забезпечують достатньо оперативний рух коштів. Однак при значному часові доставки товарів покупцю і за умови оплати по факту отримання продукції час надходження коштів може бути суттєво відтягнутий від моменту відвантаження продукції, що призводить до утворення на цей термін дебіторської заборгованості.
Значно більшу роль в утворенні дебіторської заборгованості відіграють договірні умови розрахунків з покупцями товарів чи послуг. В умовах жорсткої конкуренції підприємство фактично рідко коли може забезпечувати відвантаження продукції (надання послуг) на умовах передоплати. Як складова маркетингової та конкурентної політики часто застосовуються відстрочки платежу покупцям. В цьому випадку підприємство виступає кредитором покупця, надаючи йому кредит в товарній формі, утримуючи на своєму балансі відповідну дебіторську заборгованість. Причому, як справедливо зауважує російські фахівці Катасонов Ю.А., Мороз Д.С., Петров М.В., така відстрочка платежу нині є одним з головних джерел реального фінансування багатьох інвестиційних проектів в усьому світі. Катасонов Ю.А., Морозов Д.С., Петров М.В. Проектное финансирование: мировой опыт и перспективы для России. – М.: Анкил, 2001. – С.91.
Якщо перші дві причини можна назвати “цивілізованими”, так як підприємство “свідомо” йде на створення дебіторської заборгованості, то третя – затримка платежу з боку покупця – є дуже болючою для підприємства. Слід погодитися з Білик Д.М., що недотримання платіжної дисципліни вітчизняними суб’єктами економічної діяльності є наслідком відсутності майнових зобов’язань Білик Д.М. Управління дебіторською заборгованістю підприємств // Фінанси України. – 2003. - №12. –С.25. (вірніше відсутністю дієвого механізму стягнення) за просрочку платежів, через що більшість підприємств спочатку вирішує власні фінансові проблеми, а вже потім – зобов’язання.
Щодо визначення дебіторської заборгованості, то відповідно до положень стандартів бухгалтерського обліку вона визнається активом. Актив, у свою чер-гу, це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, вико-ристання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у май-бутньому Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-Х1У від 16 липня 1999 р. // Бухгалтерія. — 2001. — № 52/2 (467). — С. 6—10. . Відповідно тоді й дебіторська заборгованість, яка визнається активом, є "ресурсом, який контролюється підприємством". Але відповідно до теорії обліку давно доведеним є і те, що дебіторська заборгованість — це вилу-чення коштів у підприємства.
У контексті ідентифікації активу контроль означає здатність конкретного суб'єкта мати вигоду з ресурсу. У підручнику з теорії бухгалтерського обліку, який Я.В. Соколов та І.А. Смирнова переклали з англійської, автори М.Р. Метьюс, М.Х.-Б. Перера зазначають, що комітет з аудиторських стандартів США так трактує концепцію контролю: "визначення активу вимагає, щоб доступ до майбутніх економічних вигод перебував під контролем суб'єкта господарюван-ня, причому під "контролем" у даному разі мається на увазі здатність мати еко-номічні вигоди і обмежувати до них доступ іншим особам, наприклад, вимага-ючи оплати" Мзтьюс М.Р., Перера М.Х.-Б. Теория бухгалтерского учета: Учебник / Пер. с англ. Под ред. Я.В.Соколова, И.А.Смирновой. — М.: Аудит, ЮНИТИ. — С. 266. . Не зрозуміло, яким же чином можна мати економічні вигоди з дебіторської заборгованості, що знаходиться на балансі підприємства.
Тому слід змінити трактування поняття "ак-тив". Так, під активом слід розуміти не тільки матеріальні ресурси та нематеріальні акти-ви, а й права на отримання таких ресурсів, що виникли в результаті минулих подій, які контролює підприємство і використання або отримання яких приве-де до одержання економічних вигод у майбутньому. За такого визначення активів до них автоматично попадає і дебіторська заборгованість.
Отже, дебіторська заборгованість є наслідком господарських опера-цій, що мали місце в минулому, але підлягають погашенню в майбутньому з тих чи інших причин, серед яких є і ті, які підприємство використовує свідомо (обумовлюється договором) і виникнення дебіторської заборгованості з вини покупців. Саме остання причина дуже боляче б’є по фінансам підприємства і на макроекономічному рівні спричиняє кризу неплатежів, від якої до цих пір потерпають вітчизняні підприємства.
1.2. Класифікація дебіторської заборгованості
Управління дебіторською заборгованістю, крім з'ясування сутності, потребує також здійснення її класифікації. Серед науковців щодо цього немає єди-ного погляду. Воднораз від правильної класифікації дебіторської заборгованості, а також від правильно обраних класифікаційних ознак залежатиме не лише порядок її обліку взагалі чи окремого її складника, а й ефективності управління нею.
Проблеми, пов'язані з класифікацією дебіторської заборгованості в сучас-них умовах, уже розглядалися у працях Т.А. Бутинець Бутинець Т.А. Документування господарських операцій: теорія, методологія, комп'юте-ризація. Наукове видання. — Житомир: ЖІТІ. — 1999. — С. 158—160., Н.М. Малюги Малюга Н.М. Шляхи удосконалення оцінки в бухгалтерському обліку; теорія, практика, перспективи. — Житомир: ЖІТІ. — 1998. — С. 54—55. та ін-ших науковців. Проте як раніше, так і нині усі намагання детальніше класифі-кувати дебіторську заборгованість та грунтовніше відображати її суперечили думці, що збільшення кількості статей в активі балансу підприємства призведе до того, шо звітна форма стане громіздкою і не зрозумілою.
Слід наголосити, що при наявності різних ознак класифікацій дебіторської заборгованості класифікація її найчастіше здійснюється за однією певною озна-кою в межах рахунків відповідно до єдиного Плану рахунків. Це зумовлено чин-ним порядком обліку, що має місце в Україні, де дії бухгалтера жорстко регла-ментовані, на відміну від країн із ринковою економікою, де рішення про порядок розміщення різних видів дебіторської заборгованості в балансі та сту-пінь деталізації цих статей приймає фірма, а тому у кожної з них склад і струк-тура дебіторської заборгованості в балансі можуть бути різними.
При складанні фінансової звітності дебіторська заборгованість класифі-кується за такими ознаками:
зв'язок із нормальним операційним циклом;
термін погашення;
об'єкти,