NCVn — чистий потік коштів по закінченні останнього інтервалу планування;

DFі — фактор дисконтування для і-того інтервалу планування;

DFn — фактор дисконтування для останнього інтервалу планування; і і,...,

Якщо розрахована за формулою (2) чиста теперішня вартість проекту до-рівнюватиме нулю, то це означає, що інвестор у кінцевому підсумку окупить свої витрати, але не отримає прибутку. Чим вища величина NPV, тим приваб-ливіший проект для інвестора. Якщо ця величина від'ємна, то проект — збит-ковий і від його реалізації слід відмовитися.

3. Ризик інвестування та методи його оцінки

Під час реалізації інвестиційного проекту можуть виникнути непередбачені ситуації, які суттєво змінять заплановані показники прибутку і витрат. Во-ни можуть бути результатом дії як внутрішніх факторів (менеджмент, помил-ки проектування), так і зовнішніх (політична ситуація, зміни кон'юнктури ринку).

Інвестиційний проект підпадає під дію різнома-нітних ризиків: фінансових, комерційних, політико-економічних та інших.

Ризик — це невизначеність в одержанні доходу взагалі або в одержанні того розміру доходу від інвестицій, на які розраховує інвестор.

Очікувані грошові доходи можуть несподівано зрости або зменшитися. Цьому можуть сприяти такі фактори ризику: зменшення або збільшення ставок, під які інвестуються майбутні грошові потоки; підвищення собівартості товарів, продукції; втрата пози-цій на ринку.

Тому при обчисленні очікуваного доходу підприємства врахо-вується ризик.

Ризик і дохідність визначаються як дві взаємопов'язані категорії.

На думку В. Шарпа, ризик поділяється на систематичний і несистематичний [1, c. 89]. Систематичний ризик є частиною загального ризику, який залежить від загального стану економіки. Система-тичний ризик інколи в літературі називають ринковим ризиком.

Несистематичний ризик є ризиком для конкретного інвестора. Кожен підприємець встановлює для себе прийнятний ступінь ри-зику. Як допустимий ризик можна прийняти можливість повної втрати прибутку від реалізації того чи іншого проекту. Критич-ний ризик пов'язаний не тільки з втратою прибутку, а й з недоотриманням виручки, коли необхідно витрати компенсувати за свій рахунок. Найбільш загрозливим для підприємства є катастрофіч-ний ризик, що призводить до банкрутства, втрати інвестицій.

Структура інвестиційних ризиків представлена на рис. 2 [7, с. 108].

Рис. 2. Класифікація інвестиційних ризиків

Оцінка інвестиційного ризику меншою мірою, ніж інші етапи розробки проекту, піддається формалізації і кількісному виразу. Тому в цій сфері не існує загальноприйнятих стандартів.

Методи обрахунку невизначеності кінцевих результатів реалізації інвести-ційного проекту можна умовно поділити на три групи [7, c. 110]:—

імовірнісні (статистичні) методи;—

метод еквівалента певності;—

аналіз чутливості.

За допомогою статистичного методу вивчається статистика втрат і прибутків, які мали місце на даному чи аналогічному ви-робництві, встановлюється розмір та частота отримання тієї чи іншої економічної віддачі і складається найбільш вірогідний про-гноз на майбутнє. Під економічною віддачею розуміють економіч-ну рентабельність або ефективність витрат, інвестицій, яка роз-раховується як відношення прибутку до витрат або інвестицій, необхідних для отримання прибутку. У межах імовірнісних методів можна проаналізувати й оцінити окремі види інвестиційних ризиків. Водночас два інших методи дають лише загальне уявлення про стійкість проекту до змін закладених у нього параметрів.

Статистичний підхід до оцінки інвестиційних ризиків зводиться до зна-ходження функції розподілу ймовірності досягнення деякої норми дохідності проекту. Задавши бажаний рівень дохідності, можна обчислити ймовірність того, що реальна дохідність проекту буде не меншою за задану. І навпаки, задавши бажаний рівень ймовірності успішної реалізації проекту (наприклад, 90—95%), можна визначити норму дохідності, яка буде досягнута із даною ймовірністю.

Функція розподілу ймовірності досягнення бажаної дохідності, у свою чергу, може бути побудована аналітичним шляхом — на підставі статистичних характеристик параметрів, закладених в інвестиційний проект. Однак реаліза-ція такого підходу повною мірою в умовах сучасної української економіки є складною справою з ряду причин. По-перше, оскільки ринкові відносини в Україні існують протягом незначного часу, відсутня досить представницька статистична вибірка з багатьох необхідних складових інвестиційних проектів. Вважається, що досить представницькі дані для економіко-статистичного ана-лізу можуть бути зібрані не менш як за 20—30 років. По-друге, має місце значна невизначеність у прогнозуванні майбутньої інвестиційної ситуації внаслідок політичних і економічних причин.

Суть методу еквівалента певності полягає в тому, щоб розпо-ділити грошовий потік на певну та ризикову частини. Грошові потоки переводяться в безпечні (певні), потім дисконтуються за безпечною ставкою. За основу, як правило, береться безпечна ставка за державними облігаціями.

Щоб визначити еквівалент певності, треба зробити розрахунки в такій послідовності:

1. Визначаємо очікувані грошові потоки від проекту.

2. Розраховуємо фактор еквівалента певності або відсоток очі-куваного грошового потоку, що є певним.

3. Помножимо величину очікуваних грошових потоків на фак-тор еквівалента певності, щоб визначити певні грошові потоки.

4. Визначаємо теперішню вартість проекту, дисконтуючи певні грошові потоки на безпечну ставку дисконту.

5. Розраховуємо чисту теперішню вартість проекту, віднявши початкові інвестиції від чистої теперішньої вартості безпечних грошових потоків.

Аналіз чутливості (sensitivity analysis) полягає в оцінці впливу змін вихідних параметрів проекту на його кінцеві результати, де, як правило, використо-вується норма прибутку або NPV. Техніка проведення аналізу чутливості поля-гає в зміні обраних параметрів у певних межах за умови, що останні парамет-ри залишаються незмінними. Чим більший діапазон варіації, за якого NPV або норма прибутку залишаються додатною величиною, тим стійкіший проект.

Оцінка інвестиційного ризику має суттєве значення для прийняття рішення про участь у проекті. Якщо ризик визнано високим, то це знизить комер-ційну привабливість проекту. Загальне правило проголошує, що збільшення рівня ризикованості проекту повинно бути компенсоване наявністю додатко-вої премії за ризик, яка враховується в ставці дисконту.

Висновки

Особливістю інвестиційної політики в сучасних умовах є збільшення частки закордонних інвестицій, вкладень у технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств (виробництв) і