Засоби, отримані від поширення акцій, фактично безповоротні, а, виходить, можуть бути вкладені в найбільш довгострокові й активи, що повільно окупаються, під якими досить важко знайти інші позикові засоби. У чому укладена привабливість акцій для величезної кількості акціонерів? Мабуть, насамперед, у надії на підвищення курсу, вартості акцій і на високі дивіденди.

За допомогою акцій здійснюється як переміщення самої власності, так і контроль над нею від одних груп власників до інших. Одночасно має місце концентрація капіталу. Володіння контрольним пакетом акцій дозволяє тому, хто вклав в акції визначальну частину капіталу, реалізувати практично весь спектр відносин власності стосовно акціонерного капіталу. В міру росту розміру фірм, акціонерна форма організації переживає визначену еволюцію. На малих і середніх фірмах можливе здійснення прямого контролю над діяльністю акціонерного товариства з боку акціонерів і в наявності реальна персоніфікація власника. В наявності і тенденції до розпилення акціонерного капіталу. У цьому випадку найчастіше контроль над діяльністю фірми переходить з області прямого контролю в область непрямого регулювання, здійснюваного через ринок капіталу (фондові біржі) за допомогою купівлі-продажу акцій.

Розвиток акціонерної форми сучасної ринкової економіки наочно демонструє тенденцію деперсоніфікації власника як індивідуума, приватника при зосередженні її в інших суб'єктів. Особливо це характерно для нашого часу, коли концентрація контролю над акціонерною власністю зосереджується в руках декількох фінансових інститутів: комерційних банків, фондів, страхових компаній. Номінально в цьому випадку в число власників включаються усі вкладники цих фондів, але фактично власністю розпоряджається група осіб.

Становить значний інтерес дослідження нових тенденцій акціонування і трансформація форм власності в капіталістичних країнах.

Найчастіше здійснюється викуп керуючими акцій тих фірм, у яких вони працюють, чи придбання їх у приватних власників, з використанням різноманітних каналів збільшення коштів, у т.ч. засобів працівників фірми, тобто у формі колективного викупу.

Накопичено значний позитивний досвід утворення функціонування акціонерних товариств і інших підприємств колективної власності. Тільки в США в повній чи частковій колективній власності знаходиться більш 10 тисяч підприємств, що охоплюють понад 10% усього виробництва. Наприклад, працівники металургійної компанії «Veirton steal company» викупили всі акції свого підприємства і погасили борги. Освоївши випуск нової продукції, знизивши витрати виробництва, працівники вивели підприємство в процвітаючу компанію сталеливарної промисловості.

І таких прикладів безліч. Економісти і соціологи пояснюють це різким поворотом у психології працівників. Коли з найманих, зацікавлених тільки в заробітках, працівники перетворюються у власників, вони починають цікавитися довгостроковою перспективою розвитку підприємств. На перший план виходять проблеми відновлення виробництва, зміцнення фінансової моці підприємства, пошуки шляхів підйому, подолання марнотратної витрати ресурсів, ліквідації втрат.

За даними, приведеному на міжнародній нараді з проблем формування власності, проведеній в Оксфордському університеті, перехід до спільного володіння власністю веде до росту продуктивності праці на 10-15%.

І в нашій країні в зв'язку з рухом до ринку підвищується економічний потенціал акціонерних форм власності, пробуджується хвиля акціонування підприємств. Однак ми поки стоїмо на стадії формування фінансового ринку, і коштовні папери, що вводяться, усе ще носять риси перехідного періоду, окремі види цінних паперів знаходяться поки в зародковій формі, що відноситься і до чільного коштовним паперам-акціям.

2. Види акцій

Як відомо, акції поділяються на іменні та на пред'явника. При роботі з цінни-ми паперами інвестор найменше бере до уваги такий поділ акцій. Це більше ціка-вить емітента, тому що це дає змогу контролювати рух акціонерного капіталу (шля-хом ведення реєстру). У світовій практиці загальна вартість випущених корпораці-єю акцій на пред'явника практично завжди менше, ніж іменних. Таким чином не допускається таємне придбання більшості акцій. Однак номінальна вартість акцій на пред'явника в більшості випадків вища, ніж іменної. У Швейцарії, наприклад, номінальна вартість перших — 500 франків, а других — 100 франків [6, С. 89].

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", громадяни України можуть бути власниками тільки іменних акцій, а такі акції значно менш ліквідні на фондовому ринку, ніж акції на пред'явника, у зв'язку зі складною про-цедурою їхнього оформлення і більш жорстким контролем за їхнім обігом.

Найбільш вагомі розбіжності для інвестора має вибір між простими і приві-лейованими акціями, оскільки вони мають принципово різні інвестиційні якості. Маючи переваги з погляду рівня безпеки інвестицій і надійності вкладень, приві-лейовані акції програють простим у прибутковості, що може бути істотним в умовах інфляційної економіки, крім того, прості акції також дають власникам право участі в розробці дивідендної політики.

Фахівці поділяють акції на такі види (Рис. 1.1) [7, С.15].

Рис.2.1. Види акцій

Акції "з блакитними корінцями" (blue chip stocks). Ці акції, що випускаються найбільш потужними і солідними компаніями, які є лідерами у своїх галузях, а головне всю свою історію стабільно сплачували ди-віденди акціонерам. Вкладання заощаджень у купівлю цих акцій є малоризиковим. Першокласні акції популярні серед більшості інвесторів, у результаті чого їхні курси часто високі, особливо коли ринок нестабільний і інвестори занепо-коєні якістю своїх інвестицій.

Доходні акції (income stocks) - це акції телефонних корпорацій, корпорацій, водо-, газо-, електропостачання, а також інших комунальних комунальних компаній, доходи за якими перевищують середній рівень. Це пояснюється тим, що такі операції потрібні завжди, працюють стабільно і