3. Шкода, яка завдається економічними злочинами суспільству, є значною. З 41,8 тис. економічних злочинів, виявлених правоохоронними органами (без врахування результатів роботи податкової міліції), 23,1 тис. або 55,3%, становлять тяжкі та особливо тяжкі. За даними МВС України, сума матеріальних збитків, завданих злочинами у сфері економіки, склала 510 млн. грн. Це підтверджується наступними прикладами. Так, зусиллями прокуратури разом з іншими правоохоронними органами розслідувано та направлено до суду кримінальну справу щодо батька і сина А., в результаті неправомірних дій яких державі завдано шкоди на суму понад 2 млн. дол. США. А податківцями розслідувано та направлено до суду кримінальні справи за обвинуваченням: головного бухгалтера відособленого підрозділу «Чорнобильська АЕС» державного підприємства НАЕК «Енергоатом» К. та її заступника О., які умисно ухилилися від сплати податків на суму 8,5 млн. грн.; голови правління комерційного акціонерного банку «Слов'янський» Я., його заступника 3., головного бухгалтера В., віце-президента Ф., начальника відділу пасивних операцій В., секретаря правління банку С., котрі, зловживаючи посадовим становищем, шляхом розкрадання коштів та ухилення від сплати податків, завдали державі збитків на суму понад 345 млн. грн., тощо.

4. Здатність економічної злочинності до швидких трансформаційних змін і адаптації до нових умов та правил господарювання (економіко-правових новацій тощо), яка полягає у її динамічності (рухливості). Про це свідчить те, що вона переміщається у нові сфери, такі, як банківську справу і страхування, а також переходить від традиційних форм злочинної діяльності, як крадіжка майна і посадові правопорушення, до нових, потребуючих професійних навичок і відповідних організаційних структур. На це вказує різна та зростаюча кількість способів вчинення тих чи інших злочинів. Так, до загальних способів ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів відносять: неподання або подання у невстановлені строки органам податкової служби документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів (наприклад, декларації про прибуток, за податком на додану вартість чи розрахунків по сплаті акцизного збору; приховування об'єктів оподаткування; заниження сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів; заниження об'єктів оподаткування; неутримання чи неперерахування до бюджету сум прибуткового податку з громадян, яким виплачувались доходи; приховування (неповідомлення) про втрату підстав на пільги з оподаткування, тобто незаконне користування податковими пільгами). Проте з кожним роком вони доповнюються. Цілком ймовірно в найближчому майбутньому очікувати на появу невідомих до нині «модифікацій» злочинів у сфері економічної діяльності, обумовлених прагненням кримінального світу пристосуватися до нових правил її кримінально-правового регулювання.

5. Підвищення рівня організованості злочинних угруповань. Організований характер сучасної економічної злочинності - закономірний ступінь її еволюції, важлива істотна ознака, що додає їй особливу суспільну небезпеку. Слід зазначити, що на фоні зниження злочинів економічної спрямованості, вчинених організованими групами (16,2%), кожний п'ятий злочин в сфері економіки скоєний організованим злочинним формуванням. З 1093 злочинів, вчинених останніми у сфері економіки, 45 скоєно у сфері приватизації, 95 — у зовнішньоекономічній діяльності, 304 — у фінансово-кредитній системі, з них 164 у банківській сфері.

Організована економічна злочинність досягла нині таких масштабів, що перетворилася у реальну загрозу економічній безпеці України, змусила говорити про лінію, яка відокремлює економіку і суспільство від того, що називається кримінальною економікою.

6. Зрощування загальнокримінальної та економічної злочинності. Продовжує міцніти зв'язок між злочинними формуваннями і легітимними економічними структурами, відбувається встановлення контактів, крім того об'єднання організаторів і лідерів злочинних груп і співтовариств, а також комерційних, виробничих й інших підприємств. Значно зросли і доходи злочинців, що дозволяє їм не тільки використовувати ті на відтворення власне злочинності, а й впливати на соціально-політичні процеси в державі. Сьогодні на службі в кримінальних підприємців перебувають могутні юридичні особи, значна частина корумпованих службовців державного апарату, що дозволяє їм лобіювати свої інтереси в різних державних структурах і на всіх без винятку рівнях.

7. Враженість економічної злочинності корупційними діяннями. Зокрема, з понад 3,8 тис. злочинів у сфері приватизації викрито 244 факти хабарництва; під час роздержавлення землі розкрито понад 360 злочинів, найбільш характерними формами яких залишається зловживання посадовим становищем та отримання хабарів.

8. Посилення зовнішньоекономічного характеру злочинної діяльності. Так, до найпоширенішого виду злочинів у сфері зовнішньоекономічної діяльності належить контрабанда, яка завдає великої шкоди економіці України. Використовуючи недосконалість чинного законодавства, слабку оснащеність та неналежний рівень взаємодії правоохоронних органів, особливо їх недостатнє інформаційне забезпечення, злочинці нарощували масштаби вивозу за її межі товарно-матеріальних цінностей, а також незаконного переміщення через кордон автотранспорту, стратегічної сировини, підакцизних та інших товарів і предметів. У минулому році порушено 412 кримінальних справ про контрабанду. Затримано її предметів на суму 77,3 млн.