Акції зростання (growth stocks) - це акції корпорацій, доходи і прибуток яких вище середнього рівня, однак сплата по дивідендах частіше всього не перевищує 35%. Пояснюється така дивідендна політика прагненням корпорації в першу чергу фінансувати наукові та інші дослідження, а також розширення масштабів вироб-ництва і можливості збуту. Тому, незважаючи на низькі поточні дивіденди, багато хто з інвесторів віддає перевагу саме цим акціям, сподіваючись, що вони в майбут-ньому будуть приносити великі прибутки і ринкова вартість значно зросте.

Циклічні акції (cyclical stocks). Їх ціна зростає і знижується синхронно зі спа-дами і підйомами в економіці, тобто згідно з ритмом ділової активності. В основ-ному це акції корпорацій базових галузей економіки - важкої (особливо мета-лургійної), автомобілебудування, целюлозно-паперової та ін. Інвестори намага-ються купити такі акції, коли мова йде про розширення виробництва, і встигнути продати їх до початку спаду.

Захищені (антициклічні) акції (defensive or countercyclial stocks). Це акції корпо-рацій, ціна на які відносно стабільна навіть при спаді в економіці в цілому. Такі корпорації не змінюють своєї дивідендної політики залежно від циклів в еконо-мічному розвитку і тому сплачують своїм акціонерам практично постійні диві-денди. Багато акцій цього виду одночасно класифікуються як дохідні.

Спекулятивні (дріб'язкові) акції (speculative (penny) stocks). Таку назву мають акції "молодих" корпорацій. Ці акції частіше всього продаються "з прилавку", обминаючи біржу, або на спеціальних ("спекулятивних") біржах. Вони коштують набагато менше, ніж акції добре відомих корпорацій, однак, купуючи їх, вклад-ник повинен знати, на що він йде: маленька ціна - великий ризик.

Загальними формальними ознаками акцій будь-яких видів є їхні реквізити, тобто обов'язковідані, відомості, ознаки, що вказуються при випуску цінних паперів. До реквізитів акції відносяться: фірмове найменування підприємства, що випустило акцію, місце його перебування; найменування цінного папера, її порядковий номер, дата випуску, вид акції, номінальна вартість. Для іменної акції обов'язково вказується ім'я її власника, при випуску акцій в обов'язковому порядку встановлюється розмір статутного фонду і кількість акцій, що випускаються. Акція скріплюється підписом чи керівника голови правління акціонерного товариства.

Основні реквізити акцій акціонерного товариства визначаються, установлюються його засновниками, установчими зборами. Реквізити акцій підприємства формуються радою підприємства і його адміністрацією, а акції трудового колективу – загальними чи зборами конференцією трудового колективу.

Вартість цінного папера визначається, насамперед, доходом, що вона може принести, доход же зв'язаний як з виплатою чи дивідендів відсотків, так і зі зміною курсу цінних паперів, тому що, якщо, скажемо, акція продається на ринку вище номінальної вартості, то акціонер, продаючи акцію, покористується, тобто дістає прибуток.

Ціна, по якій акція продається і купується, називається курсом акції. Курс акції залежить від двох факторів: від величини дивіденду і від ставки депозитного відсотка.

Природно, що курс акції тим вище, чим більше дивіденд. Тим часом перед людиною, що думає купити акцію, виникає альтернатива:

Наприклад, ринкова ціна акції «Дженерал Моторс» у 80-і роки в 25 разів перевищила їхню номінальну вартість.

Цю альтернативу значною мірою вирішує наступний курс: акція продається за таку суму, що, будучи перетворена в банківський депозит, принесе доход, дорівнює дивіденду.

дивіденд* 100%

Курс акції=

банківський відсоток

Ціна акції постійно коливається навколо своєї нормальної величини в залежності від зміни співвідношення між попитом на ті чи інші акції і їхню пропозицію. Під час підйому економіки, коли прибутку, а разом з тим дивіденди ростуть, курс акцій підвищується. Коли ж через спад виробництва дивіденди скорочуються, курс різко знижується. Таким барометричним коливанням ринок цінних паперів сигналізує про загальний «здоров’я» економіки. При цьому на ціні акції завжди позначається, природно, інфляція.

3. Види доходів за акціями

Можна одержати доходи від придбаних акцій за рахунок трьох джерел [4, С.286]: дохо-ди від дивідендів, від підвищення ринкової вартості цінних паперів і від збіль-шення кількості акцій у результаті їхнього дроблення (stock split).

Доходи від дивідендів. Дивіденди сплачуються з прибутку. Розмір платежу пови-нен бути ухвалений радою директорів компанії. Дивідендна політика може бути різною, але частіше за все акціонерам видається 30 - 70% розміру доходів компанії Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.:Лібра, 2002. – С.88.. Дивіденди можуть сплачуватися у вигляді готівки, додаткових акцій або продук-ції компанії. Останній тип дивідендів, наприклад, у США зустрічається дуже рідко.

Дивіденди у вигляді грошових коштів (cash dividends) встановлюються як сума грошей, що сплачується на одну акцію, або як відсоткова ставка на її номінальну вартість.

Дивіденди у вигляді акцій (stock dividends) видаються у вигляді акцій замість грошових коштів. Принцип та шлях їх розподілу такий:

1. Рада директорів компанії визначає розмір фонду, на який випускаються додат-кові акції.

2. Ці акції видаються акціонерам пропорційно номінальній вартості вже існую-чих у них акцій. Останнє робиться для того, щоб не змінити частку кожного акціонера в загальній сумі акціонерного капіталу.

Головними причинами, за якими компанії приймають рішення про сплату дивідендів акціями, є, по-перше, намагання постійної сплати дивідендів, навіть у тому випадку, коли існує дефіцит грошових коштів, і, по-друге, бажання транс-формувати визначену частину нерозподіленого прибутку