2.3. Оцінка ефективності політики сплати податків і обов’язкових платежів ПП “ОВ-Сервіс”.

Обсяг формування чистого операційного прибутку підприємства в значній мірі залежить від суми його податкових платежів. За рахунок якого б джерела і на якому би етапі операційної діяльності підприємства вони не здійснювалися, у кінцевому рахунку ці платежі зменшують розмір прибутку, що залишається в його розпорядженні. Тому кожним підприємством повинні активно використовуватися законні можливості мінімізації податкових платежів для того, щоб забезпечити збільшення розміру чистого операційного прибутку, а відповідно і фінансових ресурсів для збільшення темпів розвитку своєї операційної діяльності.

Проблема мінімізації податкових платежів з метою збільшення розміру операційного прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, у значній мірі зважується шляхом формування ефективної податкової політики. Податкова політика являє собою складову частину загальної політики керування прибутком підприємства, що полягає у виборі найбільш ефективного варіанта сплати податків при альтернативних напрямках операційної діяльності і зв'язаних з нею господарських операцій. В окремих випадках розроблена підприємством податкова політика сама може бути критерієм коректування окремих напрямків операційної діяльності підприємства.

Формування ефективної податкової політики підприємства базується на наступних основних принципах:

1. Строге дотримання діючого податкового законодавства. Реалізація цього принципу обумовлює виключення можливостей відхилення від податків, що Повинні бути сплачені відповідно до реальних фінансових результатів операційної діяльності підприємства. Жодна з протизаконних форм ухиляння від сплати податків (приховання реальних доходів чи прибутку, підтасування бухгалтерської звітності, затримка податкових платежів і т.п.) не можуть бути використані підприємством, що піклується про свою Ділову репутацію.

2. Співвіднесення задачі мінімізації податкових платежів з цілями загальної політики керування прибутком підприємства. Реалізація цього принципу означає, що мінімізація суми податкових платежів не є самоціллю — така мінімізація легко могла б бути забезпечена за рахунок скорочення обсягу операційної діяльності. Тому мінімізація податкових платежів завжди повинна бути спрямована на ріст суми чистого операційного прибутку, тобто співвідноситися з цілями її формування.

3. Пошук і використання найбільш ефективних господарських рішень, що забезпечують мінімізацію бази оподатковування в процесі операційної діяльності. Це визначає цілеспрямований вплив на різні елементи бази оподатковування в розрізі джерел сплати окремих податків, широке використання встановленої системи прямих і непрямих податкових пільг.

4. Оперативний облік змін у діючій податковій системі. Розроблена підприємством податкова політика, а в окремих випадках і види господарських операцій, зв'язаних зі здійсненням операційної діяльності, повинні оперативно коректуватися з урахуванням появи нових видів податків, зміни ставок оподатковування, чи скасування надання податкових пільг і т.п.

5. Планове визначення сум майбутніх, податкових платежів. В основу такого планування повинні бути покладена цільова сума операційного прибутку підприємства, плановані обсяги операційних доходів і витрат і інші показники розвитку операційної діяльності підприємства в майбутньому періоді.

Розробка ефективної податкової політики підприємства вимагає високої кваліфікації виконавців, і комплексної участі різних служб підприємства -планової, фінансової, облікової, юридичної і т.п.

Процес формування податкової політики підприємства здійснюється по наступним основних етапах (рис. 3.2).

Рис.3.2. Зміст і послідовність процесу формування податкової політики підприємства.

1. Виявлення напрямків операційної діяльності підприємства, що дозволяють мінімізувати податкові платежі за рахунок різних ставок оподатковування. Державна система оподатковування передбачає встановлення різних ставок податків по окремих напрямках операційної діяльності, зв'язаним з нею господарським операціям, видам виробленої продукції і т.п.

Формуючи напрямки й обсяги своєї операційної діяльності, номенклатуру й асортимент продукції, що випускається, підприємство може вже на цьому етапі створити необхідні передумови для мінімізації майбутніх податкових платежів.

2. Виявлення можливостей зменшення бази оподаткування операційної діяльності підприємства за рахунок використання прямих податкових пільг. Ці пільги надаються звичайно в наступних основних формах: а) зменшення розміру ставок оподатковування (пряме чи у відсотках до середньої ставки); б) надання податкового кредиту (відстрочки сплати нарахованих податкових платежів); в) повне звільнення від сплати податків.

При використанні підприємством прямих податкових пільг варто врахувати, що усі вони носять цільовий характер. Відповідно до мети їхнього надання і використання в процесі формування податкової політики підприємства всі прямі податкові пільги рекомендується підрозділяти на три групи:

а) податкові пільги, надані окремим категоріям підприємств. До їхнього складу відносяться пільги, надані малим підприємствам; підприємствам громадських організацій інвалідів; спільним підприємствам з іноземними інвестиціями і т.п.;

б) податкові пільги, надані по окремих видах господарських операцій, зв'язаних з операційною діяльністю підприємств. До таких пільг можна відносити неоподатковувану податком суму амортизаційних відрахувань, нараховану в складі операційних витрат; неоподатковувану податком суму доходів, що накопичується на пенсійних рахунках при додатковому пенсійному забезпеченні працівників (у рамках установлених норм) і т.п.;

в) податкові пільги, надані при реалізації окремих видів продукції пільговим категоріям чи покупців у порядку здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Це відноситься до пільгового оподатковування доданої вартості, до ставок мита і т.п.

Відповідно до такого угруповання підприємство може на альтернативній основі формувати свою податкову політикує

3. Облік непрямих податкових пільг у формуванні податкової політики підприємства. Склад непрямих податкових пільг визначається можливостями зменшення бази оподатковування при незмінних його ставках.

Прикладом спрямованості таких дій є використання методу прискореної амортизації активної частини виробничих основних фондів (що скорочують податкову базу по прибутку); заміна живої праці машинами і механізмами (що скорочують податкову базу сплати відрахувань від фонду оплати праці) і т.п.

4. Облік регіональних особливостей формування податкової політики підприємства. У процесі регіональної диверсифікованості операційної діяльності підприємств виникають можливості використання податкових переваг, що діють на окремих територіях. При формуванні податкової політики підприємства виділяють, як правило, три групи регіональних утворень з різною системою оподатковування:

а) спеціальні (вільні) економічні зони своєї країни. У