Бухгалтерський облік.

1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення та будова.

2. Облік розрахунків по податках і платежах

1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення та будова.

У бухгалтерських рахунках відображають стан та зміни ста-ну, рух (у розумінні зменшення або збільшення) господарських фактів-явищ і процесів, тобто збільшення засобів або їх джерел чи зменшення відображається окремо.

Розподільне відображення цих процесів необхідно для того, щоб по кожному господарському факту-явищу або процесу прос-то й легко можна було б отримати дані про кількісні і вартісні ха-рактеристики, наприклад, матеріалів, які надійшли чи вибули, або інших засобів господарювання. Такі дані потрібні для оператив-ного керівництва, проведення оперативного контролю чи аналізу.

Як було зазначено, господарські факти-явища або процеси ві-дображаються на рахунках взаємопов'язано. Суть цього моменту зводиться до того, що запис господарських операцій на одному рахунку викликає необхідність запису цієї операції на іншому, кореспондуючому рахунку.

При подвійному відображенні господарських операцій у системі рахунків суттєвою ознакою є те, що одна й та сама сума відображає-ться на двох рахунках, тобто двічі. А цей факт — об'єктивна необхід-ність визначення нового стану двох аспектів господарювання — про-дуктивних сил і виробничих відносин. З одного боку, це може бути результатом збільшення або зменшення масштабів господарювання, тобто коштів, які знаходяться в господарстві. З іншого боку, це може бути викликано зміною в структурі продуктивних сил або виробни-чих відносин. Звідси випливає висновок: подвійне (двоїсте) відобра-ження господарських операцій вимагає, щоб кожна господарська операція, яка отримала вартісне визначення на підставі оцінки на ту саму суму, була записана один раз у одному, другий раз — іншому рахунку, або кількох кореспондуючих рахунках.

Подвійне (двоїсте) відображення господарських фактів-операцій — процес відображення в бухгалтерському обліку об'єктивно існуючої подвійності (двоїстості) суті, характеру, процесу господа-рювання як єдності продуктивних сил і виробничих правових від-носин і подвійності (двоїстого) характеру кругообороту засобів господарювання і джерел їх утворення. Воно викликано двоїстим (по-двійним) характером категорії вартості, в якому виражені усі еле-менти (складові) процесу господарювання: об'єкти та суб'єкти.

На рахунках проводяться різ-ні записи: характеристики операції, об'єктів, характеристики ста-ну об'єктів обліку, змін стану: збільшення (+) або зменшення (—) тощо. Записи зміни стану господарських об'єктів — активів чи пасивів можливі за двома системами — простою арифметичною та складною алгебраїчною.

Сутність простої арифметичної системи полягає у тому, що процес реєстрація господарських операцій в рахунках відображає-ться за простим визначенням надходження знаком (+) або вибут-тя знаком (-).

Сутність складної алгебраїчної системи полягає в тому, що в бухгалтерській системі відображення надходження (збільшення) або вибуття (зменшення) того чи іншого об'єкта визначається спеціальними термінами – “дебет” та “кредит” — на основі математичного закону рівняння.

В залежності від розміру підприємства, організації або установи, в бухгалтерському обліку можуть бути використані або тільки аналітичні рахунки або поруч з аналітичними також будуть використані й синтетичні рахунки. Сьогодні значна частина господа-рюючих суб'єктів використовує як систему аналітичних, так і синтетичних рахунків.

Вищенаведене означає, що бухгалтерський обліковий процес може бути побудовано за різними варіантами та в різних систе-мах. А це вимагає розглянути усі можливі варіанти.

Кожне господарство як сукупність можна, як уже зазнача-лося, на будь-яку дату визначити з допомогою двоїстого уза-гальнення в застиглому стані. При цьому кожний господарсь-кий факт — явище або процес — його стан, незалежно від того, до якого аспекту господарювання — активу чи пасиву — воно належить, обов'язково буде зафіксовано на рахунку під своєю назвою. Отже, якщо підсумувати залишки всіх рахунків, на яких відображені господарські факти, що належать до акти-ву, одержимо суму, що дорівнює активу. Аналогічно, якщо під-сумувати залишки всіх рахунків, на яких обліковані господар-ські факти, що належать до джерел їх формування, пасив, знову матимемо суму, що дорівнює балансу. Це означає, що між балансом і рахунками бухгалтерського обліку існує прямий зв'язок.

Отже, рахунки, на яких обліковуються господарські факти (явища і процеси), що належать до активу, називаються активни-ми. Рахунки, на яких обліковуються господарські факти (явища або процеси), що належать до пасиву, називаються пасивними. Це означає, що назва рахунку (активний чи пасивний) залежить від того, до якого аспекту групування належить відповідний гос-подарський факт — явище або процес.

Взаємозв'язок балансу і рахунків

Баланс

на____________200_ р.

Актив Пасив

Розділ і стаття | Сума, грн. | Розділ і стаття | Сума, грн.

1 . Основні засоби | 440 000 | 1. Статутний капітал | 750 000

2. Каса і т.д. | 20000 | 2. Кредити банку і т.д. | 60000

Баланс | 25 000 000 | Баланс | 25 000 000

| Рахунок «Каса» | Рахунок «Кредити банку»

Стан | Зміни | | Стан | Зміни

| «+» | «— » |

| «4~» | « — »

20000 | | |

60000 | |

Рахунок «Основні засоби» Рахунок «Статутний

(Активний) капітал» (Пасивний)

Стан | Зміни | Стан | Зміни

«+» | « - » | «+» | « - »

440 000 | 750 000

Рахунок «Каса» Рахунок “Кредити банку”

Стан | Зміни | Стан | Зміни

«+» | « - » | «+» | « - »

20 000 | 60 000

і т.д.

У бухгалтерських рахунках рух (у розумінні зменшення або збільшення) господарських фактів — явищ і процесів, тобто збільшення чи зменшення