Рис. 2.2. Динаміка оборотності дебіторської заборгованості ВАТ "Аналітприлад" за досліджуваний період

Природно, таке поводження оборотності відповідає збільшенню росту періоду погашення дебіторської заборгованості. За 2002 рік середній період погашення дебіторської заборгованості збільшився на 67 днів, що склало 116% від попереднього періоду, у 2003 - ще на 2,4 дня (2%). Це означає, що підприємству треба змінювати політику щодо замовників, тому що дебіторська заборгованість є, як видно з вищенаведених даних практично некерованою.

Показники динаміки найбільш важливих характеристик дебіторської заборгованості підприємства приведені в Таблиці 2.4.

Таблица 2.4

Показники динаміки найбільш важливих характеристик дебіторської заборгованості ВАТ «Аналітприлад» за період 2001 – 2003 рр.  |

2001 | 2002 | 2003

Середня дебіторська заборгованість, тис. грн. | 375,55 | 896,60 | 988,20

приріст, тис. грн. | 521,05 | 91,60

Відносний приріст, % | 139 | 10

Оборотність дебіторської заборгованості, обороти/рік | 6,83 | 3,00 | 2,94

Абсолютний приріст | -3,83 | -0,06

Відносний приріст, % | -56 | -2

Відношення дебіторської заборгованості до виручки від реалізації продукції | 0,15 | 0,33 | 0,34

Абсолютний приріст | 0,19 | 0,01

Відносний приріст, % | 127 | 2

Як видно з вищенаведеної таблиці, хоча в 2002 році і відбулося уповільнення темпів негативних тенденцій показників, що відносяться до дебіторської заборгованості, але докорінного перелому не відбулося. Так середня дебіторська заборгованість у 2002 році збільшилася на 10%, оборотність дебіторської заборгованості зменшилася на 2%, відношення дебіторської заборгованості до виторгу від реалізації продукції збільшилося на 2%.

3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ.

У коло питань, що підлягають уточненню і мають значення для управління дебіторською заборгованістю, входить рефінансування дебіторської заборгова-ності, що являє собою систему фінансових операцій, які забезпечують приско-рену трансформацію дебіторської заборгованості у грошові активи. Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості, що застосовуються нині, є факторинг, облік векселів, форфейтинг. Вважаємо, що до цього переліку необ-хідно внести уступку вимоги переведення боргу, оскільки така операція уже виз-начена Цивільним кодексом. Однак ця операція не здійснюється в Україні у пер-шу чергу через відсутність необхідної правової бази, методики обліку тощо.

3.1. Вдосконалення методів розрахунків з покупцями

Розглядаючи питання аналізу дебіторської заборгованості (розрахунку з покупцями і замовниками), варто ознайомитися з одним з методів розрахунку з покупцями, що широко використовується в країнах з розвитими ринковими відносинами.

Це метод надання знижок при достроковій оплаті. Відомо, що в умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу приводить до того, що підприємство-виробник реально одержує лише частину вартості реалізованої продукції. Тому підприємству іноді вигідніше зробити знижку на реалізований товар за умови оплати рахунка (наприклад, у десятиденний термін), чим утратити визначену суму в результаті інфляції.

Падіння купівельної спроможності за звітний період характеризується за допомогою коефіцієнта Кн, зворотного величині індексу цін. Якщо встановлена договірна ціна до моменту одержання складає величину S, динаміка цін характеризується індексом Кц, то реальна сума грошей з обліком їхньої купівельної спроможності в момент оплати складає:

(3.1)

Наприклад, якщо за визначений період ціни зросли на 30%, тоді Кн - 1,3. Відповідно, виплата 1000 грн. у цей момент рівнозначна сплаті 1000 / 1,3 = 763,23 у реальному вимірі. Тоді реальна утрата виторгу в зв'язку з інфляцією складає

1000 - 763,23 = 230,77 грн.

У рамках цієї величини знижка з договірної ціни, що надається за умови дострокової оплати, дозволила б знизити втрати підприємства, зв'язані зі знеціненням грошей. За даними підприємства, що аналізується, річний виторг від реалізації - 2900 тис. грн, причому 66 % реалізації продукції здійснюється на умовах передоплати, і отже, 34 % (0,35 х 2900) з утворенням дебіторської заборгованості.

Середній період погашення дебіторської заборгованості на даному підприємстві 122 дня. При щомісячному темпі інфляції, рівному 5 %, одержуємо, що індекс цін (Кц) 1,05 , таким чином, місячна відстрочка платежу приводить до того, що підприємство реальне одержить 95% (1/1,05 х 100) від договірної вартості продукції.

Для періоду погашення дебіторської заборгованості (4 місяці), що склався на підприємстві, індекс цін у середньому буде 1,21 (1,05)4. Тоді коефіцієнт падіння купівельної спроможності грошей буде рівний 0,83 (1/1,21).

При середньому терміну повернення дебіторської заборгованості 122 дня підприємство одержує лише 83 % від вартості договору, утрачаючи з кожної тисячі грн. 170 (чи 17 %). У цьому зв'язку можна говорити про те, що від річного виторгу продукції, що реалізується на умовах наступної оплати, підприємство одержало реально лише

2900 х 0,83= 2400 тис. грн.

Таким чином, приховані утрати від інфляції складають близько 500 тис. грн. (2900 - 2400). У рамках цієї суми необхідно вибрати величину знижки з договірної ціни за умови дострокової оплати за договором . Наприклад, 5 %-на знижка з вартості договору за умови його оплати в 30-денний термін приведе до скорочення втрат, зв'язаних з інфляцією.

У цьому випадку з кожної тисячі грн. підприємство втратить 20 грн. внаслідок інфляції (5%) і 20 грн через знижку (5%). У сумі втрати підприємства складуть 40 грн. з тисячі - порівняємо з 170 грн. утрат з тисячі при існуючій політиці розрахунків з покупцями. За рік підприємства за умови надання знижки при оплаті в місячний термін утратить

2900 х 0.1 = 290 тис. грн.

Це рівносильно тому, що підприємство додатково одержить 210