доход, у тому числі у вигляді дисконту, отриманий по борговому зобов'язанню будь-якого виду (незалежно від способу його оформлення)
Продовження табл. 1.2
1 | 2
Операції по реалізації товарів (робіт, послуг) | реалізація товарів, робіт, послуг | передача на платній основі (у тому числі обмін товарами, роботами або послугами) і (або) безоплатній основі прав власності на товари (результати виконаних робіт, зроблених послуг)
товар | будь-яке майно, реалізоване або призначене для реалізації
робота | діяльність, результати якої мають матеріальне вираження і можуть бути реалізовані для задоволення потреб організації і (або) фізичних осіб
послуга | діяльність, результати якої не мають матеріального вираження, реалізуються і споживаються в процесі здійснення цієї діяльності
Дивіденди | будь-який доход, отриманий акціонером (учасником) від організації при розподілі прибутку, що залишається після оподатковування (у тому числі у вигляді відсотків по привілейованих акціях), що належить акціонерові (учасникові) акціям (часткам) пропорційно часткам акціонерів (учасників) у статутному (складовому) капіталі цієї організації за винятком:
виплат при ліквідації організації акціонерові (учасникові) цієї організації у грошовій або натуральній формі, що не перевищує внеску цього акціонера (учасника) у статутний (складовий) капітал цієї організації
виплат акціонерам (учасникам) організації у вигляді передачі акцій цієї ж організації у власність
виплат некомерційної організації на здійснення її основної діяльності (не зв'язаної з підприємницькою), зроблені господарчими товариствами, статутний капітал яких складається цілком із внесків цієї некомерційної організації
2. Обов'язковість. Виражається в тому, що за порушення встановленого строку сплати, розміру платежу, ухилення від сплати передбачено відповідальність платника. Обов'язковість передбачає можливість примусового виконання платежу.
3. Визначеність. Платник податку має знати час, місце, спосіб сплати та розмір податку. Податки належить чітко пов'язувати з видатками, щоб платники знали про звітність влади за те, як використовуються податкові надходження. Податки не можуть приховуватись від платника, а податковий тягар має простежуватись і відчуватись тими, хто їх сплачує.
4. Зручність. Стягнення податку для платника має здійснюватись зручним способом, у зручний час, коли у розпорядженні, платника найбільша сума коштів.
5. Справедливість. Податки мають бути справедливими. Справедливість є дуже суб'єктивною якістю. Якщо керуватися тим, що податки завжди мають накладатись на статки, то найсправедливіший податок є податок на вартість прибутку чи майна, або і на те й інше, оскільки їх, як правило, можна взаємно конвертувати.
Зазвичай застосовують два критерії справедливості:—
за однакових за суттю обставин на платників податків має накладатись однаковий податок (горизонтальна справедливість);—
за різних обставин до платників податків слід ставитись упереджено (вертикальна справедливість).
Проблема полягає у визначенні, що є подібними, а що відмінними обставинами. Тут теж застосовують два відмінні критерії. Перший з них — платоспроможність. Відповідно до цього критерію з двох платників податків, які однаково спроможні сплачувати податок, має стягуватись однакова сума, коли ж платоспроможність одного з платників податків значно перевищує платоспроможність іншого, з нього має стягуватись більша сума.
Альтернативою принципові справедливості, орієнтованому на платоспроможність, є принцип користування благами. Звичайно, що податки йдуть на надання комісійних послуг. Згідно з принципом користування благами, щоб задовольнявся критерій горизонтальної справедливості, з обох платників податків, котрі одержують однакову вигоду від якоїсь комерційної послуги, мають стягуватися однакові податкові суми (незалежно від їхньої платоспроможності). У такий самий спосіб ті платники податків, котрі одержують більше благ від користування комунальними послугами, відповідно до принципу користування благами повинні сплачувати більші податкові суми, ніж ті, що одержують менше благ, якщо дотримуватись критерію вертикальної справедливості.
Крім того, різні податки неоднаково відбиваються на громадянах, а це переконливо вказує на те, що необхідна ціла низка податків, щоб уладнати нерівність, яка виникає внаслідок цього;—
стягування податку. Одним із аспектів справедливості є утрудненість ухилення від сплати податків. Легкість чи важкість контролю над стягненням податків дуже істотно відрізняється для різних податків. Збирання податків вимагає, щоб платники належали до однієї категорії, щоб вівся облік їхньої заборгованості та сплачених ними сум, а також того, щоб тих, хто не дотримувався закону, встановлювали й притягали до відповідальності згідно з податковим законодавством. Проте всі ці аспекти контролю над стягненнями податків пов'язані з витратами (в тому числі з витратами, що виникають у зв'язку з додержанням ними податкового законодавства). Коли який-небудь захід із контролю над збиранням податків є надто дорогим, що підриває його ефективність, податок не є доцільним з погляду його стягуваності [21, c. 45];—
ефективність. Існує щонайменше два різних аспекти ефективності. Один з них пов'язаний з попереднім критерієм. Якщо витрати на стягнення податку перевищують податкові надходження або якщо величина відношення суми витрат на стягнення податку до суми надходжень дуже велика, то такий податок не слід вважати ефективним.
Другий критерій ефективності пов'язаний з економічною ефективністю. Майже всі податки змінюють відносні ціни. Як правило, коли змінюються співвідношення цін, це викликає відповідну реакцію споживачів або виробників. Але той тягар, який лягає на виробників і споживачів, котрі здійснюють оподатковувані ринкові операції, перевищує вартість отриманих податкових надходжень. Тому такі податки не ефективні. Наслідки оподаткування для економічного добробуту залежать від типу стягуваного податку.
Податки є найбільш ефективними, якщо від них важко ухилитися.
Можливі різні класифікації податків залежно від тих ознак, які покладено в основу порівняння.
За ознакою суб'єкта оподаткування податки поділяються на дві групи:—
прямі податки;—
непрямі податки.
Податки прямі — це обов'язкові нормативні платежі з прибутку або доходу працівника, спадщини, землі, будівель тощо. Ці податки стягуються в процесі придбання та накопичення матеріальних благ (прибутковий податок, податок на майно і т. п.).
Податки непрямі — це податки, які включаються