Заявники звернулися зі скаргою до суду, вважаючи вказані зауваження незаконними.

Дайте оцінку викладеним вище зауваженням.

1. Оцінка першому зауваженню.

Згідно ч. 2 п. 2 Положення забороняється реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності, у найменуваннях яких використовуються повні або скорочені найменування органів державної влади, органів місцевого самоврядування та похідні від цих найменувань, а також найменування, тотожні найменуванням інших суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб чи об'єднань громадян, внесених до відповідних реєстрів.

Заборони реєструвати суб’єкти підприємницької діяльності, в назвах яких відповідає назвам міст (українських чи зарубіжних) не мається ні в одному чинному нормативному акті України, отже, орган державної реєстрації не мав права повертати документи по даному мотиву.

2. Оцінка другому зауваженню.

Згідно п. 1 ст. 82 Господарського кодексу України установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Відповідно до ст. 142 Цивільного кодексу України якщо товариство з обмеженою відповідальністю засновується кількома особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства укладають договір у письмовій формі, який встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю не є установчим документом. Подання цього договору при державній реєстрації товариства не є обов'язковим.

Згідно п. 1 ст. 143 Цивільного кодексу України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Отже, оскільки установчий (засновницький) договір укладається між учасниками товариства з обмеженою відповідальністю, то він повинен бути підписаний ними.

Відмова органу реєстрації в реєстрації товариства не є обґрунтованою, так як установчий договір не є установчим документом. Його подання при державній реєстрації товариства не є обов'язковим.

3. Оцінка третьому зауваженню.

Згідно п. 1. ст. 143 Цивільного кодексу України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу (найменування юридичної особи, її місцезнаходження, адреса, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього), має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Згідно п. 2 ст. 82 Господарського кодексу України установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості, передбачені статтею 57 цього Кодексу (статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування і місцезнаходження, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству).

Відповідно до п. 4 ст. 82 Господарського кодексу України статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у частині другій цієї статті, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Статутом може бути встановлено порядок визначення розміру часток учасників залежно від зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткових внесків учасників.

Отже, відмова по даному пункту є справедливою.

Джерела

Цивільний кодекс України.

Господарський кодекс України.

Закон України "Про підприємництво".

Закон України "Про захист прав споживачів".

Закон України "Про підприємства в Україні".

Закон України "Про споживчу кооперацію".

Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Закон України від 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств"

Указ Президента від 25.05.99 N 565/99 "Про місцеві податки і збори".

Постанова Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.1998 „Про порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності”.