— це стабільність купівельної спроможності грошей.
У сучасній Україні це зрозуміло кожному, бо мати в 1990—1994 роках на руках або на рахунку в банку долари, марки чи фунти стерлінгів було, на жаль, набагато надійніше, ніж українські карбованці.
Наведеним властивостям найбільше відповідали карбо-вані золоті або срібні монети, але й вони не були бездо-ганними з погляду портативності і, певною мірою, довго-вічності та однорідності. Золото й досі залишається при-кладом товарних грошей, бо його використовують не тільки як гроші, а й виробляють з нього також багато технічних та ювелірних виробів.
Спроба запровадити паперові гроші вперше була здійс-нена в Китаї в X сторіччі. В 1107 році там вже друкували банкноти за допомогою декількох кліше, застосовуючи не менше шести фарб. Та з появою паперових грошей одразу ж з'явилися і їх незмінні супутники: фальшивомонетники та інфляція. Потрібно було багато часу, щоб розробити надійні засоби захисту банкнот від підробок. У зв'язку з цією причиною, а ще більшою мірою через інфляцію, викликану надмірним друкуванням грошей, Китай в XVI сторіччі знову повернувся до застосування срібних монет.
Наступним кроком у розвитку форм грошей було за-провадження державою золотих сертифікатів, які можна було обміняти на золото. Загальновизнаність золотих сер-тифікатів призвела до того, що практично ніхто не обмі-нював їх на золото. Тому згодом сертифікати замінили на паперові купюри, на яких спочатку позначався, а потім і перестав позначатися їх золотий вміст. Згодом в обіг було запроваджено чеки. Тепер дедалі більшого поширення набувають електронні гроші.
1.3. Розвиток форм грошей
Виконання грошових функцій історично здійснювалося різними видами і формами грошей. Гроші пройшли складний процес свого розвитку, зміни форм і видів. Роль грошового то-вару виконували найрізноманітніші речі. Найяскравіший слід в історії грошей залишило золото.
Повне закріплення за золотом ролі грошей і панування золотого монометалізму стало можливим тоді, коли у світі з'явилась така кількість золота, яка була достатньою для органі-зації нормального товорообороту.
Вільний обмін банкнот на золото робив неможливим знеці-нення паперових грошей. Банкноти без перешкод оберталися у господарському обороті нарівні із золотими монетами.
На зміну епосі товарних (металевих) грошей прийшла епо-ха паперових грошей. Паперові гроші є лише номінальними знаками вартості, що мають примусовий курс. Вартість ви-значається тією кількістю товарів і послуг, які можна на них З питання про суть грошей в економічній науці відзначи-лось два основних напрямки:
1) металістичний;
2) номіналістичний.
Основна дискусія з проблеми наявності (чи відсутності) зв'яз-ку сучасних грошей із золотом триває вже кілька десятиліть. Сучасні паперові гроші — це неречові, неметалеві гроші, проте вони успішно обслуговують господарський оборот, опосередко-вують рух товарів, забезпечують еквівалентність товарного об-міну. Сучасні гроші є ефективним платіжним і купівельним засобом, законність якого підтримується державою.
Гроші не можна вважати лише технічним інструментом взаємозв'язків господарських суб'єктів. Це — специфічна сфе-ра економічних відносин, яка опосередковує обмін товарами, роботами та послугами між суб'єктами економіки.
Представники номіналістичної теорії стверджують, що гроші є тільки знаками вартості, умовними розрахунковими одиницями. Сучасні гроші повністю незалежні від вартості золота і безпосередньо відображають вартість товарів. Мета-лістична теорія, навпаки, підкреслює реальність сучасних гро-шей, зв'язок їхньої купівельної спроможності із золотом.
Як уже зазначалось у параграфі 1.2., реальністю стала де-монетизація золота, його перетворення із грошового у звичай-ний товар.
Демонетизація золота як грошового товару — це об'єктив-ний процес. Проте досі золото залишається важливим компо-нентом офіційних резервів у багатьох країнах світу, продовжу-ючи виконувати важливу роль реальних резервних активів.
Отже, сучасні паперові гроші є принципово новою формою грошей. У їхніх функціях дедалі більше проявляється кре-дитна природа.
Гроші — це загальний еквівалент для всіх інших товарів, тобто вони служать засобом вираження вартості товарів.
Суть грошей полягає насамперед у тому, що вони є загаль-ним еквівалентом. Тільки через обмін на гроші відбувається фактична реалізація товару, його продаж на ринку. Інакше кажучи, на ринку вартість (ціна) обліковується згідно із суспіль-ними умовами за допомогою грошей. Завдяки грошам і то-варно-грошовому обміну на ринку встановлюється зв'язок між незалежними товаровиробниками. Гроші — це інструмент налагодження нормальних економічних відносин у народно-му господарстві.
Гроші нерозривно пов'язані з господарським оборотом і реально відбивають закономірності руху товарно-матеріаль-них цінностей і капіталу. Тому зміни у сфері виробництва і обігу не можуть не змінювати природи і сутності грошей, які обслуговують ці сфери. У розвинутих країнах світу сьогодні переважна частина грошової маси представлена платіжними зобов'язаннями і документами, виписаними кредитними уста-новами (банками): чеками, депозитними сертифікатами, нака-зами про зняття вкладів тощо.
Зміна економічної сутності грошей у сучасних умовах зна-ходить найбільший наочний вияв у докорінній зміні структури грошового обігу: неухильно зростають роль, значення і питома вага безготівкового обороту, готівкового (касового).
З огляду на кризовий стан нинішнього перехідного етапу розвитку національної економіки України на перший план не може не вийти прикладний підхід до розуміння сутності грошей. Він передбачає насамперед дослідження завдань грошей з позицій підвищення їх ефективного функціонально-го застосування. Практичний інтерес становлять насамперед ті монетарні теорії, кінцеві результати яких відповідають по-требам функціонування і розвитку сучасної грошової систе-ми. На нинішньому етапі перед наукою постало завдання ви-явити і обгрунтувати нові взаємозв'язки у грошовій системі, встановити відповідні цим зв'язкам закономірності у зміні сутності і природи грошей.
Реальною вартісною основою сучасних грошей е сукупна товарна маса.
1.4. Функції грошей
Функції грошей є конкретним проявом їхньої сутності. У цьому