1. Передбачувана авторами мегатенденція глобального економічного буму у 90-ті роки зіткнулася з серйозними економічними труднощами у Західній Європі і в Японії. Перехід до інформаційних технологій став для них менш болісним, ніж для США у 70 — 80-ті роки, проте ціна переходу до ринку у Східній Європі виявилася вищою. Економіка дійсно стала більш важливою, ніж ідеологія, а дефіцит сировини і ресурсів не проявився. Але процес глобальної інформатизації більшість країн лише зачепив.

2. Мегатенденція розвитку нового гібрида, отриманого від "схрещуван-ня" соціалізму з ринковою економікою, поки що реалізувалася не стільки у Східній Європі (де перехідний період до ринку виявився важким почат-ком процесів НТР), скільки у Китаї. Тут соціалізм дійсно радикально трансформувався перед лицем реальної загрози загибелі. Проте замість заміни пріоритету держави пріоритетом індивіда і переходу до інформа-ційного суспільства, тут відбувається лише перший етап НТР — станов-лення масового потоково-конвеєрного виробництва. В економічно лідиру-ючих країнах умови життя трудящих поліпшувалися водночас з процесом приватизації.

3. Мегатенденція відродження мистецтв і переоцінка змісту життя у цих умовах розвивалася зовсім не так благополучно, хоч роль вільного-. часу у житті людей зросла істотно.

4. Космополітизація сфери споживання і стилю життя тривала, проте зміцнилась і зустрічна тенденція — посилення національних рис міжнарод-ного міста. Посилився опір національних культур процесу космополітизації.

5. Мегатенденція приватизації дійсно охопила економіку майже 100 країн, викликаючи колапс ідей кейнсіанства і кооперативізації. Але "па-нування загального добробуту" виявилось більш стійким, ніж передбача-ли автори.

6. Докорінні зміни геополітнчної ситуації на користь Далекосхідної Азії відбувалися, незважаючи на "збій" економіки Японії. Проте в основі цього процесу лежали не стільки капіталовкладення у людські ресурси (тобто у розвиток сфери послуг), скільки промисловий розвиток на базі потоково-конвеєрних технологій.

7. Мегатенденція залучення жінок в економічне і політичне життя три-вала. Але вона підживлювалася не лише процесом подолання малоосвіченості, бідності і нужденності. Ще більшу роль відігравало наростання незадоволених потреб сім'ї і розуміння дискримінаційного характеру відносин.

8. Прихід біології як провідної галузі знань на зміну фізиці. Ця ідея, незважаючи на ряд проривів у біології, для розуміння великомасштабних процесів розвитку виробництва і суспільства виявилась.у 90-х роках та-ким самим "інформаційним бумом", яким була теорія автоматизації у 50 — 60-ті роки. Соціальні та етичні наслідки біологізації стануть актуаль-ними для маси людей у третьому тисячолітті.

9. Підйом нетрадиційних релігійно-політичних течій (і зниження ав-торитету традиційних конфесій, особливо протестантизму) поки що важ-ко оцінити. Проте ряд скандалів, спровокованих поведінкою проповід-ників "нових релігій", і ріст моральних стандартів населення у зв'язку з розвитком сім'ї створили могутню "противагу" цій тенденції.

10. Тріумф індивідуальності та особистої відповідальності над тоталі-таризмом і цінностями колективізму дійсно проявився у багатьох сферах життєдіяльності людей і у багатьох регіонах. Економіка, соціальне жит-тя, мораль і політика відчули масове вторгнення "нової індивідуальності", роль спілок, створених на основі добровільного об'єднання індивідів. Це дійсно вірно передбачена авторами кардинальна риса інформаційного суспільства, що виникає.

У 90-ті роки критика НТР в основному "перемістилась" у галузі еко-логії, моралі і прав людини (особливо у зв'язку з проблемами вторгнен-ня у її особисте життя). На зміну теоріям обмеження НТР прийшли:

1) концепція соціокультурного сприяння її розвитку і 2) інноваційні тео-рії сприяння високотехнологічним галузям. У процесі розвитку теорій трансформації виробництва і суспільства простежується зіткнення двох економічних напрямів, які багато в чому давали протилежні відповіді на питання щодо ходу і результатів НТР. Традиції індивідуалізму австрійської школи, закладені Й. Шумпетером і Л. Мізесом, розвивались у пра-цях П. Друкера, Ф. Хайєка, М. Фрідменатаін. Їм протистояв гуманістич-но-демократичний підхід, зв'язаний з кейнсіанством та інституціоналістськими традиціями макроаналізу, у працях Дж. Гелбрейта, У.Ростоу, Р. Арона, Д. Беллатаін. У цілому можна сказати, що обидві течії викори-стали метод системного аналізу найважливіших тенденцій економічного і соціально-політичного розвитку суспільства і людства у XX ст., націле-ний на активізацію людей і раціоналізацію їх дій в умовах демократії. На-укові та ідеологічні елементи, безперервно зіштовхуючись, досить ефек-тивно орієнтували економічні дослідження і практичні дії людей, їх прояв значною мірою має ще пережити й економіка України.