зменшення необоротних активів, шляхом продажу частини виробничих приміщень, які можна реалізувати за ціною якщо й не рівною балансовій, то ненабагато нижчою, так як попит на нерухомість у столиці росте. Таким чином можна буде частину необоротних активів перевести у оборотні. Тим самим можна добитися росту частки грошових коштів у структурі оборотних активів підприємства. Тим більше, що виручені кошти можна покласти на валютний депозит, який буде давати стабільний прибуток і слугуватиме ліквідною заставою, яка дасть можливість отримати підприємству доступ до банківського кредитування. А вже за рахунок банківських кредитів наростити оборотний капітал з тим, щоб максимально завантажити виробництво. Щоправда, справа ускладнюється тим, що контрольного пакета акцій нема, вони розпорошені серед працівників підприємства та сторонніх акціонерів. Але керівництву необхідно докласти всіх зусиль, щоб отримати згоду акціонерів на такий крок.
Ну і звичайно, крім цього необхідно вжити всіх заходів по максимально раціональному використання існуючого необоротного і оборотного капіталу. Всі заходи повинні бути комплексними і включати в собі зміни по більш ефективній і технологічній організації виробництва і більш ефективному управлінні підприємством в цілому і окремими його складовими.
Як показали проведені дослідження, в оборотних коштах прослідковуються негативні тенденції. Одна з них - зменшення частки оборотних коштів у всій сукупності фінансових ресурсів підприємства уже розглядалася вище.
Інша тенденція – зменшення оборотності дебіторської заборгованості і хронічна нестача грошових коштів є взаємопов’язаними, так як уже вказувалося, що дебіторська заборгованість відтягує ресурси підприємства (яких і без того не вистачає) на кредитування покупців.
Тому питанню управління дебіторською заборгованістю має бути приділена максимальна увага.
Як переконує досвід українських підприємств, що ведуть успішну госпо-дарську діяльність, і більшості західних фірм, дебіторська заборгованість у їхніх активах становить 20—21%. Цей показник (обсяг кредитного продажу) є одним із двох основних чинників, що визначають загальну суму неоплачених рахунків за дебіторською заборгованістю у будь-який період; другим чинником є середня тривалість часу, що минув від моменту продажу до мо-менту інкасації.
Розробка політики інкасації дебіторської заборгованості передбачає вста-новлення на підприємстві чи установі певної системи процедур, пов'язаних із справлянням боргів. До цих процедур можуть входити письмові попередження, телефонні розмови з головними менеджерами підприємства-покупця, подання до арбіт-ражного суду позову про банкрутство тощо. У системі цих процедур можуть бу-ти застосовані й спеціальні методи прискорення інкасації дебіторської заборго-ваності — факторинг, облік векселів (якщо товарний кредит оформлено векселем) тощо. Слід проявляти певну твердість у фінансових стосунках із позичальниками.
Дебіторська заборгованість клієнтів є, по суті, безпроцентною позичкою покупцям. Перш ніж прийняти рішення про послаблення розрахункових умов, треба порівняти витрати на утримання на балансі додаткової дебіторсь-кої заборгованості клієнтів із вигодою від приросту обсягу продажу. Якщо ре-зультат такого порівняння дає чистий прибуток, підприємство чи установа може послаби-ти свої розрахункові умови клієнтам. Як свідчить таблиця 3.1, дебіторська заборгованість є однією з болючих тем для підприємства.
Таблиця 3.1
Показники дебіторської заборгованості для досліджуваного підприємства |
2000 | 2001 | 2002 | 2003
Дебіторська заборгованість на кінець року, тис. грн. | 353,7 | 397,40 | 1395,80 | 580,60
Середня дебіторська заборгованість, тис. грн. | 375,55 | 896,60 | 988,20
Оборотність дебіторської заборгованості, рази/рік | 6,83 | 3,00 | 2,94
Період погашення дебіторської заборгованості, днів | 52,71 | 119,91 | 122,34
Доля дебіторської заборгованості в оборотних активах | 11% | 31% | 26%
Відношення дебіторської заборгованості до виручки від реалізації | 0,15 | 0,33 | 0,34
Як видно з таблиці 3.1, загальна ситуація з дебіторською заборгованістю на підприємстві погіршується По-перше, збільшується її частка в виручці від реалізації, що свідчить про надто ліберальну політику щодо покупців.
По-друге, росте період погашення дебіторської заборгованості і, відповідно зменшується її оборотність. Таким чином все більша частина фінансових ресурсів підприємства “заморожується” у вигляді кредитування покупців, що викликає труднощі з фінансуванням поточної діяльності самого підприємства.
У процесі управління дебіторською заборгованістю неможливо не зверну-ти увагу на такий фактор, як інфляція. Інфляція виступає джерелом проїдан-ня обігових коштів. Процес інфляції та методи її приборкання вже досить глибоко вивчені в економічній літературі, а тому варто зупинитися лише на тих моментах, що впливають на скорочення обігових активів. Передусім - це затримка коштів від покупця після відвантаження готової продукції.
В договорах з покупцями необхідно зазначати процент за комерційний кредит у вигляді “плаваючої” ставки, залежно від строку погашення дебіторської заборгованості.
Проценти за який нараховуватимуться наступним чином:
Перші три місяці: безпроцентний;
Наступні три місяці – 2% щомісячно;
Кожен наступний місяць – плюс 0,5%.
Так як основна маса покупців розраховується протягом перших трьох місяців, то таке нововведення збереже основну клієнтуру підприємства. Водночас наростаючі проценти протягом наступних місяців дозволять втримати показник по строку погашення дебіторської заборгованості на запланованому рівні 90 днів і перебороти негативну тенденцію до його зростання.
При цьому з’являться додаткові вільні грошові кошти, які підприємство зможе направити на поповнення запасів і розрахунки з постачальниками та іншими кредиторами.
Проте основна проблема – це скорочення оборотних коштів і вирішення її полягає у пошуку додаткових ресурсів для фінансування оборотних активів. Адже за умов, в яких знаходиться підприємство занадто жорстка політика з покупцями може просто привести до втрати існуючих покупців і, таким чином, ще більше прискорити згортання діяльності підприємства.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Як показав аналіз формування активів та структури капіталу підприємства ВАТ “Домінант”, обидва процеси сигналізують про те що фінансовий стан підприємства перебуває у стані, близькому до критичного.
На даний момент відбувається згортання ринкової діяльності підприємства, про що свідчить скорочення фінансового