Формування інвестиційної політики підприємства здійснюється в просторі перетинання взаємних інтересів, як самого підприємства, так і його потенційного стратегічного інвестора. А інвестиція являє собою особливий товар, що обертається на ринку. Тому можливість її одержання в тому або іншому вигляді часто залежить від розуміння й урахування взаємних інтересів партнерів, від уміння бачити об'єкт інвестування з позицій стратегічного інвестора й оцінювати його інвестиційну привабливість.

Відповідь на запитання, що приваблює інвестора в тому чи іншому інвес-тиційному проекті, досить складна і неоднозначна. Спрощуючи ситуацію, можна сказати, що критерієм ефективності є найсприятливіше співвідношен-ня між прибутковістю і ризикованістю проекту. За такого підходу під прибутковістю розуміємо не просто приріст капіталу, а такий темп збільшення остан-нього, який, по-перше, повністю компенсує загальне (інфляційне) зменшення купівельної спроможності грошей протягом інвестиційного циклу, а по-друге, покриває ризики інвестора, пов'язані з можливістю недоотримання прибутку. Розглядаючи економічні критерії оцінки проекту, слід виходити з принци-пу альтернативності, тобто наявності вибору між кількома варіантами вкла-дання коштів, кожний із яких характеризується своїми дохідністю і ризиком. Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок: проект буде привабливі-шим для інвестора, якщо його реальна дохідність буде найбільшою порівняно з будь-яким іншим варіантом вкладання коштів із урахуванням премії за ризик.

2. Інвестиційний проект та оцінка його ефективності

Інвестиційна стратегія підприємства повинна бути орієнтована на довгострокові цілі і реалізовуватися в процесі поточної господарської діяльності за допомогою вибору відповідних інвестиційних проектів і програм.

Інвестиційне проектування - це розробка комплексу технічної документації, що містить техніко-економічне обґрунтування (креслення, пояснювальні записки, бізнес план інвестиційного проекту й інші матеріали, необхідні для здійснення проекту). Його невід'ємною частиною є розробка кошторису, що визначає вартість інвестиційного проекту.

Розробка і перетворення в життя інвестиційного проекту, у першу чергу виробничої спрямованості, здійснюється протягом тривалого періоду часу — від ідеї до її матеріального втілення. Будь-який проект малозначимий без його реалізації.

При оцінці ефективності інвестиційних проектів за допомогою ринкових показників необхідно точно знати початок і закінчення робіт.

Інвестора, що фінансує проект, цікавить не сам процес його виконання, а прибуток, який він буде отримувати від його реалізації. Для окремих проектів моментом їхнього завершення можуть бути припинення фінансування, досягнення заданих результатів, повне освоєння проектної потужності, вивід об'єкта з експлуатації і т.д. Початок і закінчення роботи над проектом повинне підтверджуватися документально. Період часу між початком здійснення проекту і його ліквідацією прийнято називати інвестиційним циклом. Він необхідний для аналізу проблем фінансування робіт із проекту, прийняття необхідних рішень і підрозділяється на стадії (фази, етапи). На практиці такий розподіл інвестиційних циклів може бути різним. Важливо, щоб він дозволяв намітити деякі важливі періоди в стані об'єкта проектування, при проходженні яких він істотно змінювався б, і представлялася б можливість оцінки найбільш ймовірних напрямків його розвитку.

Здійснення проекту вимагає виконання визначеної сукупності заходів, пов'язаних з його реалізацією, розробкою техніко-економічного обґрунтування і робочого проекту, висновком контрактів, організацією фінансування, ресурсним забезпеченням, будівництвом і здачею об'єктів в експлуатацію. Тому кожна виділена стадія може у свою чергу поділятися на стадії наступного рівня.

Так, інвестиційний цикл прийнятий поділяти на три стадії (фази), кожна з яких має свої мети і задачі:

передінвестиційну — від попереднього дослідження до остаточного рішення про прийняття інвестиційного проекту;

інвестиційну — проектування, укладання договору або контракту, підряду на будівництво;

виробничу — стадію господарської діяльності підприємства (об'єкта). Кожна з них у свою чергу підрозділяється на етапи, періоди, що мають свої мети, методи і механізми реалізації.

Передінвестиційна й інвестиційна стадії відносяться до області інвестиційного проектування, а виробнича — до області вивчення спеціальних організаційно-управлінських дисциплін (організація виробництва і праці, планування, фінансування, аналіз, менеджмент і ін.).

На передінвестиційній стадії проекту вивчаються можливості майбутнього об'єкта проектування, підприємство (фірма-інвестор, організатор проекту) приймає попереднє рішення про інвестиції і вибирає (призначає) керівника (управляючого, директора споруджуваного об'єкта).

Вивчення різних варіантів здійснення проекту, його техніко-економічне обґрунтування й оцінка ефективності можуть виконуватися як власними силами підприємства, так і спеціалізованими установами, наприклад проектними, архітектурними, будівельно-консультаційними й ін.

Витрати на виконання передінвестиційної стадії проекту в індустріально розвитих країнах при нормальному збігу обставин складають приблизно 1,5-5,5% від вартості проекту, у тому числі на формування інвестиційних можливостей (задуму, ідеї проекту) - 0,2-1,0%, на обґрунтування інвестицій - 0,25-1,5%, на техніко-економічні дослідження для невеликих проектів - 1,0-3,0% і для великих - 0,2-1,2%.

На початкових стадіях проекту важливо уникнути несподіванок і можливих ризиків на наступних стадіях роботи, знайти економічні шляхи досягнення заданих результатів; оцінити ефективність проекту і розробити його бізнес-план. При цьому варто дотримуватись принципу, що полягає в тому, щоб вчасно зупинитися, тобто більш доцільно відмовитися від невдалого проекту на початку робіт, ніж наприкінці, коли інвестиції витрачені, а результат виявився не тим, яким очікувався.

До ухвалення рішення про доцільність здійснення проекту варто розглянути всі його аспекти, що виникають протягом життєвого циклу. Це дозволить уникнути проектів зі швидкою віддачею вкладених коштів, але неефективних у часі і проектів, що окупаються повільно, але приносять значні довгострокові вигоди.

Друга інвестиційна стадія проекту включає вибір проектної організації, підготовку проектних креслень і моделей об'єкта, деталізований розрахунок вартості, попередні плани проектних і будівельних робіт, детальні креслення і специфікації, схеми будівельного майданчика і т.д. На цій стадії визначаються генеральний підрядчик і субпідрядники, затверджується план платежів, оформляються короткострокові позики для оплати субпідрядників і постачальників.

Процес проектування формально можна розбити ще на два етапи: передпроектний (здійснюються попередня оцінка кошторису витрат