Частково саме через це українські інвестори з недовірою ставляться до ринку цінних паперів та не поспішають вкладати свої заощадження; продовжується відтік вітчизняного капіталу за кордон; обсяг іноземних інвестицій в Україну є мізерним; інститути спільного інвестування не мають перспективи розвитку, а можливості ініціювання акціонерами реструктуризації підприємств залишаються обмеженими. Ситуацію слід змінити, інакше українські підприємства не зможуть залучити капітал, який потрібний їм для розвитку, а ринок цінних паперів не отримає достатніх коштів та відповідно доходів. Україна є країною з розвинутою промисловістю, населенням близько 48 мільйонів чоловік та достатньо високим потенціалом для створення незалежного фінансового центру з власним ринком цінних паперів, використовуючи лише ті елементи іноземних фінансових ринків, які максимально збільшують її конкурентоспроможність.

Достатній внесок для прискорення процесу вдосконалення національного фондового ринку може надати міжнародний досвід, який свідчить, що жорстке незалежне державне регулювання є критично необхідним для успішного розвитку ринку цінних паперів. Перші кроки ринків цінних паперів в розвинутих країнах, перед введенням жорсткого державного регулювання, були пов'язані з численними порушеннями, що підірвали довіру до цих ринків. Як правило, це приводило до тривалих періодів, протягом яких ринок цінних паперів переставав бути значним джерелом капіталу для підприємств. Крім того, ефективність регулювання підвищується, якщо нагляд за ринком здійснюється одним державним органом. Якщо регулювання ринку цінних паперів здійснюється правильно, то воно сприяє створенню атмосфери довіри у відносинах між іноземними та вітчизняними учасниками ринку, а також потенційними інвесторами. Отже, зменшується вартість участі в діяльності на фондовому ринку, відкривається можливість доступу на ринку для тих учасників, які і в іншому випадку не прийшли б на ринок у зв'язку з недостатністю фінансових ресурсів та кваліфікації.

Міжнародний фондовий ринок на сьогодні функціонує досить ефективно переважно завдяки існуючій тенденції об'єднання та встановлення більш тісних зв'язків між ринками цінних паперів різних країн, а також установами, що здійснюють обслуговування укладених угод. Крім того, введення євро в Європі підсилило інтеграційні тенденції. З розвитком українського ринку цінних паперів обов'язково постане питання необхідності інтеграції. Хоча встановлення чітких міжнародних зв'язків і надає певні переваги, але негативний бік такого процесу також має бути враховано. Передчасне встановлення таких зв'язків до того, як український ринок стане безпечним, ліквідним, ефективним, прозорим та справедливим, може призвести до втрати національного ринку цінних паперів під тиском сильних іноземних ринків. Міжнародні зв'язки мають найбільш позитивний ефект, якщо партнери знаходяться в рівних умовах.

Фондовий ринок зробити значний внесок в пожвавлення економічної активності в Україні, надаючи можливість емітентам, покупцям, продавцям та їх агентами суттєво зекономити час та кошти, які в іншому разі вони мали б витратити на більш детальне ознайомлення з контрагентом та узгодження детальних умов індивідуальних угод. Але для цього необхідно здійснити ряд заходів, основним з яких буде вдосконалення існуючої законодавчої бази та її розвиток на основі європейського досвіду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Дмитрієва О.А. Вплив ринку фінансових послуг на інвестиційний процес // Фінанси України. – 2003. - №5. – С. 20-25.

Зайцев Д. Бурный и трудный рост. / Журнал для акционе-ров - 1995. -N3. - С.23-26.

Кольцова Н. Фондовые индексы AK&M. / Рынок ценных бу-маг- 1995. - N10. – С.40-43.

Кольцова Н. Информационное обеспечение./ Журнал для акционеров – 1995. - N4. - С.33-36.

Крищенко К.Є. Роздержавлення власності в умовах України // Фінанси України. – 2003. - №3. – С.10-21.

Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. К.: Знання, 1998.- 246 с.

Мендрул Олександр Гарієвич, Шевчук Ірина Анатоліївна. Ринок цінних паперів: Навч. посіб. / Київський національний економічний ун- т. — К., 1998. — 152с.

Миркин Я.М. Ценные бумаги и фондовый рынок. - М.:Перспек-тива, 1995.- 324 с.

Найман Е. Етапи розвитку і причини падіння українського фондового ринку Бізнес. – 2001. - №46. - С. 22-23.

Нікбахт Е., Роппеллі А. Фінанси.- К.: Основи. – 1993. – 383 с.

Оскольський В. Українська фондова біржа: нова концепція діяльності // Вісник Національного банку України. - 1997. - №7.-С.23-27.

Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2002. – С.80.

Свердан М. Розвиток фондового ринку Украiни // Цiннi папери України. – 2003. - N13 (251) - 3 квiтня. 2003 року.

Российский фондовый рынок: Законы, комментарии, реком-мендации / Под ред. А.А.Козлова. - М.:Банки и биржи, ЮНИТИ, 1994.- 456 с.

Фондовые рынки США.Основные понятия, механизмы, терми-нология. / Под ред. С.Н.Драчева. -М.: Патент, 1992. – 284 с.

Фондовый портфель.Книга эмитента, инвестора, акционе-ра. / Под ред. А.В.Петракова. - М:Соминтэк, 1992.- 182 с.

Статистичний щорічник України за 2001 рік/ред. Осауленко О.Г. – К.: Техніка, 2002. – 768 с.

Статистичний щорічник України за 2002 рік/ред. Осауленко О.Г. – К.: Консультант, 2003. – 768 с.