Вступ
Теорії трансформації економіки та суспільства
Вступ
У середині XX в. відбувся перелом в основних процесах розвитку людства. Завершилася епоха гігантських світових війн і найтяжких криз, кровопролитних революцій і громадянських війн, фашистських диктатур і масових репресій. Нові економічні, соціальні і політичні умови зажадали принципово нових підходів і теорій. Одне за іншим гинуть вчення, що відбивали (подібно сталінському марксизму) закономірності минулого. Одночасно друга половина XX в. породила безліч концепцій, що відбивали трансформації економічних і соціальних структур.
Центром тяжіння цих концепцій стала ідея науково-технічної революції, прийнята економістами обох систем, що зіштовхувалися. Її розвиток відокремив друг від друга три відносно стійкі функціональні структури: 1) індустріальне суспільство початку століття; 2) суспільство масового споживання 60-х рр.; 3) інформаційне суспільство кінця XX в.
Індустріальне суспільство початку століття розвивалося на базі "індустрії димних труб" (велике машинне виробництво) у ході найгострішого соціального конфлікту між найманими робітниками й капіталом. На цьому ступені розвитку економіки й суспільства багатство націй виступає як "величезне скупчення товарів", а сама цей ступінь (як попередній їй ступінь індустріалізації) характеризувався найгострішою конфронтацією класів.
Суспільство масового споживання 50-60-х рр., що вийшло з гігантських військових і цивільних потрясінь початку століття й сформувалося з принципово нових, нукліарних родин (як соціальних і споживчих осередків), виробило нове представлення про багатство націй як потік стійкого споживчого попиту, що забезпечує динамічні ринки збуту. Були знайдені компромісні демократичні форми рішення гострих соціальних і політичних проблем. Це суспільство швидко прогресувало й економічно (завдяки поточно-конвеєрному масовому виробництву раніше невідомих якісних товарів і послуг, доступних для населення), і соціально, переборюючи завдяки масовій зайнятості, високій оплаті праці й системі соціального захисту колишню убогість своїх громадян. Багато його досягнень значно перевершили ідеали соціалістів 20 - 40-х рр.
Нове цивільне суспільство 80 - 90-х рр., що сформувалося в економічно лідируючих країнах із громадян з 12-ю роками навчання в школі і 2-ма класами в коледжі ("Освічене суспільство" - К. Флекснер, США), громадян, що освоювали основи наукових знань й інтелектуальну технологію виробництва ("Суспільство знань" - П.Друкер, США; "Інформаційне суспільство" - А. Тоффлер, США). Головною формою багатства націй стає розвитий інтелектуальний і духовний світ громадян, що забезпечує потік інновацій і ефективність інформаційного виробництва. Закономірності функціонування цього суспільства масової індивідуальності так само сильно відрізняються від закономірностей суспільства масового споживання, як останнє відрізнялося від індустріального.
У яких концепціях адекватно відбилася кожна з цих трьох структур? Це були позитивні результати трьох дуже важких для населення "революційних" перехідних періодів – процесів їхнього глобального становлення (індустріалізація аграрної економіки початку століття, епоха гігантських воєн і революцій 1900-1950 р. й наступне становлення поточно-масового виробництва й споживання, потрясіння 1973-1985 р. і вторгнення інтелектуальних технологій), що також мали своїх теоретиків. Закономірності цих гостроконфліктних процесів становлення нових структур і закономірності їх подальшого стійкого функціонування і розвитку виявилися якісно різні.
Кожна з цих принципово різних (трьох щодо стійких і трьох граничних, змішаних) економічних структур мала свої соціально-економічні відносини, що відображались економічними теоріями й представленнями. Хто і коли "добротніше" проробив цю роботу в другій половині XX в., коли на зміну епосі гігантських війн і революцій прийшла епоха мирного розвитку НТР? Чиї ідеї мали найбільший вплив на суспільство?
1. Теорії глобальної промислової революції та індустріального суспільства
Щоб перемогти стару теорію, не досить піддати, руйнівній критиці її передумови або зібрати нові факти — потрібно запропонувати нову теорію.
Марк Блауг
Терміни "глобальна промислова революція", "друга промислова рево-люція", "індустріальне суспільство" отримали визнання після книги П. Друкера "Нове суспільство: анатомія індустріального ладу" (1949).
У ній автор описав загальну картину нової "індустріальної системи", по-ставивши у центр уваги промислову корпорацію, профспілки, менедж-мент, розвиток людини і суспільства.
Послідовно розвиваючи концепцію другої промислової революції, Друкер переконливо показав дійсну революційну роль масового потоково-кон-веєрного виробництва ("фордизм"), а також значення і соціально-економічні наслідки наукової організації праці ("тейлоризм"). Стає зрозумілою принципова відмінність нового виробництва, яке розвивається не стільки за рахунок нових інвестицій, скільки в результаті нових знань про саму працю (а не про машини) і за рахунок нових спеціалістів — про-мислових інженерів, які застосовують ці знання. На цій основі він ство-рює нову науку — менеджмент, теорію організації і розвитку гнучкого, швидкого, перебудовуючого, ефективного і динамічного виробничого ко-лективу великої корпорації, в основі якої лежить не фактор виробницт-ва, а фактор продуктивності.
1.1. Концепція промислового перевороту
Застосування потоково-конвеєрних технологій, наукової організації праці і наукового менеджменту змінили тенденції росту капіталомісткості, енергоємності та органічного складу виробництва, різко збільшили його прибутковість. Корпорації, які освоїли науковий менеджмент, завоюва-ли довіру бірж і банків , отримали доступ до фінансових ресурсів усього світу і створили філіали свого масового виробництва у десятках країн і сотнях галузей. Друкер фактично показав виникнення нового, антимонопольного типу корпорацій (пізніше вони отримали назву "олігополій"), які швидко перекидають свої капітали із галузі в галузь, із країни в країну і ламають монополістичні бар'єри між галузями. На початку висококонкурентна, якісна і доступна населенню продукція кон-веєрів змінила вигляд і побут великих міст, а потім і спосіб життя людей цілих країн.
Змінилися виробничі і соціальні відносини між людьми. Економісти, які звеличували роль нової техніки, і спеціалісти з автоматизації розгля-дали інтенсивну ручну працю як кинутий ресурс, який приречений на невідновлення. Науковий менеджмент зробив його "золотим ресурсом", основою системи високих заробітних плат, динамічних ринків кінцевої продукції і високих прибутків.
П.