Оптимізм теорії "суспільства знань" змінився стриманою люттю.

Кожна із цих рис по-своєму блокує оптимальні рішення, інновації, підприємницький ризик і динаміку продуктивності у період наростаючої потужності та влади інтегрованого і транснаціонального ринку. Політич-ний процес у кожній економічно розвиненій країні (у тому числі і в "тота-літарних країнах") розвивається від інтеграційного типу до кон-фронтаційного.

Джерела потрясінь у тому, що чвертьвікову епоху технологічної спад-ковості, коли майбутнє легко "прораховувалось" рутинними методами, змінила епоха технологічної непрогнозованості, тобто епоха переходу до інтелектуальних технологій. Друкер ще не використовує цей термін, але фактично показує застосування таких технологій для інноваційної опти-мізації важливих рішень.

3. Теорії підприємницької економіки та інформаційного суспільства

Зверни погляд до минулого, якщо хочеш створити що-небудь незвичай-не. Не знаючи уроків минулого, не поба-чиш, що є нове.

Ейнор Бенедіктсон

У 1955 р. у США всі галузі, які виробляли і поширювали знання та інформацію, реалізували продукцію, що становила 25% від кінцевого про-дукту, у 1965 р. — вже понад 33% (оцінка Друкера), у середині 80-х років — більше 60%. До 1990 р. на професії, в яких переважає інтелектуальна праця, припадав основний приплив зайнятості (85% — у США, 89% — у ФРН, 95% — у Великобританії, 90% — у Японії). Збільшується увага до інновацій.

3.1. Теорія інновацій економіки і підприємницького суспільства П.Друкера

Теорія, викладена у працях "Інновація і підприємництво" (1985) та "Посткапіталістичне суспільство" (1993), концептуалізувала ситуацію, яка склалася у США після того, як були пережиті основні економічні і політичні потрясіння, спричинені комп'ютерною революцією, і утвердились основи панування нового технологічного способу виробництва.

Інноваційна економіка 90-х років принципово відрізняється від еконо-міки виробництва 60 — 70-х років тим, що її основною рисою стала розроб-ка ідей, які руйнують попередні рішення, товари, послуги і виробництво:

1) основною продукцією і основною "начинкою" усіх товарів і послуг стали нові рішення. Сам ріст економіки став безпосереднім результатом безперервних інноваційних змін і потрясінь;

2) провідну роль в економіці стали відігравати мільйони малих і се-редніх підприємств, очолюваних підприємцями, які діють на свій страх і .ризик. Ця "підприємницька економіка" створила у США з 1965 по 1985р. близько 40 млн робочих місць (переважно за межами промисловості), в той час як промислові корпорації-гіганти скорочували чи-сельність зайнятих;

3) зазначена економіка ще не склалась в інших країнах, тому Західна Європа, яка мала у 1970 р. на 20 млн більше робочих місць, ніж США, у 1985 р. мала їх уже на 10 млн менше. Підприємницька економіка ще не склалась і в Японії;

4) динаміка економіки і суспільства визначається не стільки наукою і вченими, скільки мільйонами людей, які самостійно приймають часто інтуїтивні, творчі рішення;

5) метою діяльності корпорацій знову стала максимізація доходу ак-ціонерів. І нова технологія, яка забезпечує досягнення цієї мети, — це не відкриття або інновації, а інший менеджмент, з іншими принципами та іншою практикою;

6) багато мільйонів інноваційних виробництв характеризує не капіта-ломістка "середня" і, навіть, "низька" ("проста") технологія, тобто віднос-но невеликі капіталовкладення на кожне робоче місце. Друкер перестає нарікати на вкрай низьку норму нагромадження капіталу в США. Якщо є знання, капітал легко знаходиться. Він важливий, він вторинний;

7) галузі "високих технологій", які потребують величезних капітало-вкладень, створили у США 5 — 6 млн робочих місць, але не змогли покри-ти навіть витрати зайнятості у старих промислових галузях. Саме їх існу-вання подібне до існування гірських піків: воно можливе лише тому, що під ними — "земля" інноваційної економіки;

8) поряд з трьома попередніми секторами економіки виник і ви-переджає інших четвертий сектор: галузь безприбуткових суспільних підприємств, в якій у 1990 р. працювало 90 млн. американців (по 3 год. на тиждень), а у 2000 — 2010 рр. прогнозується — 120 млн. (по 5 год. на тиж-день);

9) знання були основним, провідним фактором продуктивності і в масовому виробництві. Але тепер, коли вони стають і основним предметом, і основним продуктом праці, відбувається реорганізація галузей навколо виробництва знань і реструктуризація всієї економіки країни навколо сфери виробництва інформації;

10) інтелектуалізація праці — основний напрям її розвитку, а витрати на виробництво і поширення знань — основна форма інвестицій. Завдан-ня нової науки — сприяти інноваціям, тобто системному організованому застосуванню знань у виробництві самих знань, роблячи їх продуктивні-шими (чого не може зробити держава або ринок). Це і є "нова технологія". Друкер концептуалізує процеси застосування інтелектуальної технології;

11) основна форма власності — це інтелектуальна власність, яка структурує суспільство і визначає його розвиток;

12) метою оподаткування має стати сприяння всьому, що необхідне для довгострокових інвестицій, а основною рисою податків, важливою для всієї інноваційної економіки, — їх точна передбачуваність;

13) мілітаризм і військові витрати — небезпечна загроза основам еконо-міки знань;

14) вирішальну роль у "прориві" американської молоді до знань та інте-лектуальної власності відіграло рішення конгресу, яке надало ветеранам другої світової війни право на субсидії для отримання вищої освіти;

15) для розкриття найважливіших економічних процесів крім мікро- і макроекономіки необхідна метаекономіка, яка враховувала б вплив таких потужніх "неекономічних" факторів, як демографія, освіта, нові техно-логії, екологія, тип психології людей, рівень культури та ін,

Підприємницьке суспільство (або "суспільство знань", "інформаційне суспільство", плюралістичне "суспільство організацій", "суспільство найманих власників") формується разом і у взаємодії з підприємни-цькою економікою і має такі особливості;

1) інновації і підприємництво охоплюють все більшу масу соціальних і політичних осередків суспільства, стають щоденною, буденною практи-кою. Це — соціальні інновації, які безперервно перебудовують відносини як між людьми та організаціями, так