3.2. Характеристика горшово-кредитної політики НБУ

2002 рік.

Головною ознакою розвитку грошово-кредитної сфери в минулому році було забезпечення стабільності національної грошової одиниці на фоні продовження економічного зростання. Розвиток економіки України створив умови для зростання попиту на гроші, зниження ставок за кредитами, підвищення довіри суб'єктів господарювання і населення до банківської системи. За попередніми оцінками реальний приріст ВВП у 2002 році становив 4,1 %.

Стабільність обмінного курсу гривні, дотримання темпів зростання грошових агрегатів, визначених Основними засадами грошово-кредитної політики на 2002 рік, та прогнозоване зростання цін виробників дозволило зберегти цінову стабільність на споживчому ринку. Індекс споживчих цін за рік становив 99.4 відсотка.

Темпи зростання монетарної бази за рік становили 33.6 відсотків при прогнозі у 32 - 36 відсотків. Це, з одного боку, дозволило задовольнити попит на гроші в економіці, а з іншого, не створювати загрози для цінової стабільності на внутрішньому ринку. Грошова маса збільшилась на 41.6 відсотка.

Відмінною рисою розвитку грошово-кредитної сфери був дефляційний характер динаміки споживчих цін протягом більшої частини 2002 року. Причинами такого розвитку цінової ситуації на споживчому ринку є збільшення насичення ринку товарами (переважно продовольчої групи), отримане внаслідок зростання обсягів виробництва у сільському господарстві, харчовій та переробній промисловостях та істотне посилення відтоку грошей із ринку продовольства у споживчому секторі, обумовлене прискореним зростанням грошових доходів у значної частини населення та можливістю поступової реалізації відкладеного попиту на товари та послуги великої ціни.

Певною мірою дефляції сприяла активізація процесів заощадження коштів населенням в банках. Так, депозити фізичних осіб зросли протягом року на 70.1 відсотків і становлять 19 млрд. грн. При цьому депозити в національній валюті зросли на 76.5 відсотка, а в іноземній- на 62.1 відсотка.

Дефляція була обумовлена виключно індексом цін по продовольчій групі товарів, питома вага якої в сучасній структурі споживання становить майже дві третини. По групі непродовольчих товарів та групі платних послуг дефляції протягом минулого року не спостерігалось. Динаміка відпускних цін виробників також відзначалась прогнозованою, слабоінфляційною динамікою. Це дає підстави не вважати дефляційні напрями цінової динаміки 2002 року тенденцією, яка загрожує подальшому позитивному розвитку економіки країни.

Ситуація на валютному ринку протягом минулого року була стабільною та прогнозованою. Помірна номінальна девальвація гривні, з одного боку, сприяла активізації економічних процесів, в першу чергу, в секторах, орієнтованих на експорт, з іншого, не спричинила тиску на цінову стабільність на внутрішньому ринку. У реальному вимірі гривня девальвувала на 1.22 відсотка [6, с. 311].

Слід відмітити, що позитивний розвиток грошово-кредитної сфери у 2002 році ще не дає підстав вважати її стан повністю задовільним. Висока ризиковість банківської діяльності та недосконалість законодавчої бази, що її регулює, не дозволяє довести процентні ставки банків до рівня адекватного ціновій, курсовій та економічній динаміці. Недорозвиненість фондового ринку та певні диспропорції трансмісійних механізмів стримують рух коштів, що обслуговують економічні процеси в країні. Дефляційні ознаки в динаміці споживчих цін за окремими товарними групами та відмінності у характері ціноутворення в різних галузях господарства створюють ризики появи нових цінових диспропорцій. А тенденція до зменшення темпів зростання ВВП у подальшому може послабити попит на гроші в економіці і призвести до створення надлишкової їх ліквідності. Подальший розвиток грошово-кредитної сфери значною мірою буде залежати від вирішення цих проблем. Враховуючи значні обсяги сплати за зовнішніми борговими зобов'язаннями у наступному році, завдання грошово-кредитної політики у 2003 році можна вважати складнішими, ніж у попередньому.

2003 рік.

Основною метою грошово-кредитної політики в нинішньому році має бути забезпечення стабільності гривні як монетарної передумови сталих темпів економічного розвитку. Досягнення зазначеного повинно здійснюватись шляхом регулювання грошово-кредитного ринку через його валютний, кредитний і фінансовий сегменти з використанням відповідних монетарних механізмів та інструментів. Головним завданням цієї політики є підтримання такої зміни монетарних агрегатів, яка, задовольняючи попит економіки на гроші, не створювала б загрози для динаміки споживчих цін.

Досягненню макроекономічних цілей зростання, стабільності грошової одиниці, підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності, створення належних умов для подальшої дедоларизації економіки має сприяти здійснення валютно-курсової політики, орієнтирами якої є забезпечення стабільності реального ефективного обмінного курсу, що формує сприятливі умови для зовнішньоекономічної діяльності, та незначної номінальної девальвації гривні. Грошово-кредитна політика проводилася Національним банком адекватно до процесів, що відбувалися в реальному секторі економіки, і спрямовувалася на забезпечення зростаючого попиту на гроші з боку суб’єктів господарювання, зумовленого прискореною динамікою зростання економіки, а також продовженням процесу її ремонетизації (розрахунковий рівень монетизації станом на 1 вересня зріс до 29,9% порівняно з 24,9% на початок року).

За вісім місяців 2003 року Національним банком було випущено в обіг 20,7 млрд. грн., з яких – 11.97 млрд. грн. (57,8% загальної суми випуску) спрямовано на купівлю валюти для формування валютного резерву та 8,8 млрд. грн. (42,2%) – на рефінансування банків, із яких 6,7 млрд. грн. (77%) направленні на підтримання миттєвої ліквідності (кредити “овернайт”) [17].

Монетарна база за вісім місяців зросла на 7,4 млрд. грн., або на 24,1% (25,5% торік) до 38,2 млрд. грн. Головним каналом зростання грошової пропозиції були інтервенції НБУ на валютному ринку, які у 1,8 рази перевищили прогнозовані обсяги.

Грошова маса за вісім місяців 2003 року збільшилася на 18,5 млрд. грн., або на 28,7% (23,6% торік) до 83 млрд. грн. При цьому формування грошової пропозиції на ринку