Податкова квота - це частина податку в доході платника. Виража-ється вона як в абсолютному, так і у відносному підрахунку, її значення полягає в тому, що вона характеризує рівень оподаткування. В той же час включення податкових квот до доходу платника значно знижує можли-вість використання податків як фінансових важелів. Виходячи з цього в практиці оподаткування податкові квоти законодавче не встановлюються.

Податковий період (період оподаткування) - це період часу, за який відбувається оподаткування.

Суттєвим регулятором економічних умов платників податків є пільги по податках. Вони виражаються в повному або частковому звільненні пла-тників від сплати податків. Пільги встановлюються в законодавчому по-рядку по окремих видах податків або платників з урахуванням їх плато-спроможності, соціального значення товару, що оподатковується.

У практиці оподаткування застосовується такі види пільг: неоподат-кований мінімум об'єкта оподаткування (наприклад, при утриманні подат-ків із зарплатні); звільнення від сплати податків окремих юридичних і фі-зичних осіб; зниження податкових ставок для окремих платників податків; зменшення об'єкта оподаткування за рахунок вилучення з нього окремих видів пільг (зменшення оподаткованого доходу на суму емісійного доходу при підрахунку податку на прибуток або звільнення від сплати податку на землю заповідників, ботанічних садів, зоологічних парків, науково-дослідних закладів сільськогосподарського профілю і т.д.).

1.3. Методи планування податків і обов’язкових платежів

Податкове планування передбачає визначення (обчислення) сум податко-вих платежів на плановий період, а саме: податків, зборів та обов'язкових пла-тежів, які відносять на витрати виробництва й обігу (включають до собівар-тості продукції, робіт і послуг); податків, які сплачують з прибутку; акцизів, податків, які включають до ціни реалізації понад відпускну ціну виробника (ПДВ, акцизний збір, ввізне мито); загальної суми податкових платежів.

Зокрема, автори одного з економічних словників визначають термін "по-даткове планування" як "важливий етап здійснення політики управління при-бутком підприємства, спрямований на визначення планових сум його подат-кових платежів у прийдешньому періоді і розробку графіка їхньої сплати (податкового платіжного календаря)"'. Аналогічної точки зору дотримується й відомий фахівець із проблем фінансового менеджменту доктор економічних наук, професор І.О. Бланк.[26]

Другий концептуальний підхід щодо суті податкового планування полягає в тому, що воно є основою формування податкової політики підприємства і перед-бачає "вибір між різними варіантами здійснення фінансово-господарської діяль-ності підприємства і розміщення його активів із метою досягнення найнижчого рівня податкових зобов'язань, що виникають при цьому. В основі податкового планування лежить максимальне використання усіх передбачених законом пільг". Цієї концепції, яка полягає в оптимізації податкового навантаження через використання податкових лазівок, дотримуються й інші економісти.

Від сумарної величини податків, які сплачує підприємство за певний календарний період, залежить, по-перше, чистий прибуток підприємства і, по-друге, його потреба в обігових коштах для обслуговування процесу виробництва та реалізації. Тому кожне підприємство має шукати законні можливості мінімізації податкових платежів. Несплата податків — це злочин проти держави. Невикористання всіх законних можливостей для зменшення оподаткування — це злочин проти власного підприємства. Право платника податку на захист своїх фінансових інтересів і своєї власності випливає з основних юридичних принципів (зокрема з таких, як недоторканність приватної власності) і підтримується більшістю цивілізованих держав світу.

За другого концептуального підходу мова йде справді про податкове планування, тоді як за першого — тільки про планування податкових платежів. Основні відмінності між цими поняттями наведено в таблиці 1.2.

Планування податкових платежів є одноваріантним і безальтернативним, тому що види податків для тих чи інших видів підприємницької діяльності, а також граничні терміни їхньої сплати визначені законодавче.

Таблиця 1.2.

Відмінності між плануванням податкових платежів і податковим плануванням

Ознака | Характеристика

Планування податкових платежів | Податкове планування

Мета | Обчислення сум окремих податків і загальної суми податкових платежів на плановий період | Оптимізація (мінімізація) сум окремих податків і загальної суми податкових платежів у плановому періоді

Варіантність планування | Одноваріантне | Багатоваріантне

Використання податкових пільг | Розглядаються податкові пільги, які можливі за конкретного виду діяльності | Розглядаються усі можливі податкові пільги, передбачені законодавством

Результат планування | Сума податків, що підлягають сплаті до бюджету та цільових позабюджетних фондів | Рівень зменшення податкового навантаження на підприємство

На відміну від планування податкових платежів, податкове планування передбачає можливість вибору між альтернативними рішеннями щодо вико-ристання тих чи інших схем оподаткування. Такі рішення можуть прийматися як на етапі створення підприємства, так і в процесі його діяльності. Ця альтер-нативність може бути зумовлена можливістю реєстрації та діяльності підпри-ємств у вільних спеціальних економічних зонах в Україні та в офшорних зонах в інших країнах світу.

Вільні (ВЕЗ) чи спеціальні (СЕЗ) економічні зони згідно з чинним законо-давством України передбачають можливість отримання суб'єктами підприєм-ництва, зареєстрованими на цих територіях, податкових пільг. Ці пільги є в кожній СЕЗ і стосуються