Фондовий ринок в Україні сформувався досить недавно. Як правило, масштаби розвитку фондового ринку України пов'язують з роздержавленням та приватизацією державного майна, зокрема підприємств, які в минулому мали стратегічне призначення. Проте слід враховувати, що сьогодні підприємницьку діяльність здійснює велика кількість суб'єктів господарювання різних форм власності. При цьому далеко не всі вони виникли у результаті приватизації. Кожен із цих суб'єктів має рівноправний i вільний доступ до фінансових ресурсів на фондовому ринку. Через це проблемним залишається визначення як типів емітентів, так i видів цінних паперів, що ними випускаються.

2. Суб’єкти фондового ринку

Суб'єктами ринку цінних паперів є:

1) емітенти - держава в особі уповноважених їм органів, юридичні особи і громадяни, що залучають на основі випуску цінних паперів необхідні їм кошти і виконуючі від свого імені передбачені в цінних паперах зобов'язання;

2) інвестори (чи їхні представники, що не є професійними учасниками ринку цінних паперів) - чи громадяни юридичні особи, що здобувають цінні папери у власність, повне господарське чи ведення оперативне керування з метою здійснення засвідчених цими цінними паперами майнових прав (населення, промислові підприємства, інституціональні інвестори - інвестиційні фонди, страхові компанії й ін.);

3) професійні учасники ринку цінних паперів - юридичні особи і громадяни, що здійснюють види діяльності, визнаної професійної на ринку цінних паперів (дилерська, брокерська й ін. види діяльності).

У сучасних умовах більше половини всього населення України (приблизно 26 млн. чол.) є акціонерами. Згідно з даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), за станом на 01.01.2001 р. загальний обсяг емісії цін-них паперів складав 47,29 млрд грн. Така кількість акціонерів і цінних паперів пе-редбачає зміну власника таких паперів. В Україні тільки дві структури можуть вида-вати документ, що підтверджує зміну або право власності: реєстратори і зберігачі Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2002. – С.84..

На початок 2001 р. в Україні працювало 357 реєстраторів. Згідно з рейтин-гом, сформованого інформаційно-аналітичним центром "Дослідження. Аналіз. Рейтинги." при підтримці Української асоціації інвестиційного бізнесу, лідерами серед реєстраторів на ринку є компанії "Енергореєстр" і "Укрнафтогаз". Серед банків у першу десятку увійшли КБ "Приватбанк", АКБ "Промінвестбанк", АКБ "ВАБанк" і ING Barings Україна Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2002. – С.82..

У 1997 році, після того як був прийнятий Закон "Про Національну депози-тарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", у реєстраторів з'явилися конкуренти — зберігачі.

Зберігач — комерційний банк або торговець цінними паперами, що має лі-цензію зберігача ДКЦПФР і здійснює зберігання та обслуговування рахунків у цінних паперах.

У 2000 р. в Україні працювало 84 зберігача. Більшість з них (57) — комер-ційні банки.

До інфраструктурних учасників ринку цінних паперів відносяться також де-позитарії цінних паперів.

Депозитарій — це інститут, що дає можливість здійснювати розрахунки в цінних паперах через комп'ютеризовану систему депозитарного обліку та спро-щує їх обіг на вторинному ринку за рахунок використання електронного доку-ментообігу, що значно збільшує ефективність та інвестиційну привабливість ринку цінних паперів України

В Україні специфіка національної депозитарної діяльності полягає в існуванні паралельно створених депозитаріїв: Депозитарно-клірингової компанії "Міжрегіо-нальний фондовий союз" (МФС) і Національного депозитарію України (НДУ) Свердан М. Розвиток фондового ринку Украiни // Цiннi папери України. – 2003. - N13 (251) - 3 квiтня. 2003 року.

Організований ринок цінних паперів в Україні представлений фондовими біржами та торговельно-інформаційними системами.

У 2002 році в Україні діяло сім фондових бірж:

Донецька фондова біржа;

Київська міжнародна фондова біржа;

Кримська фондова біржа;

Придніпровська фондова біржа;

Українська міжбанківська валютна біржа;

Українська міжнародна фондова біржа;

Українська фондова біржа

та дві торговельно-інформаційні системи:

Дочірнє підприємство Асоціації “Перша фондова торговельна система” – “Технічний центр “ПФТС”;

Дочірнє підприємство Асоціації “Південноукраїнська торговельно-інформаційна система” – “Південь-Сервер” Свердан М. Розвиток фондового ринку Украiни // Цiннi папери України. – 2003. - N13 (251) - 3 квiтня. 2003 року.

Зосередження обігу цінних паперів на організаторах торгівлі має суттєве значення для функціонування фондового ринку, зокрема, для підвищення його відкритості, прозорості, ліквідності, інвестиційної ефективності, збільшенню кількості укладених угод, визначенню справедливої ціни на цінні папери, що, в свою чергу, призведе до збільшення податкових надходжень до Державного бюджету.

З метою створення ефективної системи регулювання та контролю на ринку цінних паперів за ініціативою Комісії були утворені саморегулівні організації ринку цінних паперів, які об’єднують професійних учасників ринку цінних паперів за видами діяльності, а саме: реєстраторів, торговців, зберігачів та депозитаріїв, а також інвестиційних керуючих.

Основними завданнями саморегулівних організацій є установлення правил, стандартів та вимог до здійснення діяльності з цінними паперами, норм та правил поведінки, вимог до професійної кваліфікації фахівців – членів саморегулівних організацій та здійснення контролю за їх дотриманням членами організації; сприяння здійсненню професійної діяльності членами саморегулівної організації; розробка та здійснення заходів щодо захисту прав членів саморегулівної організації.

Сьогодні в Україні зареєстровано 11 саморегулівних організацій ринку цінних паперів, які об’єднують професійних учасників за видами діяльності, серед яких: 5 бірж, 4 асоціації та 2 торговельно–інформаційні системи Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2002. – С.84.:

Асоціація “Перша фондова торговельна система”;

Асоціація “Південноукраїнська торговельно-інформаційна система”;

Асоціація учасників фондового ринку України;

Донецька фондова біржа;

Київська міжнародна фондова біржа;

Придніпровська фондова біржа;

Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв;

Українська асоціація інвестиційного бізнесу;

Українська міжбанківська валютна біржа;

Українська фондова біржа;

Українська асоціація торговців цінним паперами.

Така кількість саморегулівних організацій, на перший погляд, повинна була б забезпечити жорстку конкуренцію між ними та привести до покращення їх роботи. Але, на жаль, такий підхід привів до створення різних правил