"... операції з заміни на дорожніх транспортних засобах (ДТЗ) шин та акумуляторних батарей не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення ДТЗ". За відсутності аналогічного документа для копіювальних апаратів можна провести аналогію між шинами й акумуляторами ДТЗ і картриджами копіювальних апаратів.

Для НМА в податковому обліку застосовується лінійний метод амортизації. Тому є сенс й у бухгалтерському обліку обрати такий само метод амортизації і відобразити це в Наказі. Строк корисного використання НМА в податковому обліку, як і в бухгалтерському, платник податків визначає самостійно виходячи з терміну його корисного використання. Щоб збільшити складову АВ у формулі (3.1), у Наказі треба встановити обгрунтований мінімальний строк корисного використання для видів НМА, що використовуються (використання яких передбачається).

Звернімо увагу: за чинних правил податкової амортизації для платників податків буває вигідніше замість придбання ОЗ і їх подальшої "крапельної" амортизації укладати договори оперативної оренди на використання ОЗ, платежі (нарахування) за якими відразу ж збільшують ВВ за першою з подій.

У західних країнах надають в оренду і такий вид НМА, як програмне забезпечення, яке нині також швидко морально застаріває. Однак у Законі про прибуток даються визначення і регулюються операції тільки з оренди ОЗ, а оренда НМА (того ж програмного забезпечення) взагалі не передбачена! У проекті Податкового Кодексу оренда НМА також не передбачена. Проте заборонити такий вид операцій податкові органи не мають права.

Політика оцінки запасів.

Відповідно до підпункту 5.2.1 Закону про прибуток, до складу валових витрат включаються суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням виробничих запасів. Одночасно, до моменту використання цих запасів, їх вартість бере участь, відповідно до підпункту 5.9, у перерахунку залишків запасів на кінець звітного періоду. Отже, ОП не змінюється, оскільки ВВ компенсуються складовою +ЗАЛ у формулі (3.1). І лише з моменту використання цих запасів складова -ЗАЛ зменшує ОП.

Порядок визначення і обліку балансової вартості запасів, які беруть участь у перерахунку залишків, нині визначено П(С)БО 9. Пунктами 9-13 цього стандарту визначається первісна оцінка запасів, а пунктом 16 - методи оцінки списання (відпуску у виробництво, продаж, ін. вибуття) запасів:

ідентифікованої собівартості одиниці запасів;

середньозваженої собівартості;

собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

нормативних затрат;

ціни продажу.

Підприємство самостійно обирає методи списання запасів і застосовує протягом не менше ніж одного звітного року один із методів на кожний окремий вид (групу) запасів. При цьому при списанні запасів різних видів можуть застосовуватися різні методи. Але для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення й однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. Обрані методи списання запасів мають бути відображені в Наказі.

Як видно з аналізу пункту 5.9 Закону про прибуток, для зменшення ОП слід обрати такий спосіб списання запасів, який збільшує вартість запасів, що списуються, і зменшує вартість запасів, що залишилися, тобто збільшує складову -ЗАЛ (або зменшує +ЗАЛ) у формулі (3.1).

Приклад. Розгляньмо вплив на ОП чотирьох методів списання запасів: ідентифікованої собівартості, середньозваженої собівартості, ФІФО і ЛІФО. При цьому виходитимемо з реалій сьогодення і найближчого майбутнього - тенденції зростання закупівельних цін на запаси (див. таблицю 3.1).

Таблиця 3.1

Зміст | Кількість | Закупівельна ціна за од. | Заг. вартість закупівлі | Продажна ціна за од. | Дохід від продажу

Первісний запас (ПЗ) | 40 | 4,00 | 160,00   

Закупівля 1 | 60 | 5,00 | 300,00   

Продаж 1 | -20   | 15,00 | 300,00

Закупівля 2 | 60 | 6,00 | 360,00   

Продаж 2 | -50   | 15,00 | 750,00

Кінцевий запас (КЗ) | 90    

Усього    | 820,00   | 1050,00

Визначмо собівартість проданих запасів (СПЗ) (Див. Табл. 3.2):

Таблиця 3.2

Ідентифік. | = 20 х 4 + 50 х 6 (70 одиниць будь-яких закупівель) | = 380 (п. 17 П(С)БО 9)

Середньозваж. | = 820: (40 + 60 + 60) х 70 | = 359 (п. 18 П(С)БО 9)

ФІФО | = 40 х 4 + 30 х 5 (70 одиниць перших закупівель) | = 310 (п. 19 П(С)БО 9)

ЛІФО | = 60 х 6 + 10 х 5 (70 одиниць останніх закупівель) | = 410 (п. 20 П(С)БО 9)

Визначмо кінцеву вартість запасів (Див. Табл.3.3):

Таблиця 3.3

В-ть КЗ | = в-ть ПЗ + в-ть закуплених запасів - СПЗ

В-ть КЗ ідентифік. | = 160 + 300 + 360 - 380 | = 440

В-ть КЗ середньозваж. | = 160 + 300 + 360 - 359 | = 461

В-ть КЗ ФІФО | = 160 + 300 + 360 - 310 | = 510

В-ть КЗ ЛІФО | = 160 + 300 + 360 - 410 | = 410

Як видно з таблиці 3.4, при тенденції зростання закупівельних цін на запаси найменший прибуток отримано при застосуванні методу ЛІФО.

Таблиця 3.4

Стаття | Метод оцінки вибуття запасів

ідентифікований | середньо- зважений | ФІФО | ЛІФО

Дохід від продажу | 1050,00 | 1050,00 | 1050,00 | 1050,00

Собівартість проданих запасів | 380,00 | 359,00 | 310,00 | 410,00

Валовий прибуток | 670,00 | 691,00 | 740,00 | 640,00

Якщо зробити такий же аналіз при тенденції зниження закупівельних цін на запаси, найменший прибуток буде отримано при застосуванні методу ФІФО.

Метод середньозваженої собівартості можна застосувати тоді, коли важко визначити тенденції зміни цін у майбутньому - їх зростання або зниження.

Метод ідентифікованої собівартості, який суто з арифметичної точки зору є