Швидкореалізовувані | 1240,60 | 495,00 | Короткострокові | 73,1 | 179,8 | 1167,50 | 315,20

Повільно реалізовувані | 1971,80 | 1535,10 | Довгострокові | 10 | 6,2 | 1961,80 | 1528,90

Важкореалізовувані | 9662,30 | 8984,10 | Постійні | 11566,8 | 10566,7 | -1904,50 | -1582,60

Баланс | 13887,70 | 11112,30 | Баланс | 13887,7 | 11112,3 | 0,00 | 0,00

Як бачимо з табл. 2.9 підприємство не може в достатній мірі покрити своїх поточних зобов’язань, хоча ліквідність цієї групи статей балансу дещо поліпшилася за 2003 рік.

В той же час привертає увагу факт, що підприємство не може забезпечити фінансування за рахунок власних джерел своїх виробничих фондів та інших нематеріальних активів.

Тому ліквідність балансу не є абсолютною. З точки зору поточної ліквідності, підприємство не є ліквідним і не може забезпечити поточну платоспроможність. Проте щодо перспективної ліквідності, то підприємство має її на прийнятному рівні, що дозволяє говорити про платоспроможність в перспективі.

Крім того, для встановлення платоспроможності підприємства вивчається структура балансу. Вона може бути визнана незадовільною, а підприємство неплатоспроможним, якщо:

а) загальний коефіцієнт ліквідності на кінець звітного періоду має значення нижче нормативного (1,5);

б) коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами на кінець звітного періоду має значення нижче нормативного (0,3).

Загальний коефіцієнт (КЛ) ліквідності розраховується за формулою:

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами (Ко) розраховується за формулою:

Розраховані обидва показники наведено в таблиці 2.10.

Табл. 2.10

Коефіцієнти загальної ліквідності та забезпечення ВОК ВАТ «Домінант» 

Показник | 2001 | 2002 | 2003

Загальний коефіцієнт ліквідності | 4,53 | 1,80 | 9,41

Коефіцієнт забезпеченості власним оборотним капіталом | 0,78 | 0,47 | 0,83

Як бачимо, обидва показники перевищують нормативні значення, що дозволяє говорити про загальну платоспроможність підприємства.

Проте на мою думку, що способи визначення платоспроможності, основані на показниках балансу, не дають дійсної картини. Підтвердження цього – відсутність банківського кредитування і зниження кредиторської заборгованості постачальникам. Справа в тому, що у багатьох випадках балансова вартість активів не співпадає з їх ринковою вартістю, через що отримуються завищені показники ліквідності і платоспроможності. Саме через це банки практично не кредитують такі підприємства типу “Домінант”, а їх акції практично ніхто не купує на фондовому ринку. Проблема полягає в тому, що, вклавши кошти у таке підприємство, потім, навіть у разі ліквідації частину активів продати просто неможливо, а частину можливо реалізувати за ціною в кілька разів нижчою за балансову вартість.

Єдиний показник із вище визначених, який відображає реальну картину – поточна ліквідність балансу, а вона незадовільна. Про негативні тенденції з платоспроможністю свідчить і негативна тенденція до зменшення показника абсолютної ліквідності. (Табл. 2.11).

Табл. 2.11

Динаміка коефіцієнтів ліквідності ВАТ “Домінант” Розраховано за даними Додатку А та Додатку Б.

Показник | Норматив | 2001 | 2002 | 2003

Коефіцієнт покриття | 2,00 | 4,57 | 1,88 | 5,75

Абс. приріст   | -2,69 | 3,87

Темпи росту, %   | -59% | 206%

Коефіцієнт швидкої ліквідності | 1 | 0,814 | 1,002 | 1,603

Абс. приріст   | 0,19 | 0,60

Темпи росту, %   | 23% | 60%

Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,2 | 0,02 | 0,45 | 0,27

Абс. приріст   | 0,43 | -0,19

Темпи росту, %   | 1708% | -41%

Ріст коефіцієнтів швидкої ліквідності та коефіцієнта покриття, в даному випадку викликаний скороченням зобов’язань підприємства внаслідок скорочення обсягів діяльності.

Загальний висновок: досліджуване підприємство є частково платоспроможне, причому уже зараз у нього є певні труднощі по обслуговуванню поточних зобов’язань. Причому іде тенденція до скорочення зобов’язань за рахунок скорочення обсягів господарської діяльності, що вказує на велику ймовірність в недалекому майбутньому припинення діяльності.

Отже, коротко підсумовуючи можна констатувати, що підприємство має незадовільну структуру активів, що проявляється у значній частці дебіторської заборгованості, зменшенні запасів та низьким обсягом грошових коштів. Водночас підприємство не в змозі залучити зовнішні джерела фінансування, через що в структурі капіталу переважають внутрішні джерела, що являється ознакою неефективного використання капіталу підприємства.

Розділ 3. Напрямки підвищення ефективності формування активів та капіталу підприємства

Як було показано вище структура активів далека від оптимальної. Перше, що необхідно зробити – це зупинити тенденцію до знищення частки оборотних активів у загальних активах підприємства. Якщо частка оборотних активі у загальних активах промислових підприємств у 2003 році була на рівні 42%, то в досліджуваного підприємства – лише 19%. Тому першочерговим завданням є вирівнювання структури активів підприємства, з тим, щоб довести частку оборотних активів хоча б до рівня 2002 року, тобто 30%. Адже основний капітал (капітал, направлений на фінансування необоротних активів), для того, щоб ефективно функціонувати повинен “обслуговуватися” певною кількістю оборотних активів.

За умови збільшення частки необоротних активів, оборотного капіталу недостатньо для повноцінного завантаження виробничих потужностей. Хоча необхідно констатувати, що відбувається паралельне зменшення як необоротних активів, так і оборотних. Зменшення активів підприємства відбувається внаслідок збитковості і згортання господарської діяльності.

За таких умов поліпшити використання основних фондів, можна лише збільшивши кількісно оборотний капітал. Проте, як уже вказувалося вище, можливості по залученню зовнішніх джерел фінансування у підприємства обмежені. Отже необхідно шукати внутрішні джерела. Додаткова емісія акцій може розглядатися лише теоретично, так як у випадку відкритої підписки шанси на те, що скільки-небудь значна їх кількість буде реалізована рівні практично нулю внаслідок збитковості підприємства і нерозвинутості фондового ринку. Прямі інвестиції залучити теж навряд чи можливо, так як доступ до інвестиційних ресурсів у вітчизняних підприємств досить обмежений, так як інвестори вкладають кошти в основному у високоприбуткові підприємства.

Через це реальним являється лише шлях деякого