Найбільше ж вагомий внесок у податкові доходи державного бюджету закордонних країн вносить прибутковий податок з фізичних осіб, у сферу якого попадають такі доходи, як дивіденди, відсотки, рента й інші доходи від комерційної діяльності. На його частку в останні роки приходилося від 12,7 % у Франції до 46,6 % у Фінляндії [17, c. 155].

Другими за значенням у доходах бюджету є соціальні податки, що представлені, головним чином, внесками підприємців у фонди соціального страхування. Дані податки зменшують оподатковувану базу по корпоративному податку, і тому частка цих податків досить велика: у США - близько 18 %, у Великобританії - до 13 %, а в Німеччині - більш 25 %. Більш того, ця податкова форма має в цілому тенденцію до деякого росту.

Непрямі податки на споживання є, як і внески підприємців, однією з основних форм податкового вилучення. Їхня частка в останні роки складає: у США - порядку 8-9 %, у Великобританії - більш 20 %, у Франції - більш 41 % [7. c. 89].

Таким чином, можна сказати, що держава в розвинутих країнах світу не розглядає компанії (банки) як основні джерела доходів бюджету, тому що з її погляду великі податкові ставки по корпоративному податку приводять до уповільнення економічного росту і, як наслідок, до зниження доходів самого бюджету в перспективі.

Таблиця 1.3 - Структура доходів і витрат діючих банків в Україні [17, c. 101], % |

1.01.
2000 | 1.07.
2000 | 1.10.
2000 | 1.01.
2001

1 | 2 | 3 | 4 | 5

ДОХОДИ — УСЬОГО | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0

у тому числі:—

відсотки, отримані за надані кредити | 9,1 | 9,9 | 11,0 | 11,4—

доходи, отримані від операцій з цінними паперами | 6,7 | 7,0 | 7,8 | 8,0

Продовження табл. 1.1

1 | 2 | 3 | 4 | 5—

доходи, отримані від операцій з іноземною валютою й іншими валютними цінностями | 63,8 | 44,5 | 42,3 | 40,1—

дивіденди (крім акцій) | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0—

штрафи, пені, неустойки | 0,3 | 1,2 | 0,2 | 0,2—

інші доходи | 20,0 | 38,4 | 38,7 | 40,2

у тому числі:

відновлення сум з рахунків фондів і резервів | 13,3 | 32,6 | 32,2 | 33,5

комісія отримана | 2,4 | 2,5 | 2,8 | 2,9

ВИТРАТИ — УСЬОГО | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0

у тому числі:—

відсотки, сплачені за притягнуті кредити | 1,2 | 0,8 | 0,9 | 0,9—

відсотки, сплачені юридичним особам по притягнутих засобах | 1,8 | 1,9 | 2,2 | 2,2—

відсотки, сплачені фізичним особам по депозитах | 6,5 | 6,0 | 6,4 | 6,0—

витрати по операціях з цінними паперами | 2,9 | 2,4 | 2,6 | 2,7—

витрати по операціях з іноземною валютою й іншими валютними цінностями | 59,9 | 44,2 | 42,6 | 39,8—

витрати на зміст апарата керування | 2,3 | 2,7 | 3,1 | 3,3—

штрафи, пені, неустойки | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1—

інші витрати | 25,2 | 42,0 | 42,2 | 45,1

у тому числі:

відрахування у фонди і резерви | 17,9 | 35,4 | 34,8 | 37,6

комісія сплачена | 0,3 | 0,2 | 0,3 | 0,3

Другою особливістю в області оподатковування є застосування одного корпоративного податку - загального для банків і підприємств. Можливість застосування єдиного податку порозумівається використанням загальних принципів для розрахунку податку на прибуток компаній і банків. У першу чергу, це відноситься до системи відрахувань з виторгу, застосовуваної для розрахунку оподатковуваної бази. Основними відрахуваннями по корпоративному податку є: заробітна плата працівників, витрати на ремонт, безнадійні борги, рентні платежі, сплачені податки (регіональні і місцеві), відсотки за кредит, амортизація, витрати на рекламу, внески в пенсійні фонди, збитки від стихійних лих, благодійні внески й ін. З них найбільше значення мають:

· амортизаційні відрахування.

Головною задачею амортизаційних відрахувань є забезпечення повної заміни капітальних активів після закінчення терміну їхнього життя, розрахованого з обліком фізичного і морального зносу. З метою прискорення процесу відновлення устаткування в 80-х роках у США (виходячи з розумінь технічного, економічного і фінансового характеру) застосовувався метод нерівномірного списання, відповідно до якого найбільша частка вартості устаткування списувалася в перший рік - це стимулювало повну модернізацію устаткування замість часткової заміни виходячи з критеріїв зносу.

· витрати на створення резервів і фондів.

Крім амортизаційних відрахувань у витрати включаються відрахування на створення цілого ряду резервів і фондів: на знецінення запасів, на сумнівних боржників, на майбутні збитки і т.д., усього більш 15-25 видів відрахувань [11, c. 41]. Найбільш широке застосування резервні фонди одержали в Німеччині. Резервні фонди в Німеччині створюються з метою компенсації: інфляційного росту цін на сировину, матеріали, енергію; засобів, отриманих компанією в результаті зміни оцінної вартості майна. Інша група резервів формується з метою покриття “цілком ймовірних” майбутніх витрат і втрат. Це стосується відрахувань на випадок виникнення непередбачених фінансових зобов'язань, збитків і т.п., а також відрахувань у пенсійні фонди, що знаходяться в довгостроковому користуванні компаній і фактично представляють довгострокове вкладення резервного капіталу. Ріст відрахувань у резервні фонди веде до зменшення розмірів оподатковуваного прибутку. У значній мірі ці відрахування є частиною накопиченого прибутку, укритою від оподатковування, тим більше, що