Правове регулювання торгівлі

Правове регулювання торгівлі.

Задачі

Джерела

1. Правове регулювання торгівлі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 N 108 "Про Порядок зайняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення" затверджено порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення (далі Порядок).

Цей Порядок і правила визначають загальні умови заняття торговельною діяльністю, основні вимоги до торговельної (торговельно-виробничої) мережі і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств (їх об'єднань), установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі (далі - суб'єкти господарської діяльності).

Торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

Торговельна діяльність може здійснюватися:

громадянами України, громадянами інших держав, які не обмежені в правоздатності або дієздатності в законодавчому порядку;

юридичними особами всіх форм власності.

Згідно з пунктом 4 Порядку, торговельна діяльність в Україні регулюється Законами України "Про підприємництво", "Про захист прав споживачів", "Про підприємства в Україні", "Про споживчу кооперацію", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про лікарські засоби", "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", іншими актами законодавства, а також цим Порядком і правилами.

Принципи підприємницької діяльності, в тому числі і торговельної, закладені в Законі України "Про підприємництво", відповідно до статті 7 якого відносини, пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності, регулюються цим Законом та іншими законодавчими актами України. Іншими законодавчими актами, що регулюють торговельну діяльність, є:

Закон України від 23.03.96 N 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", згідно з яким торговельна діяльність - роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток;

Указ Президента від 25.05.99 N 565/99 "Про місцеві податки і збори", згідно з яким торговельна діяльність - ініціативна самостійна діяльність юридичних осіб і громадян, пов'язана з купівлею та продажем товарів з метою отримання прибутку;

Закон України від 01.06.2000 N 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", згідно з яким торгівля - будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари;

Закон України від 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР), згідно з яким продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

2. Задачі

Задача 2.

Громадянин України Васильченко, сплативши реєстраційний збір у встановленому розмірі та маючи намір провадити підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подав до органу реєстрації реєстраційну картку, три фотокартки, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру платника податків, документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію, своє рішення за підписом усіх членів сім'ї про намір провадити підприємницьку діяльність, ксерокопію свідоцтва про шлюб та свідоцтво про народження дитини.

Чи є в органа реєстрації підстави для відмови Васильченку у державній реєстрації?

Відповідно до п. 4 ст. 58 Господарського кодексу України тиа п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.1998 „Про порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності” (далі по тексту „Положення”) фізична особа (заявник), яка має намір провадити підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подає до органу державної реєстрації реєстраційну картку за зразком згідно з додатком 2 до Положення, яка є одночасно заявою про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, дві фотокартки, довідку (чи її копію) про включення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів і документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію, а також пред'являє документ, що посвідчує особу.

Отже, громадянин Васильченко подав до органу державної реєстрації всі передбачені Положенням документи для державної реєстрації, і в органу державної реєстрації немає підстав відмовити йому в державній реєстрації.

Задача 5.

До реєстраційного органу звернулась група громадян, які бажають створити підприємство по вилову риби в Десні та її затоках. Ознайомившись з наданими на реєстрацію документами, працівник реєстраційного органу повернув документи заявникам, зазначивши такі помилки:

1. Назва підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетеборг" не відповідає законодавству, оскільки Гетеборг це шведське, а не українське місто.

2. Установчий договір підписаний головою і секретарем установчих зборів засновників, а не самими учасниками.

3. У статуті не обумовлені загальний розмір вступного внеску та кількість членів товариства, а зазначений лише розмір пайового внеску.

4. У статуті передбачено, що розподіл прибутку між членами товариства та голосування на загальних зборах здійснюються пропорційно їхнім пайовим внескам, до того ж кожен учасник може за бажанням внести декілька пайових внесків. Обидва ці положення суперечать законодавству.

5. Згідно статуту директор товариства водночас і головою його правління, а всі члени правління є членами спостережної