Системи оподаткування та фінансовий аналіз в комерційних банках.

Зміст

Вступ

Податок - одна із самих древніх форм економічних відносин, поява якої зв'язана з найпершими суспільними потребами. Податки являють собою обов'язкові збори, стягнуті державою з господарських суб'єктів і з громадян по ставці, встановленій в законному порядку. До податків відносили різноманітні види платежів з доходів окремих громадян на користь держави або государя. Це могли бути різні види відрахувань, податі, данини, мита і збори, як грошові так і натуральні (зерном, вином і т.п.). Люди про податки думали завжди з двох сторін: одні - про то, які податки установити і як їх зібрати, а інші - про те, як їх платити або як від них іти.

Податкова система виникла і розвивається разом з державою. Податки є необхідною ланкою економічних відносин у суспільстві і, найчастіше, основною формою доходів держави. Податковий механізм використовується для економічного впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на стан науково-технічного прогресу.

Банківська система - одна з найважливіших і невід’ємних структур ринкової економіки. Розвиток банків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячи
грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.

Сьогодні, в умовах розвинутих фінансових, товарних ринків, структура банківської системи різко ускладнюється. З’явились нові види фінансових установ, нові кредитні інструменти і методи обслуговування клієнтів.

Актуальність питань оподатковування банків не викликає сумніву. Ця тема логічно вписується в загальноукраїнську дискусію про проблеми удосконалювання податкової політики в Україні, формування національної податкової системи. Не випадково в спеціальній літературі останніх років простежується чітка ідея: податкова реформа в Україні без опори на банки не можлива, як і інтеграція країни у світове господарство.

Оподаткування банків являє собою одну з найбільш цікавих тем у контексті розвитку інтеграційних процесів у банківському бізнесі. Актуальність питань реформування національної банківської системи, її інтеграції у
світове банківське співтовариство обумовлена переходом України до принципово нових економічних відносин. Формування ринкових відносин і розвиток адекватних мір державного регулювання торкається не окремих сторін фінансової діяльності економічних агентів, а весь комплекс фінансово-кредитних відносин у національному господарстві. У цих умовах необхідно послідовно реформувати банківську систему країни, забезпечуючи ефективну роботу її окремих елементів.

Головна мета цієї роботи полягає у розкритті механізму оподаткування комерційних банків в Україні.

Задачами роботи є наступні:

Об’єктом роботи виступають економічні відносини в Україні.

Предмет роботи – економічні відносини банків з державним бюджетом з приводу оподаткування операцій комерційних банків.

1. Теоретичні засади оподаткування банківської
діяльності

1.1. Теоретичні аспекти стягнення різних видів податків

Формування доходної частини бюджету є важливим видом діяльності будь-якої держави. Україна не є винятком. Процес приватизації державної власності і становлення ринкових відносин протягом останніх років суттєво змінили зміст фінансових ресурсів державного бюджету, все більшого значення набувають податкові методи акумуляції їх. Податки стають не тільки головним джерелом формування державного бюджету, але й важливим джерелом радикальних змін, виконуючи роль фінансового регулятора виробництва, стають засобом забезпечення соціальної сфери. Що ж таке податки і коли вони виникли? Найдавнішим джерелом державних доходів були домени, або державне майно, землі, ліси. Спочатку вони належали до власності монарха, доходи якого служили одночасно й доходами держави. Це були приватно-правові, а не публічно-правові доходи.

Іншим джерелом державних доходів виступали регалії — доходні прерогативи казни, певні галузі виробництва, види діяльності тощо приймались у виключне користування казни і виключалися з суспільного обороту, із сфери діяльності населення.

Основними видами регалій були [1, c. 45]:

а) «безхазяйна регалія» — все, що не мало хазяїна, оголошувалось таким, що належить казні. Це природні явища, як, наприклад, вітер, що тягло за собою встановлення державної монополії на вітряні млини. Такими ж предметами регалії були вода та надра;

б) митна регалія реалізовувалась шляхом встановлення зборів за право проїзду територією і стала прообразом митних платежів;

в) судова регалія — це здійснення правосуддя тільки державою. Судові штрафи, мито, доходи від конфіскацій у різні часи були джерелом доходів;

г) монетарна регалія — це право чеканити монету;

д) інші види регалій.

Регалії стали перехідним ступенем до податків. Головними передумовами виникнення податків є перехід від натурального господарства до грошового та виникнення держави.

Податки як джерело доходів державного бюджету не нараховують і двохсот років. Поняття податок першим розкрив А. Сміт у роботі «Про багатство народів» (1770 p.) За його словами «податок — це тягар, що накладається державою у формі закону, який передбачає і його розмір, і порядок сплати» [6, c. 54].

У таблиці 1.1 наведені загальні та часткові теорії податків

Таблиця 1.1 – Загальні та часткові теорії податків

Назва | Період | Суть теорії

1 | 2 | 3

Загальні теорії податків

Теорія обміну | середні століття | Сплачуючи податок, громадяни купують у держави послуги по охороні, підтримці порядку.

Атомістична теорія (С. де Вобан, Монтеск'є, Гоббс, Вольтер, О. Мирабо) | епоха Освіти | Податок – результат договору між сторонами, по якому підданий вносить державі плату за різні послуги. Ніхто не може відмовитися від податків, що є