(2.9)

Зрештою серед сукупності показників використання ресурсів підприємства виокремлюють поточні витрати на одиницю товарної продукції (ПВ), величину котрих розраховують діленням собівартості товарної продукції (Стп) на загальний її обсяг у звітному році, тобто

(2.10)

3. Аналіз фінансової звітності

Особливого значення доречно надавати аналізу даних балансу. Процес аналізу може бути розбитий на три етапи: “читання” балансу (вивчення цифрових даних, які досліджуються на відповідність певним критеріям), аналіз внутрішньобалансових зв’язків, аналіз даних балансу в поєднанні з іншими показниками бухгалтерської звітності [Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. – Житомир: ЖІТІ, 2000. ,465].

Загальними ознаками задовільного балансу є:

збільшення валюти балансу порівняно з попереднім звітним періодом. При цьому слід звернути увагу на те, за рахунок чого вона зросла. Добре, якщо це відбулося за рахунок збільшення власного капіталу або хоча б його частини, водночас збільшення лише зобов’язань є негативним фактором. Відповідно зменшення валюти балансу сигналізує про згортання діяльності підприємства. Причини зменшення активів можуть бути різні. Тому необхідно проаналізувати, за якими саме статтями спостерігається зменшення;

темпи приросту оборотних активів вищі ніж темпи приросту необоротних, що свідчить про ріст ділової активності підприємства та, як правило, про задовільні показники фондовіддачі;

величина власного капіталу підприємства і темпи його росту перевищують відповідні показники позичкового капіталу;

питома вага дебіторської заборгованості та/або темпи її приросту більші ніж кредиторської. Ознакою незадовільної роботи підприємства є наявність простроченої дебіторської і кредиторської заборгованостей та зростання абсолютних величин цих показників порівняно з попереднім звітним періодом. Слід зазначити, що в балансі не передбачено окремих статей, які показували б саме прострочену заборгованість, тому при аналізі цих показників слід використовувати дані аналітичного обліку за кожним дебітором (кредитором);

частка власних засобів в оборотних активах повинна бути більшою 10 відсотків;

ліквідність балансу, тобто можливість покриття активами зобов’язань підприємства у визначені строки їх погашення. Ліквідності надається дуже важливе значення, адже, якщо підприємство не може погасити свої поточні зобов’язання в міру того, як наступає строк їх оплати, його подальше існування ставиться під сумнів а це відсуває усі інші показники діяльності на другий план.

Призначення Звіту про фінансові результати полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Відповідно, дані цього звіту можуть використовуватись для аналізу рівня, динаміки та структури фінансових результатів, аналізу структури затрат за елементами та впливу факторів на ці затрати, аналізу рентабельності підприємства.

Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період. Дана інформація може використовуватись для аналізу достатності грошових коштів, визначенні тривалості їх обороту тощо. Слід зазначити, що поряд з недостатністю грошових коштів, їх надмірність теж є негативним показником, оскільки свідчить про неефективне використання коштів та можливі фінансові втрати, пов’язані з інфляцією, знецінюванням, а також і з втраченою можливістю їх вигідного розміщення.

Дані Звіту про власний капітал використовуються для аналізу джерел капіталу підприємства, його структури, змін, що відбулися протягом звітного періоду. Найпростішим прикладом аналізу є порівняння сум чистих активів на початок і кінець звітного періоду.

Якщо сума чистих активів залишається незмінною або збільшується то, відповідно, зберігається або нарощується власний капітал підприємства, і навпаки.

Необхідно відмітити, що на практиці застосовуються кілька загальноприйнятих методів аналізу фінансової звітності. Найбільш доцільним для використання з точки зору ефективності і економії робочого часу є метод аналізу фінансових коефіцієнтів, який полягає в обчисленні різних співвідношень між показниками звітності та порівнянні цих величин зі стандартними, середньогалузевими, нормативними значеннями. При цьому необхідно враховувати, що в ряді випадків величина розрахованого коефіцієнта може відхилятись від оптимального значення через специфіку діяльності підприємства, наявності форс-мажорних обставин у звітному періоді тощо.

4. Комплексна оцінка фінансового стану

Дуже важливим для підприємств виступає проведення комплексної оцінки фінансового стану з метою виявлення резервів збільшення фінансових ресурсів.

Факторами задовільного фінансового стану підприємства можуть бу-ти:

наявність у необхідних обсягах фінансових ресурсів;

прибутковість;

стійка платоспроможність;

своєчасність розрахунків тощо.

Факторами незадовільного фінансового стану підприємства є:

недостача власних оборотних активів;

наявність збитків;

наявність стійкої заборгованості по платежах тощо.

Загальними кінцевими показниками комплексної оцінки фінансового стану підприємства вважаються його доходність і рентабельність.

Доходність підприємства характеризується абсолютними і відносними показниками. При цьому абсолютним показним доходності є прибуток, а відносним - рівень рентабельності.

Сума отриманого прибутку - це показник, який характеризує резуль-тативність роботи підприємства, фінансовий результат його підприємни-цької діяльності. Прибуток - один з основних джерел фінансових ресурсів підприємства і держави.

Прибуток як кінцевий фінансовий результат діяльності господарюю-чих суб'єктів формується взаємодією багатьох факторів. Так, загальний обсяг балансового прибутку поповнюється за рахунок прибутку від про-дажу продукції, робіт, товарів, основних засобів, валютних цінностей, до-ходів від надзвичайних операцій. Тому при аналізі формування балансово-го прибутку необхідно визначити питому вагу та рівень зміни її складових. Потім проаналізувати зміну основної складової балансового прибутку - прибутку від продажу продукції, визначити рівень впливу на його розмір окремих факторів: зміни структури і обсягу проданої продукції; зміни рівня її собівартості; зміни рівня реалізаційних цін. На основі проведеного аналізу розкрити резерви збільшення прибутку від продажу продукції. Резерви підвищення прибутку наведені на рис. 4.1.

Для комплексної оцінки фінансового стану підприємства потрібно розрахувати і відносні показники[23,c.310]:

рентабельність основної діяльності;

рентабельність основного капіталу;

рентабельність власного капіталу;

а також такі показники, як обіговість матеріальних оборотних активів, обіговість власного капіталу, коефіцієнт забезпечення запасів і витрат джерелами активів для їх формування тощо.

Рис. 4.1. Резерви підвищення прибутку підприємства [22, c.246]

Розрахунок названих показників (коефіцієнтів) наведений в табл. 4.4.

Таблиця 4.1

Розрахунок показників ефективності виробництва

Показник | Розрахунок | Позначення

Рентабельність основної діяльності = | Прибуток від