підприємства
Отже, загальна картина діяльності підприємства вказує на те, що воно має цілу низку проблем, серед яких головними є проблема значної собівартості продукції та високий рівень адміністративних витрат, що зумовлює уже тривалу загальну збитковість підприємства.
2.2. Аналіз фінансового стану ТОВ “Імпеданс”
У ринкових умовах, коли господарська діяльність підприємства і його розвиток здійснюється за рахунок самофінансування, а при недостатності власних фінансових ресурсів - за рахунок позикових коштів, важливою аналітичною характеристикою є фінансова стійкість підприємства. Ефективність управління позиковими коштами полягає в тому, щоб залучати позикові кошти в такій мірі, щоб фінансова стійкість підприємства лишалася якнайвищою.
Фінансова стійкість - це визначений стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність. У результаті здійснення якої-небудь господарської операції фінансовий стан підприємства може залишитися незмінним або покращитися, або погіршитися. Потік господарських операцій, чинених щодня, є, як би мовити, “збудником” визначеного стану фінансової стійкості, причиною переходу з одного типу стійкості в іншій. Знання граничних кордонів зміни джерел коштів для покриття вкладення капіталу в основні фонди чи виробничі запаси дозволяє генерувати такі потоки господарських операцій, що ведуть до поліпшення фінансового стану підприємства, до підвищення його стійкості.
Завданням аналізу фінансової стійкості є оцінка величини і структури активів і пасивів. Це необхідно, щоб відповісти на питання: наскільки організація незалежна з фінансової точки зору, росте чи знижується рівень цієї незалежності і чи відповідає стан його активів і пасивів завданням її фінансово-господарської діяльності.
На практиці застосовують різні методики аналізу фінансової стійкості. Досить поширеною практикою є визначення фінансової стійкості за джерелами для формування запасів і витрат. Розрізняють чотири фінансові стани, щодо стійкості.
1. Абсолютна стійкість — для забезпечення запасів (3) достатньо власних обігових коштів; платоспроможність підприємства гаранто-вана:
З < ВОК.
Де: ВОК власні обігові кошти: ВОК = ВК- НА. ВК- власний капітал; НА – необоротні активи)
2. Нормальна стійкість — для забезпечення запасів крім власних обігових коштів залучаються довгострокові кредити та позики; пла-тоспроможність гарантована:
З<ВОК+КД.
3. Нестійкий фінансовий стан — для забезпечення запасів крім власних обігових коштів та довгострокових кредитів і позик залуча-ються короткострокові кредити та позики; платоспроможність пору-шена, але є можливість її відновити:
З < ВОК+КД+КК.
4. Кризовий фінансовий стан — для забезпечення запасів не вистачає "нормальних" джерел їх формування; підприємству загрожує банкрутство:
З > ВОК+КД+КК
Таблиця 2.6
Показники, що характеризують забезпеченість підприємства ТОВ “Імпеданс” оборотними коштами за 2001- 2003 рр Дані на кінець відповідного року.
Коефіцієнт | 2001 | 2002 | 2003
Надлишок (+) або нестача (-) власних
оборотних коштів КВ=ВК-НА-ЗАП. , тис. грн. | -123,30 | 223,50 | 179,70
Надлишок (+) або нестача (-) власних,
довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат КП=ВК+ДК+ДФЗ+КК+ПЗДЗ-НА-ЗАП, тис. грн. | -123,30 | 223,50 | 179,70
Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат КС=ВК+ДК+ДФЗ+КК+ПЗДЗ-НА,тис.грн. | 2 834,30 | 2 195,30 | 1 714,80
Таким чином результати таблиці 2.6 дозволяють класифікувати фінансовий стан досліджуваного підприємства як нестійкий. Проте, як правило, самого вивчення джерел формування запасів та витрат для визначення стійкості фінансового стану не досить. Тому паралельно з цією методикою широко використовують одночасно і цілу систему показників, які так чи інакше характеризують стійкість фінансового стану.
До цієї системи входять показники платоспроможності і ліквідності. Розглянемо ліквідність балансу даного підприємства.
Аналіз ліквідності балансу досліджуваного підприємства наведено в Табл. 2.7
Аналіз ліквідності балансу ТОВ “Імпеданс” на кінець 2003 року
Активи | Розмір | Пасиви | Розмір | Надлишок (+), нестача (-)
на початок періоду | на кінець періоду | на початок періоду | на кінець періоду | на початок періоду (гр. 1 - гр. 4) | на кінець періоду (гр. 2 - гр. 5)
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7
Найбільш ліквідні | 1013,00 | 98,10 | Найтерміновіші зобов'язання | 2237,8 | 359,60 | -1224,80 | -261,50
Швидкореалізовувані | 1240,60 | 495,00 | Короткострокові | 73,1 | 179,8 | 1167,50 | 315,20
Повільно реалізовувані | 1971,80 | 1535,10 | Довгострокові | 10 | 6,2 | 1961,80 | 1528,90
Важкореалізовувані | 9662,30 | 8984,10 | Постійні | 11566,8 | 10566,7 | -1904,50 | -1582,60
Баланс | 13887,70 | 11112,30 | Баланс | 13887,7 | 11112,3 | 0,00 | 0,00
Як бачимо з табл. 2.7 підприємство не може в достатній мірі покрити своїх поточних зобов’язань, хоча ліквідність цієї групи статей балансу дещо поліпшилася за 2003 рік.
В той же час привертає увагу факт, що підприємство не може забезпечити фінансування за рахунок власних джерел своїх виробничих фондів та інших нематеріальних активів.
Тому ліквідність балансу не є абсолютною. З точки зору поточної ліквідності, підприємство не є ліквідним і не може забезпечити поточну платоспроможність. Проте щодо перспективної ліквідності, то підприємство має її на прийнятному рівні, що дозволяє говорити про платоспроможність в перспективі.
Ліквідність підприємства характеризує ще цілий ряд показників. Вона може бути визнана незадовільною, а підприємство неплатоспроможним, якщо:
а) загальний коефіцієнт ліквідності на кінець звітного періоду має значення нижче нормативного (1,5);
б) коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами на кінець звітного періоду має значення нижче нормативного (0,3).
Загальний коефіцієнт (КЛ) ліквідності розраховується за формулою:
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами (Ко) розраховується за формулою:
Табл. 2.8
Коефіцієнти загальної ліквідності та забезпечення ВОК ТОВ «Імпеданс»
Показник | 2001 | 2002 | 2003
Загальний коефіцієнт ліквідності | 4,53 | 1,80 | 9,41
Коефіцієнт забезпеченості власним оборотним капіталом | 0,78 | 0,47 | 0,83
Як бачимо, обидва показники перевищують нормативні значення, що дозволяє говорити про загальну платоспроможність