План

Бізнес-планування в сфері малого підприємництва

Бізнес-планування — це розробка і коректування плану, що включає в себе передбачення, обґрунтування, конкретизацію й опис діяльності господарського об'єкта на найближчу і віддалену перспективу.

Практично вся система господарського управління і регулювання виробництва заснована на методах планування. Оскільки завершення одного етапу роботи служить початком наступного, зв'язати всі етапи без допомоги планування неможливо. Планування — це спосіб досягнення мети на основі збалансованості і послідовності виконання усіх виробничих операцій.

Планування виробництва на підприємстві — це точне передбачення і програмування на перспективу ходу виробничого процесу і його результатів по етапах. У плані з урахуванням спеціалізації і кооперації праці встановлюються по датах чітке завдання на виконання конкретного виду й обсягу роботи і витрати ресурсів по кожному цеху, відділу, бригаді, робітнику і послідовність виконання зв'язаних між собою робіт.

Планування — це метод господарського передбачення і програмування, заснований на детальних розрахунках. У плані підприємства, з одного боку, міститься завдання на перспективу для кожного працівника, а з іншого боку — розпорядження для керівників про управлінські рішення, що вони повинні поетапно приймати, допомагаючи колективу досягти поставленої мети (табл. 1.1).

Таблиця 1.1.

Основні задачі планування.

Задачі планування | Основні виконавці

Проектування перспективи по датах виконання | Керівники підприємства, функціональні відділи, лабораторії

Організація виконання | Керівники всіх структурних ланок, фахівці

Контроль виконання | Керівники підприємства, фахівці

Технологія планування містить у собі:

визначення й обґрунтування основної задачі підприємства;

установлення конкретних показників і завдань, необхідних для виконання поставленої задачі;

деталізацію завдання по видах і обсягам роботи конкретним робочим місцям і термінам виконання;

детальні розрахунки витрат і одержуваних результатів на весь період планування.

Для розробки плану потрібна зовнішня інформація, що включає в себе прогнозні і маркетингові дані, і внутрішня інформація, тобто:

наявність і структура виробничих потужностей;

чисельність кадрів, їхній професійний склад;

фінанси;

наявність і потреби в оборотних коштах;

готовність і структура нових науково-технічних розробок і ін.

Збір і узагальнення інформації, що надходить, її аналіз є передплановою роботою, що необхідна для розробки самого плану.

Складання плану діяльності підприємства починається з підготовки проекту окремих його частин:

плану виробництва і реалізації продукції;

плану матеріально-технічного забезпечення;

плану по кадрам і заробітній платі;

перспективного плану по новій техніці і капітальних вкладеннях;

фінансового плану.

На практиці кількість частин (розділів) плану підприємства і їхніх назв розрізняються в залежності від розмірів підприємств, їхньої галузевої приналежності і сформованих традицій, однак зміст планової роботи не змінюється.

Після розробки частин плану провадиться їхнє взаємне коректування до повного ув'язування і збалансованості як по матеріально-фінансових ресурсах, так і за часом виконання. У такий спосіб досягається збалансованість плану діяльності підприємства, тобто створюється динамічна система взаємозв'язку виробничих, технічних, економічних, організаційно-адміністративних заходів, спрямованих на досягнення кінцевої мети; передбачається порядок і черговість виконання робіт; установлюються терміни і відповідальні виконавці по всьому спектрі різноманітних операцій, що передбачені планом; визначаються джерела і розміри фінансування, а також гранично припустимі витрати по кожному заходу, етапам і видам робіт (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Виконання плану на підприємстві.

Раніше авторитетні фінансові інститути, такі як Всесвітній банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, і ведучі консультаційні фірми часто заявляли, що однією з проблем низької інвестиційної активності інвесторів є те, що пропоновані українською стороною документи не тільки не дозволяють прийняти рішення про фінансування, але і не дають можливості навіть приблизно оцінити ефективність отриманих пропозицій.

У даний час існують розроблені більш чотирьох з половиною років тому Міністерством економіки України методичні рекомендації з підготовки інвестиційних проектів; так само проводяться семінари для підприємців по розробці бізнес-планів у рамках програми Європейського союзу ТАСІС.

Бізнес-план покликаний відповісти на три ключових питання (рис. 1.2):

Який поточний стан бізнесу?

Який бажаний стан?

Як найбільш ефективно досягти бажаного стану?

Рис. 1.2. Контури бізнес-плану

У зв'язку з тим, що бізнес-план являє собою результат досліджень і організаційної роботи, що має метою вивчення конкретного напрямку діяльності підприємства (продукту чи послуги) на визначеному ринку в сформованих організаційно-економічних умовах, він спирається на:

конкретний проект виробництва визначеного товару – створення нового типу виробів чи надання нових послуг (особливості задоволення потреб і т.д.);

всебічний аналіз виробничо-господарської і комерційної діяльності, метою якого є виділення його слабких і сильних сторін, специфіки і відмінностей від інших аналогічних підприємств;

вивчення конкретних фінансових, техніко-економічних і організаційних механізмів, використовуваних для реалізації конкретних задач.

Бізнес-план повинен бути представлений у формі, що дозволяє зацікавленій особі одержати чітке представлення про сутність справи, ступеня своєї участі в ньому. Обсяг і ступінь конкретизації розділів бізнес-плану визначаються специфікою й областю діяльності.

Існує кілька підходів до розробки бізнес-плану. Між ними дуже багато загального, однак окремі розходження все-таки існують. Можливий, зокрема, варіант, що характеризується наступною схемою (рис. 1.3).

Рис.1.3. Схема розробки бізнес-плану.

На перше місце в даному випадку ставиться визначення особистих цілей бізнесмена. Після оцінки ситуації як поза, так і усередині компанії визначається головна мета. Потім можна перейти до розробки стратегії, що являє собою процес конкретизації головної мети, розбивку її на задачі і підзадачи. На основі довгострокових тенденцій і оперативного плану розробляється довгостроковий план.

Задум плану завжди має потребу в ретельному обґрунтуванні і перевірці на реальність. З цією метою його розвертають у систему окремих стратегій: товарно-ринкову, НДДКР, систему розвитку потенціалу і фінансову систему, що