За підсумками розробки різних варіантів стратегії уточнюються як очікувані розміри прибутку, так і потреби в капітальних вкладеннях. Ця інформація надходить на вхід фінансової стратегії, призначеної для остаточного балансування фінансових потреб і визначення розмірів і форм залучення позикових коштів.

На третьому етапі формування стратегічного плану результатні дані по каналах зворотного зв'язку надходять на вхід плану з метою його коректування. Остаточний варіант плану разом з результатами аналізу зовнішнього середовища, а також можливостей фірм оформляються у виді глобальної стратегії розвитку.

У цілому можна зробити висновок, що перераховані методики планування дуже подібні й в основному доповнюють один одного, розглядають бізнес-планування з різних сторін і виділяють різні етапи планування в якості основних.

У ринковій економіці бізнес-план є робочим інструментом, який використовується у всіх сферах підприємництва. Бізнес-план описує процес функціонування фірми, показує, яким чином її керівники збираються досягти свої цілі і задачі, у першу чергу підвищення прибутковості. Добре розроблений бізнес-план допомагає фірмі рости, завойовувати нові позиції на ринку, де вона функціонує, складати перспективні плани свого розвитку.

Бізнес-план є постійним документом; він систематично обновляється, в нього вносяться зміни, пов'язані як із перетвореннями, що відбуваються усередині фірми, так і на ринку, де діє фірма.

У зв'язку з тим, що бізнес-план являє собою результат досліджень і організаційної роботи, що має метою вивчення конкретного напрямку діяльності фірми (продукту або послуг) на визначеному ринку й у сформованих організаційно-економічних умовах, він спирається на:

конкретний проект виробництва визначеного товару (послуг) - створення нового типу виробів або надання нових послуг (особливості задоволення потреб і т.д.);

всебічний аналіз виробничо-господарської і комерційної діяльності організації, метою якого є її сильні і слабкі сторони, специфіка і відмінності від інших аналогічних фірм;

вивчення конкретних фінансових, техніко-економічних і організаційних механізмів, використовуваних в економіці для реалізації конкретних задач.

Бізнес-план є одним із складових документів, що визначають стратегію розвитку фірми. Водночас він базується на загальній концепції розвитку фірми, більш докладно розробляє економічний і фінансовий аспект стратегії, дає техніко-економічне обгрунтування конкретним заходам. Бізнес-план охоплює одну з частин інвестиційної програми, термін реалізації якої звичайно обмежений одним або декількома роками (часто кореспондуючими з термінами средне- і довгострокових кредитів), що дозволяє дати достатньо чітку економічну оцінку наміченим заходам.

Бізнес-план дозволяє вирішувати цілий ряд задач, але основними з них є такі:

обгрунтування економічної доцільності напрямків розвитку фірми;

розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності, у першу чергу обсягів продажів, прибутків на капітал;

визначення наміченого джерела фінансування реалізації обраної стратегії, тобто засоби концентрування фінансових ресурсів;

добір робітників, що спроможні реалізувати даний план.

Кожна задача може бути вирішена тільки у взаємозв'язку з іншими. Основна мета бізнес-плану - концентрування фінансових ресурсів. Саме бізнес-план - важливий засіб для збільшення капіталу компанії. Процес упорядкування бізнес-плану дозволяє старанно проаналізувати почату справу у всіх деталях. Бізнес-план є основою бізнес-пропозиції при переговорах із майбутніми партнерами; він відіграє важливу роль при запрошенні на роботу основного персоналу фірми.

Бізнес-план не є постійним документом, він систематично обновляється, до нього вносяться зміни, зв'язані як зі змінами, що відбуваються усередині підприємства, так і змінами на ринку, де діє підприємство, і в економіці в цілому. Бізнес-план погоджує внутріфірмовий і макроекономічний аналіз.

Бізнес-план передбачає рішення наступних стратегічних і тактичних задач, що постають перед підприємством, незалежно від його функціональної орієнтації:

організаційно-управлінська і фінансово-економічна оцінка сьогоднішнього стану підприємства;

виявлення потенційних можливостей підприємницької діяльності підприємства, акцентуючи увагу на сильних сторонах і не приховуючи слабких;

формування інвестиційно-проектних цілей цієї діяльності на планований період.

У бізнес-плані показується:

загальні і специфічні деталі функціонування підприємства в умовах конкретного ринку;

вибір стратегії і тактики (методів) конкуренції;

оцінка фінансових, матеріальних, трудових ресурсів, необхідних для досягнення цілей підприємства.

Бізнес-план дає об'єктивне представлення про стратегію і тактику розвитку виробництва й організації виробничої діяльності, способах просування товару на ринок, прогнозує ціни, майбутній прибуток, основні фінансово-економічні результати діяльності підприємства і разом з тим визначає так називані зони ризику, пропонує шляхи зниження цих ризиків чи принаймні їхній вплив на майбутній прибуток.

Таким чином, бізнес-план використовується незалежно від сфери діяльності, масштабів, власності й організаційно-правової форми підприємства. У будь-якому випадку зважуються як внутрішні, зв'язані з управлінням підприємством, так і зовнішні питання, обумовлені встановленням контактів і взаємин з іншими підприємствами й організаціями.

Жодне підприємство не зможе працювати прибутково в умовах ринкової економіки без ретельно підготовленого бізнес-плану. Бізнес план дає детальні пояснення, як буде відбуватися управління бізнесом для забезпечення прибутковості підприємства, а так само зворотності інвестицій. Постійні зміни економічного середовища, у якій діє компанія, припускають уточнення і перегляд бізнес-плану, що, у свою чергу, вимагає вироблення механізму залучення управлінського персоналу до даної роботи.

Виконання фінансового плану здійснюється безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи постійну платоспроможність підприємств, шляхом оперативного фінансового планування.

Оперативне фінансове планування, полягає в складанні і використанні платіжного календаря. В платіжному календарі, з одного боку, підраховуються очікувані надходження коштів за всіма напрямами, а з іншого - спроможність підприємства своєчасно і повністю виконувати всі свої зобов'язання.

Платіжний календар, як правило, розробляється на місяць з розбивкою на декади або тижні. Для його складання використовують:

матеріали щодо випуску й реалізації продукції (робіт, послуг);

кошториси витрат на виробництво;

договори на поставку матеріальних ресурсів;

строки виплати заробітної плати, премій (узгоджені відповідно до чинного законодавства);

узгоджені з податковою інспекцією