Із збільшенням кількості акцій існуючої номінальної вартості передплата на додатково випущені акції прово-диться в тому самому порядку, що й на акції першої емі-сії, а статутний капітал зростає за рахунок: додаткових внесків учасників — в обліку цей про-цес відображають аналогічно операціям формування ста-тутного капіталу; індексації основних засобів згідно з Положенням про порядок збільшення статутного фонду за рахунок ін-дексації основних засобів, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 12. 02. 1998 р. № 39; реінвестування прибутку: Дт 441 «Нерозподілений прибуток»; Кт 40 «Статутний капітал»; нарахованих дивідендів — у разі, якщо прийнято
рішення про виплату дивідендів акціями: Дт 671 «Розрахунки з учасниками»; Кт 40 «Статутний капітал».

Зменшення статутного капіталу акціонерного това-риства здійснюється внаслідок: зменшення номінальної вартості акцій; зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості; викупу їх у власників з наступним анулюванням.

Зменшення статутного капіталу за рахунок зменшен-ня номінальної вартості акцій відображають в обліку та-кими проводками: Дт 40 «Статутний капітал»; Кт 46 «Неоплачений капітал».

Таке зменшення має компенсуватися акціонерам і ві-дображатися в обліку: Дт 46 «Неоплачений капітал»; Кт 30 «Каса» або 31 «Рахунки в банках».

Зменшення кількості акцій існуючої номінальної вар-тості через викуп їх у власників і наступне анулювання відображають в обліку як вилучення капіталу.

3. Особливості звітності акціонерних компаній

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінан-сову звітність в Україні", а також стандартами бухгалтерського обліку № 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", № 2 "Баланс", № 3 "Звіт про фінансові результати", № 4 "Звіт про рух грошових-коштів", № 5 "Звіт про власний капітал", № 20 "Консолідована фі-нансова звітність" AT зобов'язані виконувати такі вимоги:

на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність, що включає баланс (форму № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3), звіт про власний капітал (форма № 4) і примітки до звітів;

AT, що мають дочірні підприємства, крім звітів про власні гос-подарські операції складати консолідовану фінансову звіт-ність;

ВАТ не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюд-нювати річну фінансову та консолідовану звітність шляхом публікації в періодичних виданнях або розповсюдження у виг-ляді окремих друкованих видань.

Форми фінансової звітності № 1-4 складають усі підприємства, а не тільки AT, і лише окремі статті в них призначені для заповнення виключно AT. Так, у пасиві балансу за статтею "Додатковий вкладе-ний капітал" AT зазначають суму, на яку вартість реалізації випуще-них акцій перевищує їх номінальну вартість, а за статтею "Вилуче-ний капітал" — фактичну собівартість акцій власної емісії (ця сума наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсум-ку власного капіталу). Розділ 3 Звіту про фінансові результати (фор-ма № 2) заповнюють ВАТ, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, і AT, що в даний момент випускають такі акції. У цьому розділі наводять-ся дані про середньозважену кількість простих акцій, що перебува-ють в обігу протягом звітного періоду; показується середньорічна кількість простих акцій в обігу, скоригована на кількість простих акцій, що можуть бути випущені в обіг згідно з укладеними угодами (опціон, ф'ючерсний контракт тощо); чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію; скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію; сума дивідендів, що припадає на одну просту акцію (остання розраховується діленням суми оголошених диві-дендів на кількість простих акцій, за якими сплачуються дивіденди). Чистий прибуток на акцію (ПНА) — Earnings Per Share (EPS), який використовується для оцінки минулих результатів діяльності ВАТ, відбиває, як ефективно підприємство використовує ресурси, надані власниками простих акцій. У міжнародній практиці, як правило, за-стосовуються два показники ПНА — базисний і розбавлений. У вітчизняній звітності перший дістав назву "чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію", а другий — "скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію". Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію, обчислюється як відношення чи-стого прибутку (або збитку) за звітний період до середньозваженої кількості простих акцій, що перебувають в обігу протягом цього пе-ріоду. Чисельник дорівнює чистому прибутку (збитку) звітного пе-ріоду мінус дивіденди за привілейованими акціями, знаменник роз-раховується за формулою середньозваженої.

За національними стандартами бухгалтерського обліку України підприємство повинно висвітлювати вибрану облікову політику, описуючи принципи оцінки статей звітності. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО 1, 1997 р.) містять докладніші реко-мендації щодо розкриття облікової політики. У них зазначається, що підприємство зобов'язане перерахувати конкретні аспекти облікової політики, необхідні для правильного розуміння фінансових звітів, а саме: визнання доходів; принципи консолідації, включаючи дочірні підприємства та асоційовані компанії; об'єднання компаній; спільні підприємства; визнання та амортизація матеріальних і нематеріаль-них активів; капіталізація витрат на позики та інших витрат; бу-дівельні контракти; інвестиційна власність; оренда; витрати на наукові дослідження і розробки; запаси; податки, включаючи від-кладені; резерви; витрати на виплати працівникам; хеджування; за-значення господарських і географічних сегментів та основи розподі-лу витрат між ними; облік інфляції; державні гранти.

Діяльність підприємства висвітлюється з різних боків. Зазначені міжнародні стандарти вимагають надавати додаткову інформацію не тільки про підприємство загалом, а й про його складові — сегмен-ти. З цією метою виокремлюються господарські та географічні сег-менти, щодо яких у примітках зазначаються такі показники: