він не є ні вичерпним, ні типовим, але, на думку авто-ра, зможе допомогти податковому аудитору при складенні плану вивчення бізнесу платника.

1 Організація виробництва та форма власності. Корпоративна структура — приватна, громадська, урядова (в тому числі будь-які зміни, що відбулися нещодавно, або були заплановані). Власники, що отримують прибуток, та споріднені сторони (місцеві, іноземні, репутація в бізнесі та досвід). Структу-ра капіталу (в тому числі будь-які зміни, що відбулися нещодавно, або заплановані). Організаційна структура, Мета та завдання керівництва, його «політика», «філософія бізнесу» та стратегічні плани. Придбання, злиття або відмова від господарської діяльності. Джерела та методи фінансування (поточ-ні, первинні). Рада директорів склад, ділова репутація та особистий досвід кожного, незалежність від оперативного керівництва та контроль над ним, частота проведення зустрічей, наявність аудиторсько-го підрозділу та коло питань, охоплених його діяльністю, існування політики щодо корпоративної по-ведінки, зміни в складі професійних консультантів (наприклад, серед юристів, аудиторів). Оперативне керівництво досвід та репутація, плинність кадрів, провідні фахівці-фінансисти та їх права й обов'яз-ки у даній організації, укомплектованість бухгалтерії кадрами, система стимулювання або виплати премій як частина оплати праці (наприклад, на підставі прибутку); тиск на керівництво (наприклад, надмірне перевантаження обов'язками, домінування з боку однієї особи); системи управлінської ін-формації. Функція внутрішнього аудиту (наявність, якість).

2 Діяльність підприємства: продукція, ринки, постачальники, витрати, операції. Характер госпо-дарської діяльності (наприклад, виробник, оптовий торговець тощо). Місцезнаходження виробничих потужностей, складських приміщень, офісів. Зайнятість (наприклад, за місцем знаходження, джере-лами постачання, рівнем заробітної плати, колективними договорами, пенсійними зобов'язаннями, державним регулюванням). Продукція і послуги та ринки (наприклад, основні клієнти та контракти, терміни оплати, рентабельність, частка ринку, конкуренти, експорт, політика ціноутворення, репутація продукції, гарантії, книга замовлень, тенденції, маркетингова стратегія та мета, виробничі процеси). Важливі постачальники товарів та послуг (наприклад, довгострокові контракти, стабільність при пос-тачанні, терміни оплати, імпорт, способи постачання такі, як «своєчасна» поставка). Товарні та вироб-ничі запаси (наприклад, місцезнаходження, чисельність). Дозволи, ліцензії, патенти. Важливі катего-рії витрат. Науково-дослідна робота. Активи, пасиви та операції з іноземною валютою за видом валю-ти, страхування. Законодавство та правила, що впливають на діяльність підприємства. Структура бор-гу, в тому числі умови та обмеження.

3. Фінансові результати — фактори, що стосуються фінансового стану та прибутковості підприємства. Ключові показники та оперативні статистичні дані. Тенденції.

4. Умови звітування — зовнішні фактори, що впливають на підготовку керівництвом фінансової звітності.

5. Законодавчі акти: законодавче середовище та його вимоги. Оподаткування. Вимірювання та розкриття результатів, властивих для даної діяльності. Вимоги до представлення аудиторської звітності Користувачі фінансової звітності.

Таким чином, зібравши інформацію по галузях будівництва та торгівлі можна зробити висновок про те, найбільш приоритетним для бюджетного надходження при податковій перевірці є підприємства торгівлі тому, що доходи торгових підприємств вище витрат. Прибуток по будівельній галузі складає - 74,0 тис. грн., а торгівельній – 175,0 тис. грн.

3. Міркування про податковий контроль останніх перевірок в галузях господарства

Податковий аудит — складова єдиного податкового механізму Державної податкової адміністрації України, основною метою якого є організація системи ефективного контролю за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати податків та інших платежів до бюджету. Адже необхідність проведення перевірок підтверджена часом. Як свідчить міжнародний та вітчизняний досвід, рівень добровільного виконання платниками своїх податкових зобов'язань підвищується зі збільшенням ризику бути викритим та сплатити значні штрафні санкції. Тому за останні роки підходи до організації і проведення документальних перевірок суттєво змінились. Насамперед, підвищились вимоги до попереднього відбору суб'єктів підприємницької діяльності для проведення перевірок, впроваджені в життя нові критерії відбору платників для включення до Національного плану проведення документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності. Якщо раніше усі підприємства підлягали перевірці один раз на 2 роки, то тепер — лише платники, які мають високий ступінь ризику ухилення від оподаткування.

З розвитком нашої економіки набувають «розвитку» та неабияких розмірів і способи ухилення від сплати податків недобросовісними платниками.
Якщо раніше при проведенні перевірок ревізори встановлювали порушення податкового законодавства в переважній більшості через некваліфіковане ведення обліку, незнання законодавчої бази або неоднозначне трактування законів, то сьогодні перед аудитором постають глибоко продумані схеми ухилення від оподаткування, або так звані «схеми мінімізації» сплати податків.

Аналіз роботи сьогоднішнього платника свідчить про побудову складної інфраструктури суб'єктів підприємництва, яка привела до зміни природи порушень податкового та валютного законодавства.

«Вчорашніми» методами роботи ці порушення не тільки не будуть викорінені — вони навіть не будуть виявлені.

Тому основний стратегічний напрямок у роботі аудиторського корпусу податківців полягає в пошуку нових шляхів контролю за правильністю та повнотою визначення податкових зобов'язань платниками податків, відокремлення платників, що вчасно та в повному обсязі сплачують податки, від тих, що ухиляються від оподаткування. Це, в першу чергу, виявлення та руйнування тіньових схем, залучення до податкового поля збиткових підприємств, упередженні безпідставно заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість.

Для забезпечення результатів по зазначених напрямках необхідно змінити порядок планування документальних перевірок, тобто перейти на більш оперативне планування, яке дасть можливість ефективніше реагувати та виявляти факти порушень податкового законодавства та включати до плану лише категорію платників, які мають ризики ухилення від оподаткування.

Адже