розкриття статей Звіту; визнання доходів і витрат; визначення прибутку (збитку) за звітний період
7 | Основні засоби | 27.04.2000 | Положення визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи (далі - основні
засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.
15 |
Дохід |
14.12.1999 |
Принципи формування в бухгалтер-ському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності; визнання і кла-сифікація доходу; оцінка доходу; роз-криття інформації про доходи у Приміт-ках до фінансової звітності
16 |
Витрати |
19.01.2000 |
Принципи формування в бухгалтерсько-му обліку інформації про витрати під-приємства та її розкриття у фінансовій звітності; визнання витрат; склад ви-трат; розкриття інформації про витрати у Примітках до фінансової звітності
17 |
Податок на прибуток |
20.01.2001 |
Методологічні засади формування в бух-галтерському обліку інформації про ви-трати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності
1.3 Поняття амортизації та її зміст
Відповідно до статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею (див. нижче).
Амортизації підлягають витрати на:
придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;
самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;
капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.
Амортизація - систематичний розподіл вартості, що амортизується, необорот-них активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).[60,c.176]
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основані засоби" рекомен-довано нарахування амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріаль-них активів) за такими методами:
1) прямолінійним, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.
При використанні цього методу вартість об'єкта основних засобів списується од-наковими частками протягом усього періоду його експлуатації. Це найпоширеніший метод нарахування амортизації основних засобів підприємств і організацій.
Перевагами прямолінійного методу є, передусім, просто та розрахунку амортизації, а також можливість рівномірного розподілу амортизації по кожному із звітних періодів, що зручно для аналітичного обліку продукції, яка випускається і реалізується.
Прямолінійний метод зручно використовувати для нарахування амортизації на такі об’єкти основних засобів, як нерухомість.
Недоліки цього методу полягають у тому, що при його застосуванні не враховуєть-ся моральний знос об'єкта, а також необхідність збільшення затрат на ремонт в ос-танні роки експлуатації основних засобів порівняно з першими;
2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року (або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації) та річної норми амортизації.
Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з резуль-тату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.
де n - кількість років корисної експлуатації.
Метод зменшення залишкової вартості засновується на тому, що новий об'єкт ос-новних засобів дає велику віддачу на початку терміну експлуатації, і тому економічно обґрунтовано нарахування більшої суми амортизації у першому році використання об'єк-та і поступове її зменшення надалі. Цей метод слід використовувати у випадку, коли передбачається наявність ліквідаційної вартості;
3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного періоду (або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації) та подвоєної річної норми амортизації. Річна норма визначається діленням 100 на кількість років корисного вико-ристання (експлуатації) об'єкта основних засобів;
4) кумулятивним, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вар-тості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнту. Кумулятивний коефіцієнт роз-раховується діленням кількості років, що залишається до кінця очікуваного строку ви-користання об'єкта основних засобів, на суму чисел років його корисного використання.
Сума чисел років - це сума порядкових номерів тих років, протягом яких функціо-нує об'єкт (наприклад, число років 5, сума чисел років дорівнює: 1 + 2 + 3 + 4+5 = 15).
Кумулятивний метод амортизації, методи зменшення залишкової вартості та при-скореного зменшення залишкової вартості - є методами прискореної амортизації ос-новних засобів і найбільш привабливими для підприємств, оскільки протягом перших років експлуатації об'єктів (коли вони практично нові) накопичується максимальна сума грошових коштів на придбання нових об'єктів за допомогою амортизації, що входить до собівартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг. При цьому в останні роки експлуатації цих об'єктів, коли збільшуються витрати на їх утри-мання і ремонт, сума амортизації, яка нараховується, незначна, що балансує витрати виробництва протягом терміну використання таких основних засобів;
5) виробничим, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фак-тичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.
Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, що амортизуєть-ся, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити з використанням об'єкта основних засобів. Виробничий метод нарахування амортизації доцільно застосовувати у разі, коли обсяги виконання робіт (виготовлення продукції та надання послуг) можуть бути ви-значені достатньо точно.
Розглянемо механізм нарахування