3.3. Максімізаця прибутку в умовах монополістичної конкуренції.

Тепер звернемося до проблеми максімізації прибутка монополістичною конкуренцією. Цю проблему можливо вирішити двома шляхами, а точніше, двома аналітичними інструментами: 1) методом порівняння валового прибутку (TR) і валових витрат (ТС); 2) методом порівняння граничного прибутку (MR) і граничних витрат (МС).

Валовий прибуток являє собою множину P*Q, тобто ціна одиниці товару, помножена на кількість одиниць реалізованої продукції. Для продажу кожної додаткової одиниці продукції продавець в умовах монополістичної конкуренції повинен снижувати ціну. Монополіст знижує ціну, але зато розширює обсяг продажів. Але, починаючи з визначеної одиниці продукту, при знижень ціни, валовий прибуток починає зменшуватися. Тепер програш від низьких цін уже не компенсується виграшем від розширення продажів-валовий прибуток послідовно скорочується. Графічно динаміка валового прибутку виглядає так, як це відбито на мал. 9.

Мал. 9 Мал. 10

Крива валового прибутку фірми при недосконалій конкуренції має «холмообразный» вид. На цьому ж графіку зображена і крива валових витрат (ТС). Максимум спільного прибутку буде при такому обсязі випуску, коли різниця між TR і ТС максимальна. Це очевидно з графіка на мал.9: максимальна відстань між TR і ТС буде відповідати відстані між точками А и В.

Інший спосіб визначення максимуму прибутку потребує зіставлення граничного прибутку і граничних витрат. Граничний прибуток – це додатковий прибуток від продажу додаткової одиниці товару. Він визначається як різниця між TRn і TRn1. Якщо фірма досконалий конкурент, то вона буде продавати кожну додаткову одиницю товару по однієї і тієї ж незмінної ціні (в умовах досконалої конкуренції ціна для окремої фірми є величиною постійною і заданою ринком.). Таким чином, можна зробити висновок: в умовах досконалої конкуренції граничний прибуток дорівнює ціні товару, тобто MR = Р.

Який же буде MR при недосконалій конкуренції? Зобразимо графічно динаміку граничного прибутку і попиту в умовах монополістичної конкуренції (на осі ординат – граничний прибуток і ціна, на осі абсцис – кількість продукції) (мал.10).

З графіка очевидно, що лінія MR знижується швидше, чим лінія попиту DD. У умовах недосконалої конкуренції граничний прибуток менше ціни. Адже для того, щоб продати додаткову одиницю продукції, недосконалий конкурент знижує ціну. Це зниження дає йому якийсь виграш: валовий прибуток збільшується, але одночасно принесе і певні втрати.

Звернемося знову до витрат фірми. Відомо, що середні витрати АС мають спочатку, коли кількість одиниць продукції збільшується, тенденцію до зменшення. Проте згодом, коли досягається і перевищується певний обсяг виробництва, середні витрати починають рости. Динаміка средних витрат графічно має вид U-образної кривой.

Зазаначимо, що в умовах досконалої конкуренції рівновага наступає тоді, коли МС = РхР, тобто ціна в умовах досконалої конкуренції збігається з граничним прибутком, отже, можна записати: МС = MR = Р. Досягнення фірмою повної рівноваги потребує, як відзначає Дж. Робінсон, виконання двох умов:

1) граничний прибуток повинний рівнятися граничним витратам;

2) ціна повинна рівнятися средним витратам. А це значить: МС = MR = Р = АС.

Поводження на ринку фірми в умовах монополістичної конкуренції буде також визначатися динамікою граничного прибутку (MR) і граничних витрат (МС). Тому що кожна додаткова одиниця продукції добавляє якусь величину до валового прибутку й одночасно – до валових витрат. Ці велічини – граничний прибуток і граничні витрати. Фірма повинна увесь час зіставляти ці два розміри. Поки різниця між MR і МС позитивна, фірма розширює своє виробництво. Коли ж MR = МС, наступає спочинок, рівновага фірми.

Задача 1.

Влада вирішила піти назустріч виробникам, витрати на виробництво яких не покриває доходи. При наступних умовах функція попиту D = 200 – 2р (тис шт.), функція пропозиції S = 3р – 100 (млн. грн.), змінні витрати – АVC = 30000 грн. Знайти:

1. Збитки виробників;

2. Влада встановила ціну на 40% вище. Що відбулося?

3. Влада вирішила ввести дотації споживачам в розмірі 10 тис. грн.. на кожну покупку. Чи достатньо цього для підтримання прибутку виробника хоч би на нульовому рівні. Якою повинна бути дотація для виходу виробника на беззбитковий рівень.

4. Тепер влада поставила другу задачу. Скільки потрібно взяти податку з виробника, щоб покрити дотації споживачів і забезпечити беззбиткове виробництво.

5. Чи можна дотації забезпечити за рахунок податків.

Визначити найдешевший спосіб (для влади) врятування підприємств від банкрутства.

1. D = S

200 – 2р = 3р – 100

Ціна: р = 60 (тис. грн.)

Оскільки ціна більша за середні змінні витрати, то виробники отримують не збитки, а прибутки.

2.-4. Розрахунки по цим пунктам не мають змісту, оскільки виробники отримують не збитки, а прибутки (див. п.1).

5. Дотації і податки є шкідливими вцілому для суспільства, і мають позитивний ефект тільки для окремої сторони. Тому одночасне введення податків і дотацій зневілює цей позитивний ефект, і буде нести лише подвійний тягар для суспільства.

Задача 2.

Яким повинен бути по товарний податок Т, щоб ціна піднялась на 1% при функціях попиту і пропозиції.

D = 200 – 2р

S = 3р – 100

Після введення товарного податку Т:

D = 200 – 2р

S = 3(р – Т) – 100

Нова ціна:

200