Тут, як і у випадку стійкої рівноваги, ми маємо загальну зміну цін на ринках 1 і 2, але ця зміна буде спрямована у зворотному на-прямку (віддалення від рівноваги).

Ці

ц'2 цБ2 цА2 цр2

Рис. 3. Нестійка загальна рівновага

Отже, за лінійних функцій попиту і пропозиції на двох ринках взаємозамінних благ може існувати стійка спільна рівновага тільки за умови, коли попит і пропозиція кожного з благ в більшій мірі ре-агують на зміну ціни цього, а не іншого блага, тобто коли коефіці-єнт прямої цінової еластичності більші за коефіцієнт перехресної цінової еластичності благ.

2. Концепція мінімально ефективного розміру підприємства.

Розглянемо, як фірмі може використати інформацію про виручку і витрати, щоб прийняти рішення щодо обсягу випуску, який максимізує прибуток у короткому періоді.

Маємо задачу максимізації прибутку

П(Q) = ТR(Q)- ТС(Q) ->(тах), де П - прибуток фірми,

TR - валова виручка від реалізації, ТС - загальні витрати.

Загальна (валова) виручка - це ціна (Р) проданого товару, по-множена на обсяг продаж . Ціна знаходиться поза впливом кон-курентної фірми. Отже, конкурентна фірма може впливати на свій доход, тільки змінюючи обсяг продажу.

До проблеми визначення обсягу продукції, за якого фірма максимізує прибуток, можна підійти двома шляхами: 1) оцінюючи граничні значення виручки та витрат; 2) аналізуючи сумарні величини і виручки та витрат.

Проведемо граничний аналіз максимізації прибутку.

Умовою того, що точка Q є точкою максимуму, є рівність нулю часткової похідної функції прибутку.

Таким чином, у випадку конкурентної фірми умова максимізації прибутку набуває вигляду: необхідно вибрати такий обсяг виробництва, для якого граничні витрати дорівнюють ціні. Будь-які відхилення від Q невигідні фірмі, вона завжди буде прагнути виробляти саме цей обсяг продукції (якщо не зміняться ціни ресурсів і ціна товару), тобто фірма перебуває у рівновазі.

Рівність Р =МС - це частковий випадок більш загальної рівнос-ті MR = -МС. Правило знаходження такого обсягу виробництва, для якого граничні витрати дорівнюють граничній виручці, є для фірми

орієнтирові міксимізації (економічного) прибутку або мінімізації збитку, незалежно від того, функціонує фірма в умовах досконалої недосконалої конкуренції.Максимум прибутку досягається в точці перетину лінії граничних витрат МС з горизонтальною прямою Р=РЕ, Достатня умова, означає, що лінія МС строго зростає (графік 1).

Графік 1

Звернемо увагу, що в точці Е1 гра-ничні витрати МС також дорівнюють ціні товару Р, але в цій точці крива МС перетинає лінію МR = Р зверху, а не знизу.

Щодо другого шляху визначення обсягу виробництва, за яким прибуток досягає максимуму, то він здійснюється порівнянням величини сумарної виручки і сумарних витрат (ТR і ТС). Той обсяг виробництва, для якого ТR перевищує ТС на максимальну величину, і визначить шукану рівноважну величину Q3 (графік 2 вгорі).

На графіку 2 зображена рівновага конкурентного підприємства в короткому періоді. За обсягу виробництва Q3 за якого MC = Р, досягається максимум прибутку. Якщо фірма випускатиме Q2 < Qз одиниць товару, то ціна перевищить граничні виграти, і прибуток зменшиться. Фірма зобов'язана збільшити випуск, інакше вона не максимізує прибуток. Коли ж Q4> Qз, то граничні витрати перевищують ціну, фірмі необхідно знизити обсяг виробництва. і

Фірма, яка прагне максимізувати прибуток, повинна діяти відповідно до правила граничного випуску і правила закриття.

Правило граничного випуску говорить, що фірма повинна вийти на такий рівень виробництва, за якого граничні витрати дорівнюють граничній виручці (МС = МR).

Правило закриття говорить, що фірма закривається (виходить із діла, залишає даний ринок) завжди, коли економічний прибуток менший від нуля за будь-якого рівня виробництва. Це означає, що ціна товару не перевищує середніх змінний витрат (Р <АVС) або виручка не перевищує змінних витрат (ТR < ТVС).

.

Графік 2

Якщо відомі витрати фірми, можна визначити обсяги виробництва і ціни, що відповідають беззбитковості і негайному закриттю виробництву, а також пропозицію фірми за різних цін. Метод беззбитковості дає можливість підприємству і порівнювати різні варіанти цін на продукцію і можливість отримання прибутку. При цьому доцільно накреслити графік беззбитковості (гра-фік 3).

Наявність постійних витрат робить виробництво збитковим до певного кри-тичного рівня випуску N (заштрихована площа). Зростання обсягу продукції зменшує частку постійних витрат у за-гальній сумі витрат виробництва. Зменшуються збитки, і після досягнення точки беззбитковості виробництво стає прибутковим-площа 2.

На графіку видно, що для беззбиткового виробництва Qb (в точці N) витрати і виручка від продажу рівні, тобто

AVC*Qb+FC=P*Qb

Звідси:

Qb = FC / (P – AVC)

FC-постійні витрати за певний період AVC - змінні витрати на одиницю продукції, грн

Р - ціна одиниці продукції, грн.

Точка закриття фірми (графік 2 внизу) за ціною, яка падає нижче ціни Р2 , означає, що фірма буде мінімізувати свої збитки в короткому періоді, тільки завершивши виробництво. В цьому випадку не існує рівня виробництва, за яким фірма може виробляти і мати збиток менший, ніж її постійні витрати.

Крива пропозиції фірми, як уже зазначалося, показує, який обсяг продукції вироблятиме фірма за кожної можливої ціни.

Конкурентна фірма, щоб максимізувати прибуток, завжди збільшує виробництво до того обсягу, поки не досягне величини ціни. Тому крива граничних витрат