Асоціація “Перша фондова торговельна система”;

Асоціація “Південноукраїнська торговельно-інформаційна система”;

Асоціація учасників фондового ринку України;

Донецька фондова біржа;

Київська міжнародна фондова біржа;

Придніпровська фондова біржа;

Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв;

Українська асоціація інвестиційного бізнесу;

Українська міжбанківська валютна біржа;

Українська фондова біржа;

Українська асоціація торговців цінним паперами.

Така кількість саморегулівних організацій, на перший погляд, повинна була б забезпечити жорстку конкуренцію між ними та привести до покращення їх роботи. Але, на жаль, такий підхід привів до створення різних правил та стандартів діяльності (особливо це стосується торгівлі цінними паперами на організованих ринках), вимог щодо їх виконання.

ВИСНОВКИ

Отже, акція, являє собою цінний папір, що випускається акціонерними товариствами, комерційними банками, біржами, концернами, корпораціями, фірмами, іншими підприємствами різних форм власності, без установленого терміну обігу, що засвідчує внесення коштів з метою їхнього розвитку або ж членство в акціонерному товаристві, і який дає право її власнику на одержання частини прибутку у виді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціо-нерного товариства.

Акції виконують три головних завдання:

- по-перше, вони випускаються під час організації акціонерного товариства, щоб забезпечити йому визначений "стар-товий" капітал (перша емісія);

- по-друге, за допомогою випуску акцій залучають-ся додаткові ресурси у ході функціонування товариства (друга і наступна емісії);

- по-третє, вони випускаються для обміну з метою злиття з іншою компанією.

Акція ще й один з дуже ефективних способів безпосередньо зацікавити працюючих у кінцевих результатах їхньої праці, активізувати участь трудящих у керуванні підприємством, розвити творчу підприємницьку жилку в кожнім.

За допомогою акцій здійснюється як переміщення самої власності, так і контроль над нею від одних груп власників до інших. Одночасно має місце концентрація капіталу. Володіння контрольним пакетом акцій дозволяє тому, хто вклав в акції визначальну частину капіталу, реалізувати практично весь спектр відносин власності стосовно акціонерного капіталу.

Акції поділяються на іменні та на пред'явника та прості і привілейовані.

Найбільш вагомі розбіжності для інвестора має вибір між простими і приві-лейованими акціями, оскільки вони мають принципово різні інвестиційні якості. Маючи переваги з погляду рівня безпеки інвестицій і надійності вкладень, приві-лейовані акції програють простим у прибутковості, що може бути істотним в умовах інфляційної економіки, крім того, прості акції також дають власникам право участі в розробці дивідендної політики.

Доходи від придбаних акцій Можна одержати за рахунок трьох джерел: дохо-ди від дивідендів, від підвищення ринкової вартості цінних паперів і від збіль-шення кількості акцій у результаті їхнього дроблення (stock split).

На сьогоднішній день фондовий ринок України (а ринок акцій є його частиною) залишається дуже децентралізованим, а кількість торговців цінними паперами та реєстраторів набагато перевищує оптимальну межу для нинішнього стану фондового ринку. Занадто багато торговців та реєстраторів не мають достатньої капіталізації, досвіду та є ненадійними у фінансовому відношенні. Взагалі, рівень професіоналізму та підготовка професійних учасників ринку, а також спеціалістів, що працюють в цих фірмах, є низьким. Ризик інфраструктури на ринку залишається високим. Поки що немає надійного клірингово-розрахункового депозитарію, а торговці скаржаться на те, що угоди щодо яких була домовленість, порушуються іншою стороною (не відбувається розрахунків за угодами) без будь-яких негативних наслідків для порушників.

Частково саме через це українські інвестори з недовірою ставляться до ринку цінних паперів та не поспішають вкладати свої заощадження; продовжується відтік вітчизняного капіталу за кордон; обсяг іноземних інвестицій в Україну є мізерним; інститути спільного інвестування не мають перспективи розвитку, а можливості ініціювання акціонерами реструктуризації підприємств залишаються обмеженими. Ситуацію слід змінити, інакше українські підприємства не зможуть залучити капітал, який потрібний їм для розвитку, а ринок цінних паперів не отримає достатніх коштів та відповідно доходів. Україна є країною з розвинутою промисловістю, населенням близько 48 мільйонів чоловік та достатньо високим потенціалом для створення незалежного фінансового центру з власним ринком цінних паперів, використовуючи лише ті елементи іноземних фінансових ринків, які максимально збільшують її конкурентоспроможність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Зайцев Д. Бурный и трудный рост. / Журнал для акционе-ров - 1995. -N3. - С.23-26.

Кольцова Н. Фондовые индексы AK&M. / Рынок ценных бу-маг- 1995. - N10. – С.40-43.

Кольцова Н. Информационное обеспечение./ Журнал для акционеров – 1995. - N4. - С.33-36.

Крищенко К.Є. Роздержавлення власності в умовах України // Фінанси України. – 2003. - №3. – С.10-21.

Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. К.: Знання, 1998.- 246 с.

Мендрул Олександр Гарієвич, Шевчук Ірина Анатоліївна. Ринок цінних паперів: Навч. посіб. / Київський національний економічний ун- т. — К., 1998. — 152с.

Миркин Я.М. Ценные бумаги и фондовый рынок. - М.:Перспек-тива, 1995.- 324 с.

Найман Е. Етапи розвитку і причини падіння українського фондового ринку Бізнес. – 2001. - №46. - С. 22-23.

Нікбахт Е., Роппеллі А. Фінанси.- К.: Основи. – 1993. – 383 с.

Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2002. – С.80.

Свердан М. Розвиток фондового ринку Украiни // Цiннi папери України. – 2003. - N13 (251) - 3 квiтня. 2003 року.

Российский фондовый рынок: Законы, комментарии, реком-мендации / Под ред. А.А.Козлова. - М.:Банки и биржи, ЮНИТИ, 1994.- 456 с.