питома вага тяжких злочинів економічної спрямованості, передусім зловживань з кредитними та фінансовими ресурсами у сфері зайняття підприємницькою діяльністю, а також розкрадань, хабарництва.
Найкриміналізованішими виявилися відносини у фінансово-кредитній та банківських системах, зовнішньоекономічній діяльності, у сферах енергозабезпечення та приватизації.
Прикро, але у вітчизняній науці не вироблено єдиної думки щодо того, які злочини та за якими критеріями слід вважати складовими економічної злочинності.
Слід зазначити, що притаманними економічній злочинності ознаками є те, що вона:
1) складається із кримінальне караних діянь суб'єктів господарювання;
2) посягає на порядок управління економікою;
3) завдає значних збитків державі, суспільству та окремим громадянам;
4) має триваючий характер;
5) характеризується високою латентністю, що зумовлено як природною латентністю, так і значними складнощами при розслідуванні злочинів у сфері економіки;
6) характеризується тісним зв'язком з організованою злочинністю, корупцією, тіньовою економікою та іншими негативними явищами в суспільстві;
7) більше ніж інші види злочинності здатна становити спосіб життя певної частини населення, формуючи напівкримінальний менталітет.
Злочини економічної спрямованості відрізняються різноманітністю, високоінтелектуальним характером, швидкою адаптацією злочинців до нових форм і методів підприємницької діяльності (застосування банківських документів, нових електронних засобів платежу, засобів зв'язку та оргтехніки) та опанування нових банківських валютних і митних технологій здійснення господарських операцій.
Як це не прикро, але необхідно визнати, що саме криміногенні фактори сьогодні переважно визначають не тільки стан економіки України, а й можливості її наступного розвитку в цивілізованих формах у майбутньому. Мало в кого виникає сумнів, що інтереси кримінального середовища спрямовані, насамперед, в економічну сферу, де, з одного боку, зберігаються, а з іншого — штучно створюються найбільш сприятливі можливості для криміналітету і тісно пов'язаних з ним представників підприємницького співтовариства та чиновницького апарату для швидкого збагачення і зміцнення свого матеріального і соціального становища. Тому економічна злочинність є одним з видів сучасної злочинності, який, на відміну від традиційної (проти власності, особи), за аналогією зі зброєю є масовим видом кримінального ураження економіки. Протидія їй вимагає принципово нових засобів правового, організаційного, процесуального, технічного, кадрового забезпечення.
Використана література
Білецький В.О. Кримінологічна характеристика та профілактика злочинів у сфері зовнішньоекономічної діяльності: Автореф. дис. канд. юрид. наук / Одеська державна юридична академія. — Одеса, 1999. — 21 с.
Бордюк В., Приходько Т., Турчинов О. Оцінка стану тіньової економіки України та методи розрахунків її обсягів. — К., 1997.
Вересов В.Н., Багрий-Шахматов Л.В. Экономические преступления в сфере кредитно-денежных отношений в Украине // Проблеми боротьби зі злочинністю у сфері економічної діяльності: Мат. міжнарод. наук.-практич. конф. 15—16 грудня 1998 р. / В.І. Борисов (голов, ред.). — Харків, 1999. —
с. 148—149.
Виявлення правопорушень у сфері оподаткування. — К., 1999.
Гутник А.Е. Предупреждение налоговой милицией уклонений от уплаты налогов. - К., 2001.
Дементьева Е. Законодательство США и Германии в области борьбы с экопомической преступностью (Обзор) // Государство и право. — 1993. —
№ 3, 4. — с. 119-136.
Доповідь про стан злочинності та корупції в Україні, основні напрями і результати боротьби з ними у 2001 р. - К., 2002. - 129 с.
Закалюк А. П. Громадський вплив і попередження правопорушень: Курс лекцій. — Одеса, 1997;
Кайзер Г. Криминология. Введеиие в основи / Пер. с ІІем. - М., 1979.
Криминология: Учебник / Под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф.
В. Е. Эминова. – 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристъ, 2002. – 686 с.
Криминология: Учебник для юрид. вузов / А.И. Долгова (ред.). — М. : ИНФРА-М-Норма, 1997. — 779с.
Кримінологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів /
О.М. Джужа, Я.Ю. Кондратьєв, О.Г. Кулик, П.П. Михайленко та ін.; За ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.
Кучма Л. Д. Податкова служба — одна з ключових систем державного управління // Урядовий кур'єр. — 2000. — 1 листопада. – с. 4-6.
Литвак О.М. Злочинність: її причини та профілактика. — К.: Україна, 1997. — 166 с.
Личность преступника. — М.: Юрид. лит., 1975.
Майдибура В.О. «Тіньова» економіка України та напрями законодавчої стратегії її обмеження. — К., 1998.
Медведев А. М. Экопомические преступления: понятие и система // Сов. гос-во и право. - 1992. - № 1. — с.79-82.
Обертинський О. Економіка «сПЕКтися» не повинна. Антикримінальний пресинг для стратегічної абревіатури // Іменем закону. — 2002. — № 9. — с. 3.
Офіційні статистичні дані, взяті з таких джерел: Звіт перед українським народом: десять років на варті правопорядку // Іменем закону. — 2002. —
№ 7. — с. 4—5.
Панченко П. Н. Преступления, посягающие на экономическую систему
СССР // Проблемы борьбы с преступлениями в сфере экономики. Межвузовский сб. Научн. трудов. - К., 1990. - с. 3-5.
Проценко І. Економічна злочинність як одна із загроз економічній безпеці України // Право України. – 2002. - № 9. – с. 60-64.
Свенсон Бу. Экономическая преступность / Пер. со швед. - М., 1987.
Стрельцов Е. Л. Зкономическая преступность в Украине: Курс лекций. — Одесса, 1997.
Филонов В. П. Состояние, причини преступности в Украине и ее предупреждение. — Донецк, 1999.
Яковлев А. М. Социология экономической преступности. - М., 1988.