укладення угоди або у розстрочку. Нерідко функції лізингодавця виконують також страхові компанії та інвестиційні фонди.
Фактично фінансовий лізинг — це спосіб капіталізації інвестицій, тобто спо-сіб залучення капіталу. Інакше — це форма матеріально-технічного постачання з одночасним кредитуванням і орендою.
Дедалі частіше застосовується багатосторонній лізинг з кількома посередни-ками між лізингодавцем, постачальником обладнання та лізингоодержувачем.
Селенг — це окремий випадок лізингу, який передбачає двосторонню угоду майнового найму. Згідно з цією угодою власник передає селенг-компанії права використання і розпорядження своїм майном. Він залишається власником, одер-жує за це окрему плату і може за першою вимогою повернути своє майно. Селенг-компанія залучає і вільно використовує за своїм бажанням майно або окре-мі майнові права громадян та юридичних осіб. Предметом майна можуть висту-пати окремі об'єкти, права власності, земельні ділянки, підприємства, будівлі, устаткування, цінні папері, гроші тощо. Від громадян селенг-компанія залучає головним чином гроші, які спрямовує у виробничу сферу.
Пільгове фінансування може здійснюватися у таких формах: прямі позики, гарантовані позики, гранти на певні проекти, пайова участь, прямі дотації, страхування. Субсидуючи проект, уряд, звичайно, висуває ті ж умови, що й банк чи інший кредитний заклад, але надані їм пільги заохочують останніх взяти участь у фінансуванні.
Субсидування — це неповернене фінансування, тобто надання грошових кош-тів та інших постійних та поточних активів на засадах неповернення. Розрізняють такі види субсидування: дотування, гранти, субвенції, спонсорство, донорство.
Дотування — це спосіб підтримки будь-яких проектів урядом чи місцевими органами влади. Як правило, дотуються соціальне важливі програми та проекти, природоохоронні та ресурсозберігаючі технології. Дотації надаються для фінан-сування тільки частини інвестиційного проекту, частка державних інвестицій, звичайно, не перевищує 50%. У ряді випадків, надаючи певну дотацію, держава ставить умови, щоб решта була проінвестована приватним капіталом, та контро-лює цільове використання коштів.
Існують також експортні дотації, які надаються з державного бюджету з ме-тою заохочення вивозу товарів. У цьому випадку субсидуються різні митні та податкові пільги.
Гранти близькі за змістом до дотацій. Відмінність у тому, що вони можуть надаватись на фінансування проекту загалом. Звітність про їх використання має більш суворий характер, підлягає аудиторським перевіркам. Іноді призначаються менеджери, які стежать за повним виконанням умов гранту. Часто гранти мають вигляд гуманітарної допомоги.
Субвенції на відміну від дотацій та грантів надаються урядом місцевим орга-нам влади та мають цільове призначення. У випадках порушення цих умов підля-гають поверненню. Ініціатором субвенцій виступають місцеві органи влади,
Спонсорство та донорство являють собою субсидування інвестиційних проек-тів з боку юридичних та фізичних осіб, благодійних організацій та фондів тощо. Найчастіше спонсори та донори фінансують інтелектуальні інвестицї. Прикла-дом спонсорства в Україні можуть бути фонд Джорджа Сороса.
2. Переваги і недоліки альтернативних джерел фінансування
Залучення капіталу на ін-вестиційній (початковій) стадії проекту за допомогою акціонування є найбільш розповсюдженим способом. Залучається капітал шляхом емісії простих та привілейованих акцій, що розміщуються серед юридичних та фізичних осіб. Таким способом може залучатися не тільки грошовий капітал, але й інші мате-ріальні та нематеріальні активи.
У випадку корпоративного фінансування корпорація може фінансувати дочірні підприємства та здійснювати конт-роль за використанням їх фінансових ресурсів за умови володіння 50% акцій дочірньої фірми.
З метою залучення капіталу акціонерне товариство закритого типу може перетворюватися на відкрите (перехід компанії на становище оприлюдненої) та продавати цінні папери широкій публіці. У США цей процес займає від 60 до 180 днів залежно від узгодженості реєстраційного документа Гарнер Д., Оуен Р., Конвей Р. Пособия Эрнст энд Янг. Привлечение капитала / Пер. с англ. – М.: «Джоан Уайли энд Санз». – 1995. – 464 с..
Вітчизняне законодавство Закон про цінні папери та фондову біржу встановлює обмеження щодо додаткової емісії акцій, По-перше, додатковий випуск акцій можливий у тому разі, коли попередні ви-пуски акцій були зареєстровані і всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче номінальної. По-друге, забороняється випуск акцій для по-криття збитків, пов'язаних з господарською діяльністю акціонерного товариства.
В Україні та інших постсоціалістичних країнах внаслідок особливостей процесу приватизації дістала певний розвиток така форма акціонування підприємств як корпоратизація. Корпоратизація — це надання державним підприємствам статусу акціонерних, де спочат-ку 100 % акцій належить державі, а потім поступово здійснюється продаж цих акцій членам трудового колективу підприємства (першочергово), іншим держав-ним та приватним підприємствам та фізичним особам .
Вітчизняними фахівцями вказується ще на одну форму залучення інвестицій, яка за своєю суттю нагадує акціонування Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2002. – 472 с.— створення колективних підприємств, що по суті мають статус закритого акціонерного товариства, де акціонерами є тільки члени трудового колективу.
Принципово українське підприємство може розглядати питання про емісію акцій або на українському, або на закордонному ринку. Це дозволяє йому комбінувати одержання засобів з різних джерел, приводить до диверсифікованості складу акціонерів при тім, що жоден інвестор не має контрольного пакета акцій, збільшує ліквідність продаваних акцій і служить відмінною рекламою для підприємства у випадку успіху. Однак дане джерело має в основному теоретичний інтерес, так як слід погодитися з висновком роботи Бошняков А.М. Залучення інвестицій через механізм ліквідності акцій // Фінанси України. –2003. -№3. –С.116-118., що бездохідність (або надзвичайно низька дохідність) основної маси акціонерного капіталу практично не дає можливості залучити інвестиції шляхом додаткового випуску акцій.
Українським підприємствам необхідно мати на увазі, що емісія акцій передбачає значні витрати, зв'язані з високою вартістю підготовки і витратами на емісію, рекламу і т.д. Крім того, якщо тільки акції не розміщені