Метод нормативних затрат можуть застосовувати підприємства, на яких є рух готової продукції і незавершене виробництво, до яких відноситься і ВАТ „Дарницький завод ЗБК”. Пункт 21 П(С)БО 9 вимагає, що для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних останні мають регулярно перевірятися і коригуватися. Однак і тут при продуманому підході можна добитися бажаного результату - зниження ОП.

Пункт 9 П(С)БО 9 дозволяє підприємству самостійно вибирати один із двох способів обліку транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) на заготівлю запасів:

- ТЗВ безпосередньо включаються до собівартості придбаних запасів;

- ТЗВ відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів загальною сумою, яка щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули за звітний місяць.

Обраний підприємством спосіб слід зафіксувати в Наказі про облікову політику.

Зробивши аналіз, можна дійти висновку, що за тенденції зростання цін, у тому числі і на транспортно-заготівельні послуги, найменший ОП буде отримано при одночасному застосуванні методу ЛІФО (див. приклад вище) і безпосередньому включенні ТЗВ до первісної вартості запасів.

3.2 Удосконалення методології обліку податку на прибуток та амортизації основних фондів і нематеріальних активів в умовах використання сучасних інформаційних технологій

Удосконалення методології обліку податку на прибуток та амортизації основних фондів і нематеріальних активів досягається за рахунок використання електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), тобто інфо-рмаційної технології, яка передбачає якісно нову орга-нізацію збору, обробки та доведення інформації до використання масових моделей персональних електрон-но-обчислювальних машин (ПЕОМ).

За допомогою ПЕОМ вирішуються наступні питання:

машинне формування первісної облікової інформації;

машинне ведення синтетичного і аналітичного обліку;

машинне інформаційно-довідкове забезпечення кон-трольно-аналітичних задач;

машинне складання періодичної та річної звітності;

аналіз результативних показників;

машинна передача аналітичної інформації для систе-матичного використання в управлінні підприємством.

Автоматизовані системи обробки інформації (АСОІ) забезпечують автоматизоване збирання і обробку інфор-мації, необхідної для оптимізації в різних сферах діяльності підприємства.

В Україні нагромаджений певний досвід щодо розро-бки і запровадження машинної обробки облікової інфо-рмації з використанням різноманітних типів обчислю-вальної техніки - електронно-обчислювальних машин, а особливо персональних комп'ютерів.

Організаційно обробку бухгалтерської інформації мо-жна розділити на дві форми. Перша характеризується розвитком централізованого використання засобів обчи-слювальної техніки, при якій бухгалтер кодує всі первинні документи, формує і підшиває їх, підраховує контрольні суми і передає в інформаційно-обчислюваль-ний центр в групу підготовки інформації для обробки на ЕОМ. Від інформаційно-обчислювального центру бухгалтер одержує різноманітні машинограми і виконує додаткові розрахунки. Бухгалтер при цьому видає дові-дки, заповнює облікові регістри, форми звітності, здій-снює контроль і аналіз облікової інформації, готує пропозиції для прийняття рішень. Така, форма характерна для обробки бухгалтерської інформації з використанням великих та середніх ЕОМ. Цій формі притаманні певні недоліки:

відрив бухгалтера-користувача від інформації;

зростання кількості помилок при вводі даних;

зростання вартості обробки та необхідність додат-кового контролю.

Поява персональних комп'ютерів, розвиток і широке застосування в обліку відеотермінальної техніки, вихід до Інтернету створюють певні чинники для організації обробки облікової інформації безпосередньо на робочому місці бухгалтера - це друга форма.

Для бухгалтерії перехід до реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням Міжнародних стандартів означає постійне підвищення вимог до обсягу, якості та оперативності роботи.

Нижче розглянемо особливості застосування можливостей програмного комплексу „1С” для удосконалення методології обліку податку на прибуток та амортизації основних фондів і нематеріальних активів

Усі конфігурації "1С", призначені для ведення бухобліку, включають, крім стандартних і спеціалізованих, також регламентовані звіти, призначені для регулярної підготовки звітності до контролюючих органів. Оскільки така звітність часто змінюється, у системі "1С" вона оформлюється у вигляді групи зовнішніх файлів і випускається щокварталу. Зовнішні файли містяться в каталозі ExtForms, у підкаталозі, ім'я якого відповідає періоду звітності. Так, папка Rp03q3 містить звітність за ІІІ квартал 2003 року. Усі зареєстровані користувачі можуть одержати поточну звітність безплатно.

Рис. 3.1. Позабалансові рахунки ВД і ВР у вікні програми „1С”

Почати роботу з регламентованими звітами можна, вибравши пункт Регламентированные отчеты в меню Отчеты. Вікно, що відкрилося, містить списки форм звітів.

Однак щоб автоматично заповнити звіти, треба організувати нагромадження інформації з визначених правил. Тоді інформація, що міститься в базі, буде правильно інтерпретована вбудованими алгоритмами звітів.

Спеціально для ведення податкового обліку прибутку в план рахунків уведені позабалансові рахунки ВД і ВР (рис. 3.1). Аналітичний облік за ними ведеться, зокрема, з використанням субконто Валовые доходы/расходы, якому відповідає однойменний довідник. Розглянемо, як він побудований.

Структура довідника ВД/ВР

На рис. 3.2 показано фрагмент декларації і співвідношення її зі структурою довідника. Кожному її рядку відповідає рядок довідника.

Рис. 3.2. Фрагмент декларації і співвідношення її зі структурою довідника

Довідник має ієрархічну структуру; якщо якийсь рядок вимагає розшифрування даних у додатку (у новій формі декларації за номером рядка і показника відразу міститься код додатка, наприклад 01.4 К3) - елемент є групою. Далі інформація деталізується до показників додатка. Наприклад, інформація в додатку К3 розшифровується за доходами (витратами) від операцій з кожним видом цінних паперів (для цього досить відкрити каталог під кодом №3). І так для кожного рядка.

Після розгляду структури довідника стає зрозумілим процес накопичення інформації. Для кожної операції, за якою виникають валові доходи (витрати) у момент її проведення, подається також рядок декларації, до якого ці доходи (витрати) відносяться.

Згруповані в такий спосіб обороти за рахунками ВД і ВР потрапляють у відповідні рядки декларації. Побачити і перевірити результат