Незважаючи на гуманізм цих теорій, зв'язаних тою чи іншою мірою з демократичним алармізмом, вони в цілому орієнтували масові організації на необхідність "контролю" за ходом НТР. Так, наприклад, шведська кон-цепція НТР і зайнятості фактично складалась у рамках впливового профспілкового і соціал-демократичного руху малої нейтральної країни. Під впливом ідей Г. Рена профспілки створювались не за професіями (як у Великобританії), а як виробничі, що включали всіх працівників підприємства. Встановлений ними високий рівень заробітної плати при-мушував переробну промисловість використовувати ефективні конвеєрні технології, які створили вакансії.

З іншого боку, аграрний характер довоєнної економіки означав не-обхідність переміщення значної частини працюючих у промисловість. На пропозицію Рена були створені тристоронні комісії, які планували на два роки вперед звільнення, перепідготовку і нове наймання робітників. Цю активну політику зайнятості Г. Рен охарактеризував пізніше як "зайнятість на крилах", на відміну від звичайних вимог "зайнятості на якорі", тобто вимог заборони звільнення, що консервувало старе виробництво. Технологічно передові підприємства і фірми отримали доступ до підготов-лених кадрів і можливість швидкого розвитку. Шведські економісти відпрацювали багато необхідних для цього принципів, заходів і процедур. Промислові інженери застосували науки про працю.

У 50 — 70-х рр. маленька Швеція стала лідером НТР у Європі, демон-струючи найбільш високий рівень життя й освіти населення, його повну зайнятість і найменші розриви у доходах сімей. Шведська модель НТР і ринкового господарства стала "давати збої" лише пізніше, коли зрівняль-ний розподіл став знижувати мотиви інновацій, обмежуючи цим розвиток другого етапу НТР.

2. Теорії кризової епохи початку комп'ютерної революції

З розвитком цивілізацій влада і на-силля набувають у суспільстві все більшого значення.

Еріх Фромм

Економічні, соціальні і політичні негаразди і потрясіння, зв'язані з комп'ютерною революцією, повністю проявилися у 1973 — 1982 роках, але відчуватися стали у США вже наприкінці 60-х років. В економічній літературі Заходу одним із перших дослідників цієї проблеми був Дж. Гелбрейт. У попередніх розділах висвітлені ідеї його теорії індустріального суспільства і конвергенції двох систем. Ці ідеї отримали розвиток у пра-цях П. Друкера, А. Тоффлера, Д. Белла та ін.

2.1. Теорії суспільства П. Друкера

Теорія суспільства знань П. Друкера викладена у книзі "Епоха розриву поступовості" (1969). В ній Друкер підкреслює, що економічні теорії будуються на дідівській презумпції економічного еквілібріуму та ідеалу його збере-ження. Проте суть інновацій і підприємництва полягає в тому, щоб зірва-ти цей еквілібріум. Його прибуток — показник успіху в цій справі, показ-ник прориву в майбутнє, "ціна" цього майбутнього. Це створює ситуацію безперервних і непередбачених якісних змін, ситуацію "розриву поступо-вості", яка принципово не піддається плануванню на багато років уперед. Успіх країни — у відновленні масового ризикуючого самостійного приват-ного підприємця, в деконцентрації виробництва і "приватизації" влас-ності, а не у її усуспільненні.

Економічні теорії нехтують основною економічною подією — техноло-гічними зрушеннями, які визначають продуктивність і землі, і праці, і капіталу, їх оптимальну комбінацію і перекомбінування у кожному окре-мому випадку. Технологія визначає шляхи і характер впливу інновацій на ринки факторів виробництва. Інновації і нові технології можуть знеці-нити будь-які заощадження та інвестиції у "застиглу" техніку, піднявши рольіціну гнучкої "живої", науково організованої праці.

Економічні теорії не враховують головного — центральним економіч-ним ресурсом стало нове знання. Друкер визначає нову економіку як "економіку знань", саму галузь, яка виробляє і розповсюджує інфор-мацію, як "індустрію знань", а все суспільство — як "суспільство знань". Саме знанням, а не фігуруючими у традиційних моделях стари-ми факторами виробництва (навіть включаючи менеджмент) створюєть-ся сьогодні продуктивність.

Друкер розробляє свою концепцію знань і їх впливу на економіку та суспільство, розкриваючи їх перетворювальний вплив на сільське господарство США (наукова агротехніка), на нагромадження "людського капіталу", на соціальну структуру і соціальні проблеми та конфлікти. Він називає нового працівника "knowledge worker", тобто "розробник знань" (причому кожний такий професіонал у межах своєї компетенції має бути "керівником", що приймає рішення), але вважає його "нащадком вчораш-нього найманого робітника конвеєра", а не "вільного професіонала" XIX ст. Статус, функції і становище цього робітника — центральна проблема суспільства. Гарантія його зайнятості — уміння швидко перенавчатися; його створила масова 12-річна школа, але з новими завданнями вона вже не справляється.

Визначаючи суспільство як "суспільство організацій", у яких зайнята переважна частина освічених людей, вчений показав необхідність за-конів, які б забезпечували їх права. Кожна організація у власних інтере-сах має наділяти максимальною відповідальністю своїх членів, залучати їх до управління там, де це дозволяють їх знання. Це було основою прогно-зу майбутнього розвитку децентралізації прийняття рішень і розвитку "внутрішнього підприємництва" у великих корпораціях, без чого їх діяльність стане неефективною, незважаючи на досягнення наукового менеджменту. Рецепт був майже "крамолою", але сьогодні він — азбука ефективного управління.

Теорія "суспільства організацій" може бути усвідомлена лише тоді, коли вона враховує "повний плюралізм" — не одне "сонце" світу (тобто корпорацію "індустріальної системи" Гелбрейта), а цілу "галак-тику сонць" — незалежних організацій із своїми функціями. Кожна організація має бути максимально зосереджена на здійсненні своїх за-вдань, і лише ефективне існування їх — основа її соціальної відповідаль-ності. Цим автор теорії обґрунтовує необхідність скорочення "побічної" економічної діяльності не лише держави, але й університету, госпіталю, муніципалітету.

Теорія "великого і хворого суспільства" П. Друкера, створена на ос-нові ідей книги Дж.Гелбрейта "Нова індустріальна держава", була не тільки різкою критикою бюрократії, яка розрослася, але