Тема: Банківська діяльність та підприємство

ЗМІСТ

ВСТУП

Тема даної дипломної роботи – „Банківська діяльність та підприємство”.

Мета написання роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з сучасним розвитком банківської системи України та її взаємодією з вітчизняними суб’єктами господарювання, проблемами та перспективами розвитку.

Основними завданнями при написанні роботи стали:

підбір та аналіз нормативних та літературних джерел, присвячених проблемам розвитку банківської системи та економіки України;

узагальнення отриманих даних;

оформлення результатів дослідження у вигляді дійсної дипломної роботи.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що банківська система - одна з найважливіших і невід'ємних структур ринкової економіки. Вона має відігравати значну роль в розвитку підприємств і економіки в цілому. Тією чи іншою мірою, але всі громадяни України мають бути обізнані з банківською справою.

Предметом дослідження в роботі виступає взаємодія між банками та підприємствами, проблеми та перспективи її розвитку, а об’єктом дослідження є Правекс-Банк та особливості надання послуг юридичним особам в ньому.

Робота складається зі вступу, основної частини, яка містить 3 розділи, висновків, списку літератури, додатків.

У першому розділі розглянуто сутність банків і банківської системи, види основних банківських операцій, їх комерційну основу.

Другий розділ розкриває сучасний стан розвитку банківської системи України, правову основу регулювання діяльності банків та особливості взаємовідносин між банками та підприємствами.

Третій розділ присвячено аналізу діяльності „Правекс-банку”, послуг, які надає банк підприємствам України та проблемам і перспективам розвитку взаємовідносин банку зі своїми клієнтами.

При написанні роботи автором були використані: Конституція України, Закони України „Про Національний банк України”, „Про банки і банківську діяльність”, інші нормативні документи, зокрема, „Основні засади грошово-кредитної політики на 2004 рік”, журнал „Вісник національного банку України”, підручники, монографії, наукові статті вітчизняних та зарубіжних фахівців з банківської справи, банківського менеджменту, фінансового менеджменту, тези доповідей наукових конференцій, присвячених питанням розвитку економіки та банківського сектору України тощо.

Працівники банків, студенти, що вивчають банківську справу, а також усі, хто нею цікавиться, знайдуть для себе в цій дипломній роботі корисну інформацію.

РОЗДІЛ 1. Банки: їх функції та операції

1.1 Сутність банків та їх місце в ринковій економіці

Найдавніші відомості про банки

За свідченням істориків, установами, що більш-менш нагадують банки, були окремі церковні храми, в яких концентрувалася значна частина грошових коштів. Храми були надійним місцем для збереження цінностей. Злодії боялися Бога і, з поваги до вівтаря, не грабували. Вклади, недоторканність яких гарантувалася шанобливим ставленням до релігії, перетворили знамениті грецькі храми (Дельфійський, Делоський, Самоський, Ефеський) у своєрідні банківські установи. У храмі Артеміди в Ефесі накопичувалися вклади з малоазійського узбережжя, а в храмі Аполлона в Дельфах концентрувались вільні грошові кошти всієї європейської Греції.[27,c.9]

Перші «банкіри» зрозуміли, що накопичені грошові багатства лежать без руху, без діла, тоді як від них можна отримувати значну користь, віддавши в тимчасове корис-тування або самостійно відкривши торговельні та ремісни-чі підприємства. Вони почали видавати кредити під заста-ву. Заставою при цьому були кораблі, товари, а в деяких випадках - будинки, дорогоцінні речі і навіть люди (раби). Отже, почали здійснюватися перші операції із залучення капіталу, а потім і розміщення його з певною вигодою.

Слово «банк» походить від італійського «Banco», що означає «лавка». Попередниками банків в Італії були середньовічні міняйли - представники грошового капіталу; вони приймали грошові вклади купців і спеціа-лізувались на обміні грошей різних міст і країн. З часом міняйли стали використовувати ці вклади, а також власні гроші для надання кредитів та отримання процентів, що означало перетворення міняйлів у банкірів.

У XVI - XVII століттях купецькі гільдії деяких міст (Венеції, Генуї, Мілана, Амстердама, Гамбурга, Нюрн-берга) створили спеціальні жиробанки для здійснення безготівкових розрахунків між своїми клієнтами - куп-цями. Жиробанки вели розрахунки між клієнтами в спеці-альних грошових одиницях, виражених у певних вагових кількостях благородних металів. Свої вільні грошові кошти жиробанки надавали в кредит державі, містам і привілейованим зовнішньоторговельним компаніям.

В Англії банківська система виникла в XVI столітті, причому перші банкіри вийшли із майстрів-золотарів чи купців.

За часів Ярослава Мудрого в Київській Русі також існували установи, що надавали кредити і залучали кошти.

Банківська система сьогодні, функції банків

Щоб задовольнити економічні та соціальні потреби будь-якої країни, недостатньо ефективного функціонування різноманітних галузей економіки, перш за все треба розумно використовувати в цій країні фінансовий ринок. Фінансовий ринок у загальному розумінні - це сукуп-ність фінансових інститутів, через які перепливають кошти власників до позичальників. Він поділяється на ринок цінних паперів і ринок позикових капіталів (кредитів).

За допомогою коштів, придбаних на цих ринках, суб'єкти господарювання зможуть виробляти матеріальні і духовні блага.

Розглянемо ринок позикових капіталів, де передача вільних грошових коштів здійснюється кредитно-фінансовою системою країни, тобто сукупністю бан-ківських та позабанківських установ, які організовані відповідно до встановлених правових законів та об'єднані кредитними відносинами.[27,c.12]

Банківська система - основна ланка кредитно-фінансової системи, невід'ємна частина структури ринкової економіки. Що ж таке банк?

Банк - це організаційна структура в бізнесі, сферою діяльності якої є операції із позиковим капіталом, це фінансовий посередник, який виконує комплекс базових операцій грошового ринку: мобілізацію коштів, надання їх у кредит, здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Банківські системи різних країн відрізняються, але можна виділити два типи їх побудови:

однорівневу;

дворівневу.

Однорівнева система передбачає горизонтальні зв'язки між банками, здійснення уніфікованих операцій, тут усі банки перебувають на одній ієрархічній лінії (характерна для тоталітарних країн, існувала до 1987 року в колишньому СРСР).

Дворівнева система характерна для країн ринкової економіки, складається з двох рівнів:

верхній рівень - центральний банк;

нижній рівень -