За даними Держкомкордону, у 2001 р. кількість фактів затримання товарів, що незаконно переміщувалися через кордон, у порівнянні з минулим роком, збільшилась на 13%. Активізація контрабандної діяльності спостерігалася практично на всіх ділянках кордону. Однак найбільш напруженою була ситуація на російській, молдовській, словацькій та польській ділянках, на які припадає понад 80% вартості усіх товарів, вилучених на кордонах України.

1.3. Кримінологічна характеристика особи економічних злочинців

Вивчення особи економічних злочинців дає можливість виявити певні закономірності їхньої поведінки. Для характеристики осіб, що вчинили економічні злочини, велике значення мають дані про структуру їх особи, яка включає в себе соціально-демографічні і кримінально-правові ознаки, соціальні ролі та позиції, морально-психологічні особливості. Всі ці ознаки особи можна звести до трьох груп:

по-перше, відношень до різноманітних соціальних цінностей, трудових обов'язків, ставлення до власності в умовах формування нових економічних відносин;

по-друге, характеру і соціальної значимості її потреб, інтересів, установок та засобів їх задоволення (легальні, неправомірні, кримінальні);

по-третє, самовиправдання того, що її злочинна діяльність є корисною для інтересів бізнесу та суспільства.

Для більш узагальненої характеристики особи злочинця у сфері економіки слід скористатися кримінологічною класифікацією злочинців, яка сприяє систематизації типових ознак окремих груп злочинців і виявленню механізму формування їх особи.

У кримінологічній класифікації особливого значення набуває визначення ступеня спільності класифікаційних груп. Найзагальнішою тут є вся сукупність осіб, які вчиняють саме економічні злочини. Далі можна виділити осіб, які вчиняють певні види економічних злочинів (проти власності, у сфері підприємництва тощо). Нарешті, можна провести групування суб'єктів, що підпадають під ознаки тих чи інших статей Кримінального кодексу України, але відрізняються за галузевими, фаховими або іншими ознаками (наприклад, у посадових розкраданнях виокремлюються групи осіб, які вчиняють розкрадання у певній галузі господарства, фінансовій системі, сфері послуг тощо).

Вітчизняні кримінологи проводили деякі дослідження суб'єктів службових викрадань, вчинених на підприємствах харчової, м'ясної і молочної галузей, промисловості, торгівлі і громадського харчування. Зокрема, було встановлено, що 37 % злочинів припадає на матеріально відповідальних осіб, 11 % — на службових осіб. До того ж такі викрадення здійснювалися за заздалегідь обдуманим планом.

Економічних злочинців можна класифікувати в залежності від сфер, де вони вчиняють злочини. Наприклад, у податковій; кредитно-фінансовій; бюджетній сфері; у сфері торгівлі, побутових і комунальних послуг, підприємницької діяльності тощо.

Окрему групу економічних злочинців становлять особи, які займаються: виготовленням, зберіганням, придбанням, перевезенням, пересиланням, ввезенням в Україну з метою збуту або збутом підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї; підробкою знаків поштової оплати і проїзних квитків; незаконним виготовленням, підробленням, використанням або збутом незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору, чи контрольних марок. Особи, які вчиняють названі злочини, за своєю кримінологічною характеристикою відносяться до загальнокримінального типу шахрайської спрямованості.

При характеристиці осіб, причетних до посягань на об'єкти приватизації, потрібно мати на увазі, що в ході цього процесу з'являється можливість легалізації (відмивання) "тіньових" капіталів. Керівники приватних структур намагаються скупити державне майно, заволодіти контрольним пакетом акцій приватизованих підприємств. З метою заниження продажної ціни об'єктів, що виставляються на аукціон, злочинці використовують корумповані зв'язки і нейтралізують конкурентів шляхом примушування до відмови від участі в торгах. Така ситуація призводить до створення кримінальне орієнтованих структур, формування особливого типу їх керівників, які деструктивне впливають на нормальний розвиток ринку товарів і послуг. У результаті нечесної конкуренції з'являється тип осіб, що примушують до штучного підвищення або підтримки високих цін; застосовують насильство з метою штучної зміни або фіксування цін; протидіють законній підприємницькій діяльності; примушують до виконання або невиконання цивільно-правових зобов'язань; застосовують інші види насильства, що кваліфікуються як злочини проти життя, здоров'я, свободи, честі і гідності особи.

Типовим економічним злочином в сільському господарстві є розкрадання врожаю. Понад 60 % таких розкрадань припадає на працівників сільського господарства й осіб, зайнятих збиранням, перевезенням та складуванням врожаю. Серед них: водії автомобілів — 25 %, службові особи — 10 %, трактористи —
8,7 %, комбайнери — 5,8 %, робітники токів — 4,5 %.

Якщо ж характеризувати особу розкрадачів загалом, то не можна не відзначити приблизно рівне співвідношення чоловіків та жінок — відповідно 60:40 %, тоді як їх пропорція у злочинності в цілому становить в середньому 8:1. Це пояснюється тим, що жінки частіше за чоловіків обіймають посади, пов'язані з виконанням облікових функцій, обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей у сфері торгівлі та наданням побутових послуг. Проте серед керівних працівників, які в організованих розкраданнях досягають 1/3 всіх засуджених, навпаки, домінують особи чоловічої статі. Ще вищий відсоток чоловіків серед осіб, засуджених за хабарництво (70 %).

За даними кримінологічних досліджень, кожні двоє з трьох засуджених за економічні злочини мають середню та вищу освіту. Кожне п'яте розкрадання, вчинене з використанням посадового становища, є груповим. Останнім часом простежується стійка тенденція до зростання організованої економічної злочинності, яка являє собою новий якісний рівень групової професійної злочинності. Організовані злочинні угруповання в сфері економіки характеризуються високим ступенем згуртованості кримінальних осіб у межах регіону, країни з розподілом на ієрархічні рівні, з виділенням лідерів, які не беруть участі у конкретних злочинах, а здійснюють організаторські, управлінські, ідеологічні функції, тісно пов'язані з корупцією. Вони втягують в економічну злочинність державних чиновників, у тому числі працівників правоохоронних органів, для прикриття їх злочинної діяльності та усунення конкурентів по бізнесу. Відбувається зрощування економічних злочинців з представниками загальнокримінальної злочинності, з одного боку, і тіньовою економікою — з другого. Спонукальними мотивами