На кожній стадії (кожному етапі) роботи над інвестиційним проектом виконується його вартісна оцінка. У закордонній практиці їх нараховують, щонайменше, чотири види і їхній ступінь точності зростає в порядку розробки проекту. Так, на стадії (етапі) дослідження інвестиційних можливостей реалізації проекту здійснюється попередня вартісна оцінка, її припустима погрішність вважається рівною 25 - 40%.

Таким чином, на кожній стадії розробки і реалізації інвестиційного процесу розраховується економічна ефективність проекту, аналізується його прибутковість, іншими словами, проводиться проектний аналіз, що дозволяє зіставляти витрати з отриманими (прогнозованими) результатами (вигодами).

Для ухвалення рішення про довгострокове вкладення капіталу необхідно володіти інформацією, що підтверджує дві основні передумови:

- вкладені кошти будуть повністю відшкодовані;

- прибуток, отриманий від даної операції, буде досить великий, щоб компенсувати тимчасове відмовлення від використання коштів, а так само ризик, що виникає внаслідок невизначеності кінцевого результату.

І так, інвестиційний проект – це справа, діяльність, захід, що пропонує здійснення комплексу дій, що забезпечують досягнення визначених цілей.

Форма і зміст інвестиційних проектів можуть бути найрізноманітнішими – від плану будівництва нового підприємства до оцінки доцільності придбання нерухомого майна. Перш ніж вкладати в проект гроші, необхідно провести його комплексну експертизу, щоб довести доцільність і можливість втілення і оцінити ефективність у технічному, комерційному, соціальному, фінансовому аспектах.

Інвестиційні проекти класифікуються по:

- ступеню обов'язковості;

- терміновості;

- ступеню зв'язаності.

По ступеню обов'язковості інвестиційні проекти поділяються на:

- обов'язкові;

- необов'язкові.

По ступеню терміновості інвестиційні проекти поділяються на:

- невідкладні;

- що відкладаються.

По ступеню зв'язаності інвестиційні проекти поділяються на:

- альтернативні. Прийняття одного з таких проектів виключає прийняття іншого. Ці проекти є як би конкурентами за ресурси фірми. Оцінка цих проектів проходить одночасно, а здійснюватися одночасно вони не можуть;

- незалежні. Відхилення або прийняття одного з таких проектів не впливає на ухвалення рішення у відношенні іншого проекту. Ці проекти можуть здійснюватися одночасно, їхня оцінка відбувається самостійно.

- Взаємозалежні. Прийняття одного проекту залежить від прийняття іншого. Ці проекти оцінюються одночасно друг із другом як один проект, у результаті приймається одне рішення.

Оцінка ефективності інвестиційних проектів складається з декількох етапів.

На першому етапі проводиться порівняння рентабельності інвестиційного проекту із середнім відсотком банківського кредиту. Ціль такого порівняння – пошук альтернативних, більш вигідних напрямків вкладення капіталу. Якщо розрахункова рентабельність інвестиційного проекту нижче середнього відсотка банківського кредиту, то проект повинен бути відхилений, оскільки вигідніше просто покласти гроші в банк під відсоток.

На другому етапі проводиться порівняння рентабельності інвестиційного проекту із середнім темпом інфляції в країні. Ціль такого порівняння – мінімізація втрат коштів від інфляції. Якщо темпи інфляції вище рентабельності проекту, то капітал фірми з часом знеціниться і не буде відтворений.

На третьому етапі проекти порівнюються по обсягу необхідних інвестицій. Ціль такого порівняння – мінімізація потреби в кредитах, вибір менш капіталомісткого варіанта проекту.

На четвертому етапі проводиться оцінка проектів за обраними критеріями ефективності з метою вибору варіанта, що задовольняє критеріям ефективності.

На п'ятому етапі оцінюється стабільність щорічних надходжень від реалізації проекту. Критерій оцінки на цьому етапі неоднозначний. Інвестора може цікавити як рівномірно розподілений по роках процес віддачі по проекту, так і прискорений процес одержання доходів від інвестицій до початку або до кінця періоду віддачі.

Методика аналізу інвестиційних проектів базується на визначенні обов'язкових параметрів або умов, що характеризують як сам проект, так і якість аналізу. До обов'язкових умов інвестиційного аналізу відносяться:

- оцінка розміру інвестицій або вкладень;

- оцінка доходів, надходжень від інвестицій;

- визначення процентної ставки для обліку фактора часу і ризику;

- вибір методів аналізу.

Наявні два основних підходи до розв'язання проблеми кількісної оцінки ефективності інвестиційного проекту. Перший із них ґрунтується на викорис-танні простих статистичних методів оцінки. Другий підхід пов'язаний із вико-ристанням методів дисконтування для врахування майбутніх платежів та їх внеску в загальний прибуток (рис. 1) [7, c. 108].

Методи дисконтування найприйнятніші для врахування різних ризиків, які виникають у процесі реалізації інвестиційного проекту, і тому розглянемо їх детальніше.

Метод дисконтування побудовано на приведенні всіх майбутніх надход-жень за проектом (включаючи дивіденди і залишкову вартість активів) до вартості "теперішнього дня". Операція дисконтування визначає очікуваний прибуток, який виникає відразу ж після прийняття рішення щодо інвестуван-ня. Його абсолютна величина, очевидно, буде меншою за номінальну суму всіх майбутніх платежів, можливих під час реалізації проекту.

Рис. 1. Оцінка ефективності інвестиційного проекту

Ключовим параметром для застосування методу дисконтування є величи-на ставки дисконту (discount rate), яка може бути обчислена різними способа-ми. Основними факторами, що визначають її величину, є безризикова ставка і надбавка за інвестиційний ризик.

Для кожного інтервалу планування (рік, квартал) визначаються фактори дисконтування [7, c. 109]:

, (1)

де DFі — фактор дисконтування для і-того інтервалу планування;

DR — ставка дисконту, що відповідає прийнятому інтервалу планування;

і — порядковий номер інтервалу планування за умови, що початок реаліза-ції проекту прийнято за нуль.

Вибір процентної ставки – найбільш важливий момент в аналізі інвестицій. Найчастіше застосовують три варіанти ставок:

виходячи із середньої вартості капіталу;

усереднений рівень позичкового відсотка або ставки по довгостроковому кредиті;

суб'єктивні оцінки, що обумовлені інтересами підприємств, наприклад, рівень дивідендів по звичайних акціях.

Використовуючи отримані значення факторів дисконтування, можна виз-начити чисту теперішню (приведену) вартість проекту за формулою [7, ]:

, (2)

де NPV — чиста теперішня вартість;

NCV1 — чистий потік грошових