Зазначені рекомендації слід включити насамперед до Податкового кодексу України, розгляд проекту якого підходить до завершення. Ухвалення Податкового кодексу сприятиме усуненню численних вад чинного податкового законодавства, а також необхідності постійно вносити у великій кількості зміни до податкових законів. Значною мірою це стосується законодавчих актів із питань оподаткування прибутку, зміни до яких і доповнення вносяться досить часто.

Важливим й істотним завданням при застосуванні регресивної моделі оподаткування є вибір базового періоду - початку відліку, від якого залежить як швидкість зниження ставки податку, так і стабільність останньої. При переході до регресивної системи наявних банків цим періодом може бути період, що передує звітному. При виборі податкової бази для новостворених банків необхідно, щоб податок нараховувався на прибуток, але надходження повинні бути більші за суму витрат на збір податків у розрахунку на одного платника податків цієї категорії. В даному разі механізм дії регресивного оподаткування стимулює підприємців якомога швидше легалізувати свій бізнес.

Запропонована модель оподаткування дасть змогу регулювати підприємницьку діяльність і підвищити ефективність податкової системи України. Регресивне оподаткування стане стимулом до розширення виробництва, тому що в цьому разі спостерігатиметься прискорення зниження ставки податку на прибуток. Крім того, використання регресивної моделі оподаткування стимулюватиме підприємців збільшувати свої прибутки, бо саме темпи зростання прибутку впливатимуть на зменшення ставки податку на прибуток. Отже, з одного боку, будуть враховані інтереси підприємців, а з другого - фіскальні інтереси держави. Більш докладно про регресивне оподаткування прибутку йдеться в наступному пункті.

3.2. Регресивне оподаткування прибутку як напрямок вдосконалення податкової системи і оподаткування банків

Стимулювання розвитку підприємництва - основне завдання прибутку в економіці з ринковими відносинами. Тільки завдяки одержанню прибутку розвиватиметься банк. У сукупності це свідчить про те, що відбуватиметься економічне зростання і в державі.

Економіка не може бути стаціонарною, тому що замість прогресу може бути тільки один інший, протилежний напрям - занепад. Щоб цього не сталося варто дати можливість банкам забезпечувати себе фінансовими ресурсами і одержувати достатні прибутки з метою досягнення високих фінансово-економічних результатів на всіх рівнях економіки в країні.

Прибуток - це кінцевий фінансовий результат від здійсненої банком господарської діяльності, який є приростом усього фінансового потенціалу банківської установи. Прибуток, зокрема, є видом фінансових ресурсів банку. Тому наукове обґрунтування розподілу прибутку банків на державному рівні важливе й об'єктивно необхідне.

Одна з головних причин неефективності української податкової системи полягає в тому, що при її формуванні в основу покладався принцип лінійності, який розуміється як наявність однобічної залежності величини податкової ставки від суми податку.

Пріоритет лінійності, з одного боку, і недосконалість податкового законодавства - з другого, істотні передумови того, що в Україні на сьогодні сформувалася стійка система ухилення від оподаткування, перебороти яку найближчим часом навряд чи вдасться.

Слід зазначити, що зростання ставки оподаткування прибутку підприємств призводить до тих основних негативних наслідків, що й зростання прогресії оподаткування доходів громадян: зниження капітальних вкладень, інвестицій, приховування доходів. Для розв'язання цієї проблеми необхідна кардинальна реформа податкового законодавства.

Чинна в Україні податкова система не виконує своїх функцій, не спонукає до підприємливості й ініціативи, інвестиційної діяльності в країні, а значною мірою спрямована тільки на виконання фіскальної ролі. Питання про ефективність податкової системи і, зокрема, підвищення її регулювальної ролі постійно перебувають в епіцентрі податкової реформи, а також викликають досить палкі дебати у наукових колах.

Як відомо, фіскальну функцію в першу чергу повинні виконувати непрямі податки, а регулювальну - прямі, насамперед податок на прибуток підприємств. Якщо детальніше розглянути регулювальну функцію українського податку на прибуток, то її можна визначити як антирегулюючу.

Надмірне оподаткування прибутку сприяє не збільшенню доходів бюджету, а призводить до зовсім протилежних наслідків. У результаті виявляється, що, по-перше, надто високий податковий тиск підриває стимули до виробництва, по-друге, відбувається не стимулювання зростання виробництва і водночас розширення бази оподаткування, а пошук суб'єктами підприємництва усіляких шляхів приховування одержаних доходів й уникнення їх оподаткування.

Зменшення прибутковості підприємств безпосередньо позначається на дохідній частині бюджету. В структурі бюджетних доходів України протягом останніх років поступово скорочується питома вага податку на прибуток підприємств. Збільшення кількості банків, які працюють без прибутків, буде свідченням скорочення і в подальшому бюджетних доходів. При фактично незмінних економіко-правових умовах здійснення фінансової діяльності банків ця тенденція обов'язково матиме місце.

В країнах із ринково розвинутою економікою проводиться політика уряду для стимулювання підприємництва, а забезпечені законодавчою силою конкретні підходи до стягнення податку з прибутку акціонерних товариств мають виключно цільове призначення і зводяться до:

- розширення фінансово-виробничої діяльності всіх організаційно-правових форм ведення бізнесу;

- активізації інвестиційного процесу, включаючи заохочувальні заходи для приватних власників капіталу;

- забезпечення умов суб'єктам підприємницької діяльності щодо одержання достатньої величини прибутку й стимулювання за допомогою податків і податкових пільг його раціонального використання.

Разом із застосуванням наведених параметрів при стягненні податку з прибутку підприємств, не завадило б запровадити регресивну податкову шкалу, коли ставки податків зменшуються разом із підвищенням величини отриманого банками прибутку. Податкові ставки при цьому повинні бути нижчими за чинну.

Завдяки таким заходам зросте кінцевий фінансовий результат банків після оподаткування - чистий прибуток, що стимулюватиме здійснення податкових інвестицій. Водночас у