Замість системи " людина-машина" у полі зору економіста опини-лася економічна "оболонка" системи трудових відносин між людьми, яка ігнорувалася попередньою економічною наукою. Могутність цієї техно-логії як фактора виробництва не принижувала, а звеличувала роль люди-ни у виробництві. Друкер показав можливість принципово нових перспек-тив промислового розвитку бідних багатонаселених країн, особливо при роботі їх промисловості на світовий ринок. Його теорія пояснює, чому розвиток гігантських корпорацій переробної промисловості у 50 — 60-ті рр. "розсмоктав" масове безробіття, породив систему маркетингу і спожива-цького кредиту, що відкрило шлях потокам продукції галузей масового виробництва у домашнє господарство і зробило "середні верстви" найма-них робітників основними власниками матеріальних багатств.

В основі цієї концепції промислового перевороту лежить презумпція стихійного розвитку масових ринків в економічно лідируючих країнах за рахунок:

1) розширення зайнятості у трудомістких потоково-конвеєрних проце-сах галузей масового виробництва з високими заробітками працюючих;

2) розширення споживацького кредиту сім'ям із зростаючими потре-бами (в автомашинах, котеджах, побутових приладах та інших товарах тривалого користування).

Розвиток технологій і товарного світу — зростання продуктивності праці, заробітків і зайнятості — розвиток робітника і відносин на вироб-ництві — розвиток кредиту і ринку — розвиток суспільства — така основна залежність у цій концепції. Тому її слід характеризувати не просто як прикладну, ринково-технологічну, але і як соціально-ринкову. Ідеї цієї теорії взяла на озброєння Японія, яка створила свої могутні ТНК.

1.2. Теорія "суспільства достатку"

У книзі "Суспільство достатку" (1958) Дж. Гелбрейт різко змінює оцінку діяльності великої корпорації і дер-жави, розглядає їх через призму нових цінностей, які починають визначати дії людей. У 1958 — 1960 рр. розгорнулася широка дискусія навколо наступних основних ідей його книги.

1. Великі корпорації створили достатню кількість усіх товарів, які за-довольняють матеріальні потреби громадян.

2. Основною для корпорацій стала проблема щоденного формування відповідних потреб і масового попиту на товари.

3. Корпорації створили могутній рекламно-збутовий апарат, який при-душує самостійність оцінок і рішень людей.

4. Ріст виробництва споживчих товарів став найвищою метою амери-канського суспільства, що загрожує національній безпеці США перед лицем воєнно-космічних досягнень СРСР.

5. Нав'язування різних малокорисних, а то і шкідливих предметів по-буту та престижного відпочинку відбувається у США на шкоду задоволен-ню життєво важливих потреб інтелектуального і духовного розвитку людей.

6. Роль організатора формування і задоволення суспільно важливих. потреб має взяти на себе держава, оскільки майже всі "інвестиції у люди-ну" проходять поза ринковою системою.

7. Будь-які необхідні "інвестування у людину" можуть бути легко отримані за рахунок непрямого оподаткування потоку створюваних корпо-раціями товарів.

8. Створюється "новий клас" із найманих управляючих, службовців і спеціалістів, що є головним соціальним досягненням суспільства.

9. На відміну від витрат Пентагону, зазначені витрати не створюють інфляції, яка загострює соціальні проблеми.

10. Основним процесом, який створює цей новий клас, є "інвестиції у людину", що, на відміну від інвестицій у матеріальний капітал, невидимі і не піддаються оцінці.

11. Фактично не капіталовкладення у матеріальні цінності або максимізація доходів, а саме "інвестиції у своїх дітей" стають основною метою і людини, і суспільства, що ще не усвідомлено економічною наукою.

Гелбрейт одним із перших показав могутній розвиток системи корпо-ративного маркетингу (цей термін виник лише у 1961 р.), який форсує формування великих ринків для товарів масового виробництва. Корпорація не лише виробляє товари, але і нав'язує їх населенню на шко-ду розвитку духовних потреб людини. Фактично розвивалась ідея, що саме монополія створює матеріальне благополуччя (можливість цього В. І. Ленін підкреслював на початку століття), нав'язуючи його за рахунок обмеженості всебічного розвитку людей (основна лінія критики капіталіз-му Леніним), порушуючи "соціальну рівновагу", підриваючи зайнятість і забезпечуючи існування індивідів. "У принципі фізичне і духовне життя американців контролюється великими корпораціями, проте прак-тично воно не повністю поневолене. Небезпека криється в майбутньому, — відмічає Ф. Хайєк. — Тому необхідне оздоровче, по суті антикорпоративне втручання держави".

Ідея природної взаємодоповнюваності корпорацій і державного секто-ру втілилася пізніше у концепції "двоїстого суспільства" А. Хансена. Ефективність приватно-підприємницького виробництва матеріальних благ вивільняє робочу силу для переміщення у сферу послуг, яка розви-вається на базі державного підприємництва. Хансен будує на цьому теорію "державного благодіяння". Тим самим було показано значення "змішаної економіки", у якій кожна із економічних форм виконує свої, надзвичайно важливі для суспільства функції.

Книга Гелбрейта привернула увагу суспільства до проблем розвитку ду-ховного виробництва, показуючи необхідність розвитку теорії капітало-вкладень у людину й аналізу негативних наслідків інфляції та мілітари-зації. Вона сприяла розумінню необхідності розвитку у суспільстві сфери послуг і використання для цього засобів держбюджету.

Але Гелбрейт зберіг презумпцію (характерну і для кейнсіанства) про інвестиції у фізичний капітал як про двигун виробничого про-гресу, тобто застаріле уявлення про вирішальну роль нової капіталоміст-кої техніки.

1.3. Теорія "кібернетичної революції" Р. Тібольда

Склалася на початку 60-х років і отримала широке визнання після виходу у світ "Маніфесту троїстої революції" (1964 р,), авторами якого були американські еконо-місти, вчені-природознавці і громадські діячі.

Концепція будувалася на таких положеннях;

1) великі корпорації забезпечують виробництво великої і наростаючої маси будь-яких товарів;

2) основний фактор цього процесу — автоматичні лінії, які управля-ються кібернетикою (сьогодні їх називають "високі технології"),

3) для цього необхідні великі вкладення у техніку при скороченні кількості трудомістких виробництв і найманих робітників;

4) останнє означає ріст масового безробіття, злиденності і скорочення ринку паралельно з ростом маси