Кожна звичайна акція надає її власнику однаковий обсяг прав.

Відповідно до статуту товариства, можуть брати участь у загальних зборах із правом голосу з усіх питань компетенції збори, а також мають право на одержання дивідендів, у випадку ліквідації товариства – право на одержання частини його майна.

Права власників привілейованих акцій. Не мають права голосу на загальних зборах, якщо інше не встановлено дійсним чи законом статутом товариства для визначеного типу привілейованих акцій.

У статуті товариства повинні бути визначений розмір дивіденду чи вартість, виплачувана при ліквідації товариства по привілейованих акціях. Власники привілейованих акцій, по яких не визначений розмір дивіденду, мають право на одержання дивідендів нарівні з власниками звичайних акцій.

4. Ринок акцій

Так як акції вільно перебувають в обігу, тобто купуються і продаються, то вони утворюють ринок акцій, який є сегментом фондового ринку.

Суб'єктами ринку цінних паперів є:

1) емітенти - держава в особі уповноважених їм органів, юридичні особи і громадяни, що залучають на основі випуску цінних паперів необхідні їм кошти і виконуючі від свого імені передбачені в цінних паперах зобов'язання;

2) інвестори (чи їхні представники, що не є професійними учасниками ринку цінних паперів) - чи громадяни юридичні особи, що здобувають цінні папери у власність, повне господарське чи ведення оперативне керування з метою здійснення засвідчених цими цінними паперами майнових прав (населення, промислові підприємства, інституціональні інвестори - інвестиційні фонди, страхові компанії й ін.);

3) професійні учасники ринку цінних паперів - юридичні особи і громадяни, що здійснюють види діяльності, визнаної професійної на ринку цінних паперів (дилерська, брокерська й ін. види діяльності).

У сучасних умовах більше половини всього населення України (приблизно 26 млн. чол.) є акціонерами. Згідно з даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), за станом на 01.01.2001 р. загальний обсяг емісії цін-них паперів складав 47,29 млрд грн. Така кількість акціонерів і цінних паперів пе-редбачає зміну власника таких паперів. В Україні тільки дві структури можуть вида-вати документ, що підтверджує зміну або право власності: реєстратори і зберігачі Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2002. – С.84..

На початок 2001 р. в Україні працювало 357 реєстраторів. Згідно з рейтин-гом, сформованого інформаційно-аналітичним центром "Дослідження. Аналіз. Рейтинги." при підтримці Української асоціації інвестиційного бізнесу, лідерами серед реєстраторів на ринку є компанії "Енергореєстр" і "Укрнафтогаз". Серед банків у першу десятку увійшли КБ "Приватбанк", АКБ "Промінвестбанк", АКБ "ВАБанк" і ING Barings Україна Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2002. – С.82..

У 1997 році, після того як був прийнятий Закон "Про Національну депози-тарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", у реєстраторів з'явилися конкуренти — зберігачі.

Зберігач — комерційний банк або торговець цінними паперами, що має лі-цензію зберігача ДКЦПФР і здійснює зберігання та обслуговування рахунків у цінних паперах.

У 2000 р. в Україні працювало 84 зберігача. Більшість з них (57) — комер-ційні банки.

До інфраструктурних учасників ринку цінних паперів відносяться також де-позитарії цінних паперів.

Депозитарій — це інститут, що дає можливість здійснювати розрахунки в цінних паперах через комп'ютеризовану систему депозитарного обліку та спро-щує їх обіг на вторинному ринку за рахунок використання електронного доку-ментообігу, що значно збільшує ефективність та інвестиційну привабливість ринку цінних паперів України

В Україні специфіка національної депозитарної діяльності полягає в існуванні паралельно створених депозитаріїв: Депозитарно-клірингової компанії "Міжрегіо-нальний фондовий союз" (МФС) і Національного депозитарію України (НДУ) Свердан М. Розвиток фондового ринку Украiни // Цiннi папери України. – 2003. - N13 (251) - 3 квiтня. 2003 року.

Організований ринок цінних паперів в Україні представлений фондовими біржами та торговельно-інформаційними системами.

У 2002 році в Україні діяло сім фондових бірж:

Донецька фондова біржа;

Київська міжнародна фондова біржа;

Кримська фондова біржа;

Придніпровська фондова біржа;

Українська міжбанківська валютна біржа;

Українська міжнародна фондова біржа;

Українська фондова біржа

та дві торговельно-інформаційні системи:

Дочірнє підприємство Асоціації “Перша фондова торговельна система” – “Технічний центр “ПФТС”;

Дочірнє підприємство Асоціації “Південноукраїнська торговельно-інформаційна система” – “Південь-Сервер” Свердан М. Розвиток фондового ринку Украiни // Цiннi папери України. – 2003. - N13 (251) - 3 квiтня. 2003 року.

Зосередження обігу цінних паперів на організаторах торгівлі має суттєве значення для функціонування фондового ринку, зокрема, для підвищення його відкритості, прозорості, ліквідності, інвестиційної ефективності, збільшенню кількості укладених угод, визначенню справедливої ціни на цінні папери, що, в свою чергу, призведе до збільшення податкових надходжень до Державного бюджету.

З метою створення ефективної системи регулювання та контролю на ринку цінних паперів за ініціативою Комісії були утворені саморегулівні організації ринку цінних паперів, які об’єднують професійних учасників ринку цінних паперів за видами діяльності, а саме: реєстраторів, торговців, зберігачів та депозитаріїв, а також інвестиційних керуючих.

Основними завданнями саморегулівних організацій є установлення правил, стандартів та вимог до здійснення діяльності з цінними паперами, норм та правил поведінки, вимог до професійної кваліфікації фахівців – членів саморегулівних організацій та здійснення контролю за їх дотриманням членами організації; сприяння здійсненню професійної діяльності членами саморегулівної організації; розробка та здійснення заходів щодо захисту прав членів саморегулівної організації.

Сьогодні в Україні зареєстровано 11 саморегулівних організацій ринку цінних паперів, які об’єднують професійних учасників