РЕФЕРАТ

на тему:

“Інфраструктура страхового ринку”

Вступ.

Інфраструктура.

Види інфраструктури.

Інфраструктура страхового ринку.

Список використаної літератури.

Вступ.

Як і всяка об'єктивно існуюча система, ринок має власну інфраструктуру. Термін "Інфраструктура" був уперше використаний ще на початку нинішнього сторіччя в економічному аналізі для позначення об'єктів і споруджень, що забезпечують нормальну діяльність збройних сил.

Під інфраструктурою звичайно розуміється сукупність технологій, використовуваних на ринку для висновку і виконання угод, матеріалізована в різних технічних коштах, інститутах (організаціях), нормах і правилах.

Розвиток інфраструктури йде паралельно з розвитком самого ринку, з ростом оборотів на ньому. Поки число угод невелике й обороти ринку малі, зміст інфраструктури обходиться дорого, тому вона залишається на примітивному рівні. Зокрема, процедури переходу цінних паперів ускладнені, пошук партнера по угоді випадковий, гарантії здійснення угоди практично відсутні. В міру росту обороту виконання окремих етапів купівлі-продажу стає самостійним видом бізнесу. Критичним моментом є можливість за рахунок стандартизації даного етапу угоди і переходу до "масового виробництва" знизити відносні транзакційні витрати настільки, щоб даний вид бізнесу виявився здатним фінансувати себе за рахунок відрахувань сторін угоди.

Відразу ж відзначимо, що у витрати сторін необхідно включати не тільки прямі витрати (на пошук партнера, оформлення документів і ін.), але і непрямі, що реалізуються в ризиках. Іншими словами, у витрати потрібно (з деякою вагою) включати втрати, що можуть відбутися в результаті неправильного виконання угоди (наприклад, відмовлення від постачання після платежу, постачання фальшивих паперів і інших).

Ринковій економіці необхідна інфраструктура – система взаємозалежних спеціалізованих організацій, що обслуговують потік товарів, послуг, грошей, цінних паперів і робочої сили. Наприклад, на товарному ринку діють товарні біржі, підприємства оптової і роздрібної торгівлі, фірми, що займаються посередницькою діяльністю і т.п. Раніше відзначалося, що ринкова система має потребу в розвитий системі акумуляції заощаджень, ядром якої є фондові біржі і банки. У ринковій економіці можлива ситуація, коли одні учасники конференції, наприклад підприємці не мають у своєму розпорядженні необхідну кількість капіталу для розширення виробництва, розгортання пропозиції товарів до рівня їхнього попиту. У той же час інші зіштовхуються з проблемою прибуткового розміщення заощаджень, наприклад у виді надлишків коштів. Для дозволу зазначеного протиріччя, перетворення заощаджень в інвестиції ринковій системі необхідна відповідна інфраструктура– кредитна система, що утворять банки, страхові компанії, фонди профспілок і інших організацій, що володіють правами комерційної діяльності. Існує безліч варіантів прибуткового використання цих кошт, коли, допустимо, профспілкові фонди інвестуються в акції, передаються в борг комерційним банками т.п. У сучасній економіці не один карбованець або долар не повинний простоювати на довго випадати зі звертання.

1. Інфраструктура.

У ряді робіт указується, що поява самого терміна "інфраструктура" відбулося в післявоєнний період – кінець 40-х років ХХ століття, у деяких дослідженнях затверджується, що термін був введений в економічну науку в 1955 році американським економістом П. Розенштейном – Роданом. (Прокоф'єв В.А. Керування галузями інфраструктури в системі регіону. Міжвуз. Сб. Л., 1980)

У вітчизняній економічній літературі періоду 1970–80-х років інфраструктуру звичайно розглядали або, як комплекс галузей загального користування, метою функціонування яких є створення необхідних умов для розвитку приватнокапіталістичних підприємств, або як сукупність інженерно – технічних споруджень і об'єктів, що забезпечують на визначеній території безперебійний рух потоків вантажів, людей, енергії, інформації, тобто такі матеріально-технічні умови, без яких неможливо успішне функціонування сучасних господарських об'єктів.

Вітчизняний економіст В.Н. Стаханов визначає сутність інфраструктури, "як комплекс специфічних трудових процесів по виробництву послуг, що забезпечують обмін діяльністю в суспільному виробництві і житті людини". (Стаханов В.Н. Економіка інфраструктури суспільного виробництва: Навч. Пос. Ростов н/Д, 1989. С. 6.)

Професор И.К. Беляевський визначає інфраструктуру, як "сукупність допоміжних підгалузей і кошт, організаційно і матеріально забезпечують основні ринкові процеси – взаємний пошук один одного продавцями і покупцями, рух товарів, обмін товарів на гроші, а також хазяйновито – економічну і фінансову діяльність ринкових структур". (Беляевський И.К. і ін. Статистика ринку товарів і послуг. Навч. М., 1995, С. 364.)

Відомий дослідник даної проблеми – Р. Іохимсен дає інфраструктурі наступне визначення: "це сукупність матеріальних, інституціональних і індивідуальних умов, що маються в розпорядженні господарських одиниць і відповідному вирівнюванню доходів, зв'язаних з рівною продуктивністю факторів, що дозволяють при доцільному розміщенні ресурсів забезпечити повну інтеграцію і можливість найвищий рівень господарської діяльності". (Jochimsen R. Theorie der Infrastruktur. Tudungen. 1966. S. 99)

Дж. Ф. Розвівайся пише, що "слово "інфраструктура" не має точного визначення: як правило, під ним маються на увазі всі послуги, що вимагаються для створення сучасної економіки".

Професор А.Ю. Шарипов вважає, що "інфраструктура являє собою сукупність галузей і підгалузей народного господарства, що роблять виробничі послуги матеріальному виробництву, що забезпечують економічний оборот у народному господарстві, що робить послуги і духовні блага для населення, що створюють умови для охорони і відтворення навколишнього середовища". Однак він відразу говорить про умовності для інфраструктури поняття "галузь", указуючи, що вона являє собою матеріальні умови для обслуговування або виробництва, або населення, тому може виступати і як галузь, і як підгалузь, і як окремий вид виробництва. (Шарипов А.Ю. Економічна сутність інфраструктури при соціалізмі. // Керування галузями інфраструктури в системі