6.Кредиторська заборгованість | Кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку, сума транзитних рахунків за операціями з клієнтами банку

7. Цінні папери власного боргу (крім субординованого боргу) | Прості векселі, емітовані банком, ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком

Запозичені банківські ресурси також характеризуються двома юридично-правовими формами реалізації: кредити, отримані від інших банків (в тому числі НБУ), та цінні папери субординованого боргу (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Характеристика запозичених банківських ресурсів

Види ресурсів | Складова характеристика

1 . Кошти НБУ | Коррахунок НБУ в комерційному банку, коротко-строкові кредити, отримані від НБУ (овердрафт за коррахунком, за операціями РЕПО, через аукціони, ломбардні кредити, стабілізаційний кредит, інші кредити), довгострокові кредити, отримані від НБУ (через аукціон, за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, стабілізаційний кредит, інші довгострокові кредити)

2. Кошти інших банків | Кошти до запитання інших банків (кореспондентсь-кі рахунки), строкові депозити інших банків (депо-зити овернайт, гарантійні депозити, короткострокові та довгострокові депозити), кредити, отримані від інших банків (овердрафт за коррахунками, кредити овернайт, за операціями РЕПО, інші корот-кострокові та довгострокові кредити, отримані від інших банків, фінансовий лізинг від інших банків)

3.Кредиторська заборгованість за операціями з банками | Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою, інша кредиторська заборгованість за операціями з банками

4. Цінні папери субординованого боргу | Боргові цінні папери, випущені банком, що відносяться до категорії інвестиційних (більше одного року) - банківські облігації, як правило, безстрокові або конверсійні

1.3 Операції банків із обслуговування платіжного обороту

Щоденно мільйони людей у світі мають справу з грошима. Грошові суми, якщо вони записані у вигляді цифрових даних, відображають дебіторську заборгованість, креди-торські вимоги або боргові зобов'язання.

Гроші - один із чинників, що регулює економіку. Коли їх недостатньо - господарський механізм дає збої. Але й надто великий обсяг грошей в обігу не сприяє еконо-мічному розвитку. Отже, держава повинна слідкувати за тим, щоб функціонування грошей у країні здійснювалось у прямій залежності від економічного зростання.

Сукупність грошових розрахунків, у яких гроші виступають як засіб платежу, за своєю суттю є грошо-вим, або платіжним, оборотом.

Платіжний оборот може бути двох форм:

готівковий - оборот грошей готівкою (що над-ходять до банків або ними видаються);

безготівковий - відбувається шляхом записів на рахунках у кредитних установах.

Обидві форми можуть трансформуватися. Так, при вкладенні готівки на рахунок, готівка стає безготівковими коштами. Відповідно, при видачі грошей кошти на рахун-ках перетворюються на готівку. Отже, кошти, які є на рахунках, можна в будь-який момент обміняти на готівку.

Обидва види грошей - складові платіжного обороту. Для банків ці дві форми грошей мають велике значення. У щоденних операціях беруть участь готівкові гроші: при виплатах і внесенні сум, при обмінних операціях з інозем-ною валютою та ін. Готівкові гроші вимагають витрат, пов'язаних з придбанням, транспортуванням, охороною. Також причиною великих витрат стає зберігання грошей.

Ще більшу частину грошей, з якими працюють банки, становлять кошти на рахунках. При кожній без-готівковій операції, при перерахуванні в інші банки, при внутрішньобанківських бухгалтерських операціях вико-ристовують кошти на рахунках. Витрати щодо збере-ження цих коштів, транспортування тощо відпадають. Також і оперувати з ними простіше. Але все-таки і тут треба вжити заходів безпеки для уникнення зловживань
та крадіжок.[27,c.115]

Банки відкривають підприємствам рахунки для проведення безготівкових розрахунків.

Безготівкові розрахунки поділяються за об'єктами розрахунків, тобто залежно від призначення платежу, на дві групи:

розрахунки за товарними операціями - платежі за товарно-матеріальні цінності, надані послуги і виконані роботи;

розрахунки за нетоварними операціями - сплата податків та перерахування інших платежів до бюджету, одержання і повернення банківських позик, страхових сум тощо.

Основне місце в цих розрахунках займають платежі за матеріальні цінності та послуги.

Залежно від місця проведення безготівкових розрахунків виділяють:

внутрішньодержавні (внутрішньоміські, що здійснюються в межах одного населеного пункту, і міжміські - за межами цього пункту);

міждержавні розрахунки (між господарськими суб'єктами, які знаходяться на територіях різних держав).

Принципи організації безготівкових розрахунків[14]:

1. Грошові кошти всіх господарських суб'єктів (як власні, так і залучені) підлягають обов'язковому зберіганню на поточних та інших рахунках в установах банків.

2. Безготівкові розрахунки між підприємствами, фізичними особами здійснюються через банки шляхом перерахування коштів із по-точних рахунків платників на поточні рахунки, одержувачів коштів.

3. Розрахунки з постачальниками за товарно-матеріальні цінності і по-слуги проводяться, як правило, після відпуску продукції або надання послуг. На практиці застосовується також попередня оплата.

4. Банки списують кошти з рахунків підприємств тільки за розпоряд-женнями їх власників, крім випадків, у яких безспірне списання (стягнення) коштів передбачене законом України, а також за рішен-ням суду, арбітражного суду та виконавчими приписами нотаріусів.

5. Доручення підприємств на перерахування коштів приймаються банками до виконання тільки в межах наявних коштів на їх рахунках або за рахунок платіжного кредиту банку.

6. Зарахування коштів на рахунок одержувача відбувається після списання відповідних грошових сум із рахунків платника.

7. Банк на договірній основі здійснює розрахунково-касове обслуго-вування своїх клієнтів і виконує їх розпорядження щодо перерахування коштів із рахунків.

8. Підприємства самостійно обирають форми розрахунків та вказують їх при укладенні між собою договорів.

9. Взаємні претензії за розрахунками між платником та одержувачем коштів розглядаються сторонами в претензійно-позовному порядку без участі банку.

Організація безготівкових розрахунків повинна відповідати конкретним вимогам, які обумовлені інтересами розвитку економіки. Головна з них - забезпечувати своєчасне отримання кожним підприємством грошових коштів за поставлену