своєчасність сплати боржником дебіторської заборгованості.

Запропонована П(С)БО класифікація дебіторської заборгованості містить об'єктний її склад. Водночас слід зауважити, що важливе значення має класи-фікація дебіторської заборгованості за контрагентами. Для аналізу недостатньо виділяти чинним планом рахунків бухгалтерського обліку тільки заборгованість вітчизняних та іноземних постачальників. Для правильної оцінки фінансового стану підприємства необхідно здійснювати деталізований аналітичний облік де-біторської заборгованості, що стало можливим при запровадженні комп'ютери-зованого обліку. Саме останній дасть змогу правильно оцінити фінансовий стан і стати базою для ефективного управління дебіторською заборгованістю.

При класифікації за нормальним операційним циклом і терміном погашен-ня дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і поточну. Слід на-голосити, що в Україні такий поділ дебіторської заборгованості обов'язковий.

Думка фахівців щодо поділу дебіторської заборгованості на довгострокову і поточну не є однозначною. З точки зору одних такий поділ є важливим інстру-ментом фінансового аналізу, з точки зору інших — класифікація дебіторської заборгованості, як і будь-яка інша класифікація, є умовною, а отже, не є необ-хідною. На наш погляд, це надто важливо для отримання обґрунтованих вис-новків у результаті проведеного фінансового аналізу, а відповідно і розроблен-ня необхідних пропозицій.

Білик Д.М. справедливо вважає, що доцільно поділяти дебіторську заборгованість у балансі на довгострокову і короткострокову залежно від терміну погашення:

— довгострокова дебіторська заборгованість: довгострокова дебіторська за-боргованість за товари, роботи, послуги; довгострокові векселі одержані; інша довгострокова дебіторська заборгованість;—

короткострокова дебіторська заборгованість: короткострокова дебіторсь-ка заборгованість за товари, роботи, послуги; короткострокові векселі одержа-ні; інша короткострокова дебіторська заборгованість Білик Д.М. Управління дебіторською заборгованістю підприємств // Фінанси України. – 2003. - №12. –С.32..

Така класифікація статей дебіторської заборгованості в балансі враховує рівень ліквідності статей, корисніша для користувачів фінансової звітності щодо оцінки фінансового стану підприємства, надає повнішу інформацію про рівень дебіторсь-кої заборгованості й можливість перетворення фінансових зобов'язань у гроші.

Важливого значення набуває поділ заборгованості за термінами. У реєстрах обліку відображення очікуваного й реального термінів погашення заборгованос-ті немає. Доцільніше було б за реальним строком погашення поділяти дебітор-ську заборгованість на термінову, прострочену і відстрочену, що в обліку знахо-дить відображення на відповідних аналітичних рахунках, де контролюється термін виконання договорів.

При визначенні сумнівності заборгованості для обліку важливим є поділ за-боргованості за забезпеченістю (гарантія, застава, порука, вексель). На нашу думку, слід окремо виділяти заборгованість забезпечену і незабезпечену.

Умовно всю дебіторську заборгованість також можна поділити на два види: допустиму і невиправдану, що набуває великого значення в управлінні. Допус-тима дебіторська заборгованість не є наслідком недоліків у господарській діяль-ності підприємства і виникає в результаті застосовуваних форм розрахунків за товари і послуги. Невиправдана дебіторська заборгованість виникає внаслідок недоліків у діяльності підприємства, наприклад, при виявленні недостач, роз-крадань товарно-матеріальних цінностей і коштів. Поділ дебіторської заборго-ваності на ці два види дає можливість простежити порушення фінансово-розра-хункової дисципліни і виявити: неякісну роботу контрагента — відсутність коштів у покупця, незадовільну організацію роботи його бухгалтерії; неякісну роботу підприємства-постачальника — порушення договорів поставки.

Отже, можна зробити висновок, що класифікація дебіторської заборгованості, яка вимагається згідно вітчизняного законодавства є недостатньою для ефективного управління дебіторською заборгованістю і не повністю відображає її сутність. Через це для управлінського обліку необхідно розробляти більш глибшу класифікація за багатьма ознаками.

1.3. Дебіторська заборгованість в економіці України

Динаміка дебіторської заборгованості свідчить про фактичне продовження кризи неплатежів. При цьому дебіторська заборгованість зростає не лише в кількісному виразі, що могло б частково пояснюватися збільшенням торгівельного обороту між суб’єктами економічної діяльності, а й по частці в структурі оборотних коштів (Рис.1.2).

Рис.1.2. Динаміка частки дебіторської заборгованості в оборотних коштах підприємств України Адаптовано згідно: Статистичний щорічник України / Ред. Осауленко О.Г. – К.: Консультант, 2003. – С.75.

Рисунок 1.2. чітко фіксує ріст частки дебіторської заборгованості в оборотних коштах. Більше того, можна говорити, що більшість оборотних коштів вітчизняних підприємств є фактично виключені з обороту і перебувають в розпорядженні інших суб’єктів господарської діяльності. Структура дебіторської заборгованості наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Структура дебіторської заборгованості в економіці України |

2001 | 2002

всього | прострочена | всього | прострочена

Всього (І + II + III) | 100 | 100 | 100 | 100

І. Між підприємствами України | 95,1 | 97,5 | 95,5 | 98,1

за товари, роботи,послуги | 57,8 | 59,8 | 55,5 | 58,4

за векселями | 4,6 | 1 | 5,1 | 1

з бюджетом | 3,6 | 1,3 | 4,1 | 1,5

із внутрішніх розрахунків | 15,5 | 25,6 | 13,4 | 23

зі страхування | X | X | X | X

з оплати праці | X | X | X | X

інша заборгованість | 13,6 | 9,8 | 17,4 | 14,2

II. Із суб'єктами господарської діяльності країн - республік колишнього СРСР | 2,6 | 1,2 | 1,4 | 1,1

III. Із суб'єктами господарської діяльності інших країн | 2.3 | 1,3 | 3,1 | 0,8

Як свідчить таблиця 1.1 найбільша частка дебіторської заборгованості припадає на розрахунки між підприємствами України. Причому доля цієї групи росте. Необхідно відмітити, що доля простроченої дебіторської заборгованості між підприємствами України ще більша, що вказує на те, що закордонні партнери проявляють більшу дисципліну в розрахунках.

Привертає увагу ріст частки дебіторської заборгованості з державою, що вказує на те, що держава сама слугує негативним прикладом для підприємств затримуючи повернення ПДВ експортерам і нарощуючи таким чином, дебіторську заборгованість, адже частка держави в простроченій дебіторській заборгованості зросла з 1,3 до 1,5%. З позитивних моментів можна відзначити ріст, хоч і повільний дебіторської заборгованості, забезпеченою векселями